Вирок № 35495837, 19.11.2013, Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим

Кримінальне провадження

№ 108/2251/13-к

ВИРОК

Іменем України

19 листопада 2013 року. Кіровський районний суд АРК

у складі: головуючого - судді Данилової О. В.,

при секретарі - Веісовій З. Ф.,

з участю прокурора - Бащук Р. М..,

потерпілої -ОСОБА_1,

представника потерпілої -ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Кіровське Кіровського району АРК кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, АР Крим, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України;

встановив:

Водій ОСОБА_3 02.07.2013 року близько 18 години 30 хвилин, у світлий час доби в умовах пахмурної погоди і атмосферного явища у вигляді дощу, керуючи технічно справним автомобілем «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1, слідуючи по автодорозі Совєтське-Старий Крим з боку м. Старий Крим в напрямку смт. Совєтське був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою і її зміною, не переконавшись в тому, що його дії будуть безпечними і не створять небезпеки для руху, не будуть загрожувати життю або здоровю громадян, в районі 39км.+500м. зазначеної автодороги, в умовах дощу не вибрав безпечну швидкість руху свого автомобіля слідуючи зі швидкістю близько 100км/год. на мокрій проїжджій частині, допустив його занесення, з виїздом за межі проїжджої частини вліво та подальшим перекиданням.

В результаті ДПТ пасажир автомобіля «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 від отриманих тілесних пошкоджень помер, причиною його смерті згідно висновком судово-медичної експертизи трупа №205 від 06.08.2013р., стала тупа поєднана травма тіла (грудей і хребта) з можливими переломами ребер і шийних хребців, розривом між хребцевого диска на рівні шиї з крововиливом під оболонку спинного мозку, що ускладнилася його набряком і здавлення та призвела до розвитку травматичного шоку тяжкого ступеня. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили розвиток загрозливого для життя стану травматичного шоку тяжкого ступеня, і находяться в прямому причинному звязку з настанням смерті.

Причиною ДТП та наслідків, що настали, згідно висновків автотехнічної експертизи №3/520 від 04.09.2013 року стало порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п.1.5, 2.3 (б,д), п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Запобіганню перекиданню автомобіля «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1, для водія ОСОБА_3 полягало у виконанні ним в комплексі вимог п. 1.5, п.2.3 (б,д), п. 12.1 ПДР України, для чого перешкод технічного характеру в нього не було і такі дії водія ОСОБА_3 знаходяться в прямому причинному звязку з виникненням ДТП та наслідків, що настали, що виразилися у заподіянні тілесних ушкоджень, що спричинили смерть ОСОБА_4

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 02.07.2013 року близько 18 години 30 хвилин, у світлий час доби вони разом з ОСОБА_4 їхали на автомобілі «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням обвинуваченого, ОСОБА_4 сидів на передньому пасажирському сидінні. Їхали вони на Україну за попередньою домовленістю з ОСОБА_4, який найняв ОСОБА_3 для того, щоб забрати знайомого з м. Кривий Ріг. Машина була технічно справна, вони рухалися по а/д Совєтське - Старий Крим з боку м. Старий Крим в напрямку смт. Совєтське, стало пасмурно, дощило і на закругленні дороги автомобіль занесло, далі він не зрозумів що сталося, коли прийшов до тями то зрозумів, що автомобіль перекинувся, після того як він вибрався з автомобіля він побачив ОСОБА_4, який лежав не рухаючись біля автомобіля. Підбігли люди, разом вони викликали швидку, пізніше йому зателефонували з лікарні та повідомили, що ОСОБА_4 помер. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, просив у потерпілої вибачення. Цивільний позов визнав повністю, пояснив, що вони з потерпілою не досягли згоди, щодо того, яким чином і в якому обсязі він буде надавати їй допомогу, не міг раніше надати потерпілій грошову допомогу, оскільки тривалий час після ДТП не працював, зараз офіційно не працює, має скрутне становище, не офіційно працює на будівництві, зміг виплати їй 5000 грн. під час знаходження справи у суді, далі зобовязується частками сплачувати суму заявленого до нього цивільного позову.

ОСОБА_1 пояснила, що про смерть свого чоловіка дізналася на наступний день після ДТП, вона знала, що чоловік поїхав, пізніше дізналася що з ОСОБА_3. Після поховання чоловіка ОСОБА_3 вибачався перед нею проте жодної матеріальної допомоги не надав, вона залишилася сама з грудною дитиною, лише під час знаходження справи у суді він сплатив їй 5000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, фактичні обставини справи та зібрані по справі докази визнав повністю. Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають обставинам справи, тому об'єму обвинувачення, який встановлений судом, не спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_1, та підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не суперечать одне одному, допустимі за способом збирання та відповідають об'єктивній істині.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина підтверджується також висновком автотехнічної експертизи №3/520 від 04.09.2013 року, згідно якого у даній дорожньо-транспортній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами п.п.1.5, 2.3 (б,д), п. 12.1 Правил дорожнього руху України, він мав технічну можливість запобігти виникненню даної дорожньо-транспортної події, ця можливість полягала в виконанні ним вимог п. 12.1 ПДР України. Дії водія ОСОБА_3, які не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР України знаходяться у причинному звязку з виникненням даної ДТП (а.с.121-123). Згідно до висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/462 від 14.08.2013 р. перед подією робоча гальмівна система, ходова частина і рульове управління автомобіля Опель, д. н. АК 8493ВН знаходилися у працездатному стані (а.с.84-96). Висновком судово-медичної експертизи трупа №205 від 06.08.2013р., встановлено, що причиною смерті ОСОБА_4 стала тупа поєднана травма тіла (грудей і хребта) з можливими переломами ребер і шийних хребців, розривом між хребцевого диска на рівні шиї з крововиливом під оболонку спинного мозку, що ускладнилася його набряком і здавлення та призвела до розвитку травматичного шоку тяжкого ступеня. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили розвиток загрозливого для життя стану травматичного шоку тяжкого ступеня, і находяться в прямому причинному звязку з настанням смерті (а.с.63-66).

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується також протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.07.2013 р.,-39 км. + 500 м. а/д Совєтське Старий Крим, схемою ДТП (а. с.50-54 ), протоколом огляду транспорту, автомобіля «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 02.07.2013 р. з фото таблицею(55-60), протоколом проведення слідчого експерименту від 22.08.2013 р. за участю ОСОБА_3, який на місцевості показав і розповів як розвивалися обставини ДТП(а. с. 112-115).

Враховуючи думку прокурора, те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши учасникам кримінального провадження наслідки ст. ст. 349 ч. 3 КПК України та з їх згоди, суд обмежившись дослідженням доказів по справі лише допитом обвинуваченого та потерпілої, дослідженням висновку автотехнічної експертизи №3/520 від 04.09.2013 року висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/462 від 14.08.2013 р., висновку судово-медичної експертизи трупа №205 від 06.08.2013р., протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.07.2013 р., схемою ДТП, протоколом огляду транспорту, протоколом проведення слідчого експерименту та характеризуючих даних на обвинуваченого та визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, які ним не оспорюються, та роз'яснив усім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З врахуванням всього вищезазначеного, дослідивши та перевіривши представлені по справі докази у зазначеному вище порядку, надав їм належну оцінку в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого та кваліфікує такі дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує суспільну небезпечність вчиненого ними кримінального правопорушення, обставини його вчинення, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також пом'якшуючу покарання обставину.

Відповідно до даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3, він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не стоїть, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Приймаючи до уваги конкретні обставини вчинення ОСОБА_3, кримінального правопорушення, пом'якшуючу покарання обставину, відомості про його особу, думку потерпілої та її представника, які просили його суворо покарати та призначити покарання у вигляді позбавлення волі, а також те, що обвинувачений частково відшкодував заподіяну злочином шкоду, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в вигляді позбавлення волі в ніжній межі, встановленій санкцією частини статті, що передбачає відповідальність за скоєний злочин. Таке покарання на думку суду буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання скоєння обвинуваченим та іншими особами нових злочинів, також слід призначити додаткове покарання. Проте враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив не навмисний тяжкий злочин, раніше не судимий, щиро розкаявся, просив у потерпілої вибачення, негативно оцінює вчинене ним діяння, частково відшкодував потерпілій шкоду, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбуття покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обовязки, передбачені ст. 76 КК України.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов до ОСОБА_3 та до ПАТ «страхова Група «ТАС» про стягнення з ПАТ «страхова Група «ТАС» у рахунок відшкодування заподіяної ОСОБА_1 шкоди, завданої ДТП витрат на поховання у розмірі 4171 грн. 74 коп., страхового відшкодування у звязку з втратою годувальника у розмірі 41292 грн., та моральної шкоди у розмірі 13764 грн. та стягнення з ОСОБА_3 на її користь у рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди 236236 гривень.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 та її представник, адвокат ОСОБА_2, наполягали на задоволенні цивільного позову в повному обсязі за мотивами, викладеними в ньому.

Представник ПАТ «страхова Група «ТАС» позов визнав частково в сумі 4171 грн., 74 грн.(витрати на поховання). Позовні вимоги в частині стягнення зі страхової компанії страхового відшкодування утриманцям у звязку зі смертю кормільця в наслідок дорожньо-транспортної пригоди не визнав, пояснив, що для того, щоб претендувати на цю виплату ОСОБА_1 повинна підтвердити факт знаходження її на утриманні померлого, наявність у нього будь яких доходів, та вказав на неможливість визначити середньомісячний дохід померлого і відповідно частку цих доходів, яка б належала утриманцю. Також не визнав вимоги про стягнення зі страхової компанії моральної шкоди з посиланням на те, що страхувальником моральна шкода згідно до ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності» відшкодовується лише особам, визначеним як потерпілі в ст. 1 цього Закону, позивачка до них не відноситься, тому моральна шкода повинна бути відшкодована ОСОБА_1 саме обвинуваченим. Крім цього зазначив, що до спірних правових відносин повинні застосовуватися положення Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, що діяла до внесення в неї змін ЗУ № 5090-17, які набрали чинності 05.02.2013 р.

Відповідно до поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8986861 від 03.09.2012 р. відповідальність ОСОБА_3 застрахована страхової групою «ТАС». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 100000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50000, франшиза - 510 грн.

Суд при вирішенні заявлених позовних вимог застосовує положення ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 09.01.2012 р., яка діяла на час укладення страхового договору, т. є. без врахування змін, внесених законом ЗУ № 5090-17, які набрали чинності 05.02.2013 р.

Вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 236 236 грн. визнані обвинуваченим, під час знаходження справи у суді ОСОБА_3 добровільно виплатив 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди тому в цій частині позов до ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з відрахуванням суми, яку ОСОБА_3 сплатив, а саме в розмірі 231236 грн.(а. с.206);

Згідно до п. 22.3. ст. 22 вказаного Закону потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди, передбаченої пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно до ст. 23 вказаного Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана в тому числі зі смертю потерпілого.

Згідно до п. 27.1. вказаного Закону право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

Таким чином, враховуючи те, що ст. 23 ЗУ«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що шкодою повязаної зі смертю потерпілого є в тому числі моральна шкода, на час загибелі чоловіка ОСОБА_1 не працювала, знаходилася у відпустці по догляду за новонародженою дитиною, є потерпілою від кримінального правопорушення, їй завдана моральна шкода, передбачена ч. 2 ст. 23 ЦК України, що виразилася у душевних стражданнях, яких вона зазнала у звязку зі смертю чоловіка у звязку з противоправними діями ОСОБА_3, суд вважає її вимоги про стягнення моральної шкоди зі страхової компанії обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в рамках ліміту відповідальності страхової компанії.

Згідно зі ст. 22 вказаного Закону потерпілому відшкодовується моральна шкода в розмірі не більше 5 % ліміту, зазначеного в п. 9.3 ст. 9 Закону - 51000 грн. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною в скоєнні ДТП. Тобто ліміт відповідальності ПАТ «Страхова Група «ТАС» щодо відшкодування моральної шкоди становить 2550 грн. і відповідно з ПАТ «Страхова Група «ТАС» підлягає стягненню у рахунок моральної шкоди завданої ОСОБА_1 саме 2550 гривень.

Згідно до п. 27.2. «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, яка діяла під час укладення страхового договору, у зв'язку із смертю годувальника в результаті дорожньо-транспортної пригоди право на страхове відшкодування має працездатна вдова (вдовець), якщо у сім'ї є діти віком до восьми років, таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1, від шлюбу з померлим має дитину, сина ОСОБА_5, 17.06.2013 р. н.., вона має право на страхове відшкодування на підставі вказаного пункту. Проте, виходячи зі змісту вимог ст. 27 вище зазначеного Закону, вимог ст. 1200 ЦК України, враховуючи те, що позивачкою не надано суду жодних доказів наявності у померлого за життям будь-яких доходів, що виключає можливість встановити розмір його середньомісячного доходу і вирахувати ту частку яка б припадала ОСОБА_6 та відповідно визначити розмір відшкодування, який підлягає стягненню, суд вважає вимоги ОСОБА_1 про стягнення зі страхової компанії у звязку з втратою годувальника страхового відшкодування у розмірі 41292 грн,- не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги до цивільного співвідповідача ПАТ «Страхова Група «ТАС» про стягнення з нього витрат на поховання у розмірі 4171, 74 грн. визнані представником страхової компанії і підлягають задоволенню.

Питання про речові докази, повинно бути вирішено за правилами ст. 100 КПК України, тому автомобіль марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1, вважати повернутим за належністю ОСОБА_3.

Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати на проведення: автотехнічної експертизи №3/520 від 04.09.2013 року в розмірі 489,44 грн. та судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/462 від 14.08.2013 р. в розмірі 1223,60 грн., а усього стягнути - 1713 грн. 04 коп.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373-374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття основного покарання з випробуванням строком на три роки

Керуючись ст. 76 ч. 1 п.п. 3,4 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обовязки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін домашній арешт.

Автомобіль марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1, вважати повернутим за належністю ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати на проведення: автотехнічної експертизи №3/520 від 04.09.2013 року в розмірі 489,44 грн. та судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/462 від 14.08.2013 р. в розмірі 1223,60 грн., а усього стягнути - 1713 грн. 04 коп.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ПАТ «страхова Група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 231 236 (двісті тридцять одна тисяча двісті тридцять шість) грн..

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», ЄДРПОУ 30115243, на користь ОСОБА_1 витрати на поховання у розмірі 4171, 74 грн., моральну шкоду у розмірі 2550 гривень, усього 6721 (шість тисяч сімсот двадцять одну )грн.74 копійки..

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ «страхова Група «ТАС», на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у звязку зі смертю годувальника в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 41292 грн., - відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяО. В. Данилова