Вирок № 35494240, 21.11.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/9938/13-к

Провадж. №1-КП/639/442/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Макарова В.О.,

за участю: секретаря Гриценко М.В.,

прокурора Дриль А.А.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 22.10.2013 року в ЄРДР під №1203220500002580, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, удівця, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом, що надійшов до суду з прокуратури Жовтневого району м. Харкова, ОСОБА_3 в кінці вересня 2013 року, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, знаходячись на кладовищі № 10, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Радіотехнічна, 9, маючи прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, порушуючи норми суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих та вияву поваги до памяті і праху покійних, таємно викрав з місця поховання частину огорожі вартістю згідно висновку судово-товарзнавчої експертизи № 3359 від 24.10.2013 року 387 гривень, яка знаходилася навкруги могили ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, після чого викраденим розпорядився на власних розсуд.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 297 КК України, тобто наругу над місцем поховання з корисливих мотивів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення, потерпілий.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо розяснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в обсязі предявленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 297 КК України, як наругу над місцем поховання з корисливих мотивів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у психіатра не перебуває, знаходиться на обліку у нарколога з діагнозом «синдром алкогольної залежності», удівець, не одружений, офіційно не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття у скоєному у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, зазначених в ст. 67 КК України, в ході розгляду справи не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що помякшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_3 повинен нести покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, з призначенням ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 297 КК України у вигляді 4 років обмеження.

Відповідно до ст. 75 КК України суд вважає можливим, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, інші обставини справи, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

Також з обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 377, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років обмеження волі

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обовязки у вигляді не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої система, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з 21 листопада 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 391 грн. 20 коп. (отримувач НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській области р/р 31419544700005, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, призначення платежу - за експертні послуги).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. обвинуваченим ОСОБА_3 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.О. Макаров