Постанова № 35494822, 20.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/6213/13-а

20.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 06.08.13 у справі № 801/6213/13-а

за позовом Приватного підприємства "Туристична компанія "Візит-Люкс (вул. Пушкина, 3 к. 10,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.08.13 позовні вимоги Приватного підприємства "Туристична компанія "Візит-Люкс до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 19.03.2013 року №0003141501.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 19.04.2013 року №0001581504.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Туристична компанія "Візит-Люкс" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 914,66 гривень, шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.08.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Туристична компанія "Візит-Люкс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Фірмою "Капітель Плюс" за період: січень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року.

За результатами зазначеної перевірки складений акт №1340/15.4/25141701 від 28.02.2013 року, яким встановлені порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1, п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 40648,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2010 року в сумі 1504,00 грн.; за 2 квартал 2010 року в сумі 4125,00 грн.; за 3 квартал 2010 року в сумі 21269,00 грн.; за 4 квартал 2010 року в сумі 13750,00 грн.

- пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 32518,00 грн., у тому числі по періодах: за січень 2010 року на суму 732,00 грн., за квітень 2010 року на суму 3045,00 грн., за травень 2010 року на суму 226,00 грн., за червень 2010 року на суму 500,00 грн., за липень 2010 року на суму 7015,00,00 грн., за серпень 2010 року на суму 500,00 грн., за вересень 2010 року на суму 9500,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 10000,00 грн., за листопад 2010 року на суму 1000,00 грн.

На підставі наведеного акту перевірки винесені податкові повідомлення - рішення від 19.03.2013 року:

- №0000431504, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем склала 32518,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 8129,50 грн.;

-№0003141501, за яким сума грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем склала 40648,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 10162,00 грн.

Позивачем до Державної податкової служби АР Крим було направлено скаргу, за результати розгляду якої податкове повідомлення - рішення №0003141501 від 19.03.2013 року залишено без змін, податкове повідомлення - рішення №0000431504 від 19.03.2013 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1203,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 300,75 грн. скасоване.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 20.05.2013 року №3027/6/99-99-10-01-15 залишені без змін податкові повідомлення - рішення від 19.03.2013 року №0000431504 та №0003141501, з урахуванням рішення ДПС в АР Крим, прийнятого за результатами первинної скарги.

За результатами адміністративного оскарження, відповідачем 19.04.2013 року винесено податкове повідомлення - рішення №0001581504 , яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ з основним платежем у розмірі 31315 грн. , за штрафними санкціями у розмірі 7828, 75 грн.

Приватне підприємство "Туристичної компанії "Візит-Люкс" за період: січень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року мало фінансово - господарські взаємовідносини з фірмою "Капітель Плюс".

Перевіркою повноти визначення валових витрат по взаємовідносинам з фірмою "Капітель Плюс" за період: липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року встановлено їх завищення в сумі 343248 грн.

Підприємством до складу скоригованих валових витрат неправомірно віднесено вартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 162590 грн., у тому числі по періодах: 1 кв. 2010 року на суму 6015,00 грн., півріччя 2010 року на суму 22515,00 грн., 9 міс. 2010 року на суму 107590,00 грн., рік 2010 рік на суму 162590,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту по взаємовідносинам з фірмою "Капітель Плюс" за період: січень, квітень, червень - листопад 2010 року встановлено його завищення всього в сумі 32518 грн., у тому числі по періодах: за січень 2010 року на суму 732,00 грн., за квітень 2010 року на суму 3045,00 грн., за травень 2010 року на суму 226,00 грн., за червень 2010 року на суму 500,00 грн., за липень 2010 року на суму 7015,00,00 грн., за серпень 2010 року на суму 500,00 грн., за вересень 2010 року на суму 9500,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 10000,00 грн., за листопад 2010 року на суму 1000,00 грн.

Вищезазначені висновки відповідача ґрунтуються на підставі акту перевірки від 11.04.2012 року №38/22/31095815 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки фірми "Капітель Плюс" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року".

Отже, відповідач дійшов висновку, що сумнівний кредит, отриманий фірмою "Капітель Плюс" від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи викладене, податкова вигода сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".

Звіркою фірми "Капітель Плюс" не підтверджено реальність проведених господарських операцій з реалізації товарів, робіт, послуг, попередньо придбаних у ПП "Ротонда Торг" (ЄДРПОУ 36165656), ПП "Гранд -М" (код ЄДРПОУ 33581667), ПП "Райс-М" (код ЄДРПОУ 33655597), ПП "Грандпродукт" (код ЄДРПОУ 34946788), ПП "Севелітстрой" (код ЄДРПОУ 35096833), ТОВ "ВТК "Окнополь" (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ "Бренд Строй" (код ЄДРПОУ 36165567), ПП "Сіті Буд" (код ЄДРПОУ 37081640), ПП "Скипер" (код ЄДРПОУ 37081677), ПП "Добре Місто" (код ЄДРПОУ 37081745), ПП "Комманд" (код ЄДРПОУ 37081766), ПП "Мобкрим торг" (код ЄДРПОУ 37081792), ПП "Визит Торг" (код ЄДРПОУ 37081939), ПП "Нантехімідж" (код ЄДРПОУ 37081965), ПП "Кримторг" (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь" (код ЄДРПОУ 32841299), ПП "Базис Торг" (код ЄДРПОУ 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (код ЄДРПОУ 36693415), ПП "Мастер Торг" (код ЄДРПОУ37196250), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ "Кримстройіндустрія" (код ЄДРПОУ 32100553), ТОВ "Аквамарин" (код ЄДРПОУ 32836776), ПП "Єароградстрой" (код ЄДРПОУ 34836406), ПП "Прима торг" (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ "ТМ-Компані" (код ЄДРПОУ 37132621), (код ЄДРПОУ 31095815), (код ЄДРПОУ 32468182), ПП "Пан Буд" (код ЄДРПОУ 37081614), ПП "Беллатрикс" (ЄДРПОУ 37081991) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Звіркою фірми "Капітель Плюс" встановлено порушення ст. ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання, в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання фірми "Капітель Плюс" до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Так, за перевірений період позивачем укладено з контрагентом - фірмою "Капітель Плюс" наступні договори:

- Договір №471 від 25.06.2010 року, укладений між позивачем (замовник) та фірмою "Капітель Плюс" (виконавець), за яким виконавець зобов'язаний надати замовнику туристичні послуги на суму відповідно до рахунків протягом поточного року.

- Договір №11 від 11.01.2010 року, укладений між позивачем (замовник) та фірмою "Капітель Плюс" (виконавець), за яким виконавець зобов'язаний надати замовнику туристичні послуги на суму відповідно до рахунків протягом поточного року.

- Договір №15/468 від 01.07.2009 року, укладений між позивачем (замовник) та фірмою "Капітель Плюс" (виконавець), за яким виконавець зобов'язаний надати замовнику туристичні послуги на суму відповідно до рахунків протягом поточного року.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надані наступні додаткові документи:

- податкові накладні на туристичне обслуговування: від 18.01.2010 року №16 на суму 7220,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1203,33 грн., від 28.04.2010 року №611 на суму 16800,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 2800,00 грн., від 29.06.2010 року №900 на суму 3000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 500,00 грн., від 21.07.2010 року №1043 на суму 42090,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 7015,00 грн., від 16.08.2010 року №1522 на суму 3000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 500,00 грн., від 26.09.2010 року №1680 на суму 57000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 9500,00 грн., від 25.10.2010 року №1980 на суму 60000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 10000,00 грн., від 15.11.2010 року №2256 на суму 6000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1000,00 грн;

- акти виконаних робіт щодо туристичного обслуговування: від 18.01.2010 року №16 на суму 7220,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1203,33 грн., від 28.04.2010 року №611 на суму 16800,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 2800,00 грн., від 29.06.2010 року №900 на суму 3000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 500,00 грн., від 21.07.2010 року №1043 на суму 42090,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 7015,00 грн., від 16.08.2010 року №1522 на суму 3000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 500,00 грн., від 26.09.2010 року №1680 на суму 57000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 9500,00 грн., від 25.10.2010 року №1980 на суму 60000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 10000,00 грн., від 15.11.2010 року №2256 на суму 6000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1000,00 грн.;

- рахунки: від 13.01.2010 року №16 на суму 7220,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1203,33 грн., від 28.04.2010 року №612 на суму 16800,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 2800,00 грн., від 29.06.2010 року №1065 на суму 3000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 500,00 грн., від 19.07.2010 року №1150 на суму 42090,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 7015,00 грн., від 16.08.2010 року №1522 на суму 3000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 500,00 грн., від 26.09.2010 року №1782 на суму 57000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 9500,00 грн., від 15.10.2010 року №2040 на суму 60000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 10000,00 грн.

- платіжні доручення: від 19.07.2010 року №172 на суму 42090,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 7015,00 грн., від 21.05.2010 року №65 на суму 3600,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 600,00 грн., від 28.04.2010 року №63 на суму 13200,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2200,00 грн., від 13.01.2010 року №172 на суму 7220,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1203,33 грн.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

П.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Приписами п.п 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Положеннями Закону України "Про податок на додану вартість" передбачений один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

При визначенні же оподатковуваного прибутку не можуть бути враховані, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Посилання податкового органу на акт щодо неможливості проведення зустрічної перевірки контрагента позивача не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та контрагентом

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та контрагентами, зокрема доказів умисного укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Проте, судова колегія вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом першої інстанції помилково зазначено у абзаці четвертому резолютивної частини оскаржуваної постанови щодо стягнення судових витрат на користь позивача з Державного бюджету України шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача, у зв'язку з тим, що відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає зміні.

Керуючись частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.08.13 у справі № 801/6213/13-а змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути на користь Приватного підприємства "Туристична компанія "Візит-Люкс" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 914,66 гривень."

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.08.13 у справі № 801/6213/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва