Постанова № 35493680, 12.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 115/31/13-а

12.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дахневич О.Д.) від 26.03.13 у справі № 115/31/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Сакської міської ради (вул. Леніна, 15, м. Саки, Сакський район, АР Крим, 96500)

Виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим (вул. Леніна 15, м.Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

Голови Сакської міської ради АР Крим Клюя Олега Васильовича (вул. Леніна, 15, м.Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Сакського міськрайонного суду АРК з позовною заявою до Сакської міської ради, виконкому Сакської міської ради АРК, Сакського міського голови Клюя О.В. про визнання протиправним та скасування рішення 13 сесії 6-го скликання Сакської міської ради №18 від 30 листопада 2011 року «Про затвердження Положення про порядок користування та розподілу звільненої житлової площі в гуртожитках, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м.Саки», про зобов'язання Сакського міського голову Клюя О.В. розглянути заяви про перереєстрацію незаконно виселених жильців ПАТ НПО «Йодобром» в 2007-2008 роках, зобов'язати Сакську міську раду, Сакського міського голову утриматись від будь-яких дій з житловими кімнатами секції 21 гуртожитку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 2-9).

04 березня 2013 року позивач позовні вимоги уточнив. Просив суд визнати протиправним та скасувати рішення 13 сесії 6-го скликання Сакської міської ради №18 від 30 листопада 2011 року «Про затвердження Положення про порядок користування та розподілу звільненої житлової площі в гуртожитках, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м.Саки», визнати бездіяльність виконавчого комітету Сакської міської ради щодо не розгляду звернення позивача від 02.04.2012 року, в передбаченому законом порядку, зобов'язати виконавчий комітет Сакської міської ради розглянути заяву ОСОБА_2 від 02.04.2012 року, та надати жилі приміщення на підставі реєстрації та складу родини у гуртожитку по АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 150-157).

Постановою Сакського міськрайонного суду АРК від 26 березня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що порушень прав позивача рішенням 13 сесії 6-го скликання Сакської міської ради №18 від 30 листопада 2011 року «Про затвердження Положення про порядок користування та розподілу звільненої житлової площі в гуртожитках, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м.Саки» права позивача не порушуються, оскільки останній виселений з гуртожитку на підставі чинного рішення суду, та не є мешканцем гуртожитку. Також зазначено, що 26 лютого 2013 року заяву ОСОБА_2 розглянуто на комісії, та прийнято рішення про відмову у виділенні йому кімнат, таким чином підстав для задоволення позову в цій частині також не має. В задоволені решти вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, справу направити на новий розгляд.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2013 року підтримала апеляційну скаргу, та просила постанову суду від 26.03.2013 року скасувати, прийняти нову постанову, позов задовольнити.

У судове засідання 03.09.13р. сторони до суду не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

У судове засідання 12.11.2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Сакської міської ради № 18 від 30 листопада 2011 року 13 сесії 6-го скликання «Про затвердження Положення про порядок користування та розподілу звільненої житлової площі в гуртожитках, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м.Саки» затверджено Положення про порядок користування та розподілу звільненої житлової площі в гуртожитках, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м.Саки (т. 1 а.с. 11-13).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Критерії для оцінювання рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у п.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Слід зазначити, що виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у п.3 ст.2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача.

Відповідно до п.1 ст.6 КАС України особа має право звернутися до суду за захистом саме своїх прав, свобод та інтересів. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що оскаржуваним рішенням не порушені жодні права позивача з урахуванням наступного.

У відповідності із ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Судова колегія зазначає, що рішення № 18 від 30.11.2011 року Сакської міської ради має владно-організаційний характер, прийняте уповноваженим на це суб'єктом, встановлює загальні правила без особистого характеру, розраховане на багаторазове використання для всіх передбачених ним випадків, його юридична сила зберігається незалежно від виконання приписів в часі, тому даний документ згідно статті 1 Закону є регуляторним.

Положеннями зазначеного вище Закону визначена процедура прийняття регуляторного Акту: підготовка розробником аналізу регуляторного впливу (готується до оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій); оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; здійснення відстеження результативності регуляторного акту; офіційне оприлюднення регуляторного акту.

Відповідно до ст. 9 Закону (в редакції чинній на момент прийняття рішення) кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Судова колегія зауважує, що під час розгляду справи від відповідача 1 витребувані пояснення щодо порядку прийняття та оприлюднення рішення Сакської міської ради АР Крим № 18 від 30 листопада 2011 року.

Зазначена ухвала суду відповідачем отримана, але не виконана.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Підставами для визнання акта протиправним є невідповідність його вимогами діючого законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи те, що відповідачем не надавались докази на підтвердження застосування правильної процедури прийняття спірного рішення колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Позивача в цій частині є обґрунтованими та таким що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про визнання бездіяльності виконавчого комітету Сакської міської ради щодо не розгляду звернення позивача від 02.04.2012 року, в передбаченому законом порядку, зобов'язання виконавчого комітету Сакської міської ради розглянути заяву ОСОБА_2 від 02.04.2012 року, та надати жилі приміщення на підставі реєстрації та складу родини у гуртожитку по АДРЕСА_2 судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 02.04.2012 року звертався до Сакського міського голови з заявою про закріплення за ним складом родини з чотирьох осіб кімнат № 211, 212, гуртожитку по АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 14, 80).

Встановлена обставина ніким не оспорюється.

Зазначена заява позивача розглянута лише в 2013 році. Так, відповідно до протоколу №4 засідання громадської комісії з житлових питань від 26.02.2013 року прийняте рішення про відмову ОСОБА_2 у виділені йому кімнат № 211, 212 у гуртожитку.

Рішенням № 165 виконавчого комітету Сакської міської ради від 28.02.2013 року відмовлено ОСОБА_2 у виділенні кімнат № 211, 212 в гуртожитку по АДРЕСА_2.

З наведеного вбачається, що відповідач тривалий час не розглядав заяву позивача, а його посилання на неодноразову неявку ОСОБА_2 на засідання комісії спростовані матеріалами справи.

Більш того, судова колегія зазначає, що не розглядаючи заяву ОСОБА_2 10 місяців та 26 днів виконавчий комітет Сакської міської ради приймав рішення про закріплення вказаних кімнат за іншими особами (т. 1 а.с. 181, т.2 а.с. 22).

Таким чином, доводи позивача щодо бездіяльності виконавчого комітету при розгляді його звернення є обґрунтованими.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи 30 листопада 2009 року Рішенням №31 46 сесії 5 скликання Сакської міської ради надано згоду на прийняття об'єкту нерухомого майна - гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває у власності Автономної республіки Крим, в комунальну власність Сакської міської територіальної громади. Пунктом 2 вказаного Рішення Рада вирішила клопотати перед Верховною Радою АРК про передачу у власність із складу майна, що належить Автономній Республіці Крим до комунальної власності Сакської територіальної громади вказаного об'єкту нерухомого майна (т.1 а.с. 96).

17 лютого 2010 року Постановою Верховної ради АРК №1583-5/10 включено до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, що не увійшов у процесі приватизації до уставного фонду ВАТ «НПО «Йодобром» (т.1 а.с. 102-104).

28 квітня 2011 року Рішенням № 270 Виконавчого комітету Сакської міської ради затверджений акт приймання-передачі гуртожитку, що належить Автономній республіці Крим від 03.03.2011 р. та розташованого за адресою: АДРЕСА_2 у цілому (т.1 а.с. 47-50).

09 вересня 2011 року Рішенням № 560 Виконавчого комітету Сакської міської Ради вирішено оформити право комунальної власності за територіальною громадою м.Саки в особі Сакської міської ради у цілому на гуртожиток літ «А» загальною площею 2954,0 кв.м., житловою площею 718,3 кв.м., розташованого за адресою: АР Крим, АДРЕСА_2. Пунктом 2 вказаного рішення поручено Кримському республіканському підприємству «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м.Євпаторія» підготувати свідоцтво про право комунальної власності на майно та зареєструвати право власності. Питання набуття права власності на нерухоме майно регулюється цивільним законодавством.

Згідно з ст.ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Особливість режиму нерухомого майна визначається тим, що права на нього та правочини щодо нього підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 5 Закону України № 500-VІ « Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 року передача та прийняття гуртожитків, що є об'єктами державної власності, у власність територіальних громад здійснюється відповідно до Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 03.03.1998, № 147/98-ВР "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Закон України № 1952-IV від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом 17.10.2013 року державна реєстрація речових прав на об'єкт нерухомого майна, а саме: на гуртожиток по АДРЕСА_2 за територіальною громадою м.Саки в особі Сакської міської ради у цілому не проведена. Згідно довідки є інші співвласники вказаного майна.

З урахуванням наведеного, жодних правових підстав для ухвалення рішень щодо розпорядження вищезазначеним майном відповідач не має.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

З урахуванням наведеного, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Таким чином, з наведених правових підстав, судова колегія вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення № 165 Виконавчого комітету Сакської міської ради від 28.02.2013 року про розгляд звернення ОСОБА_2

Судова колегія також зазначає, що посилання суду першої інстанції та наявність рішення Сакського міськрайонного суду АРК від 26.07.2006 року у справі № 2-232/2006, яке залишено без змін, про розірвання договору найму житлового приміщення та виселення без надання іншого житлового приміщення правового значення при розгляді даної справи не мають, оскільки правовідносини що були предметом розгляду склалися між позивачем та ВАТ «НВО «Йодобром», який не мав достатніх правових підстав для володіння, користування та розпорядження гуртожитком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Зазначене повністю підтверджується рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим від 07.07.2009 року у справі №2-7/2230-2009 (т.1 а.с. 29-30). Вказаним рішенням визнано недійсним наказ Фонду майна Автономної республіки Крим № 1932 від 27.11.1996 року «Про створення відкритого акціонерного товариства ВАТ НВО «Йодобром» в частині передачі статутного фонду товариства гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Більш того, судова колегія звертає увагу, що рішенням Сакського міськрайонного суду АРК від 28 лютого 2013 року у справі №115/532/13-ц встановлено, ОСОБА_2 є наймачем кімнати № 113 в жилому будинку за адресою: АДРЕСА_2, АРК, та не втратив право користування житловим приміщенням й досі. 28 серпня 2013 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим вказане рішення залишено без змін (т.2 а.с. 70).

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги та матеріали справи дають підставу колегії судів для висновку про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог частково..

Керуючись статтями ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2, 3 ч. 1 ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.13 у справі № 115/31/13-а - задовольнити частково.

2. Постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.13 у справі № 115/31/13-а - скасувати.

3. Прийняти нову постанову

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сакської міської ради №18 від 30 листопада 2011 року «Про затвердження Положення про порядок користування та розподілу звільненої житлової площі в гуртожитках, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м.Саки».

Визнати бездіяльність виконавчого комітету Сакської міської ради щодо не розгляду звернення ОСОБА_2 від 02.04.2012 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 165 Виконавчого комітету Сакської міської ради від 28.02.2013 року про розгляд звернення ОСОБА_2

В інший частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян