Ухвала суду № 35493534, 12.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 р.Справа № 1570/4413/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року по справі за позовом малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

19.07.2012 року мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2012 року № 0003132310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45411 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 11353 грн., а також № 0003122310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 5044 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року адміністративний позов малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 07.11.2012 року державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби посилалась на те, що за результатами проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення товариством вимог Податкового кодексу України, що виразилось у заниженні податку на прибуток та податку на додану вартість. Так, податковий орган посилався на те, що підприємством не було надано первинні документи, які б свідчили про право товариства на віднесення сум витрат по операціям з ТОВ «КАФІ» до складу валових та до податкового кредиту. Крім того, в ході перевірки було встановлено факт заниження позивачем сум валових витрат, що підтверджено первинними документами, а саме: актами виконаних робіт, видатковими накладними, рахунками, виписками з банку.

У зв'язку із зазначеним ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС дійшла висновку про обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень та відсутність підстав для їх скасування.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог малому підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22.02.2012 року по 05.03.2012 року державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси була проведена позапланова виїзна перевірка Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №195/22-3/13919207 від 14.03.2012 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення №0003132310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45411 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 11353 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0003122310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 5044 грн.

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» вимог Податкового кодексу України, що виразилось у заниженні податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 5044,00грн. та заниженні податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 45411,00грн.

Як на підставу для висновку про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість МП у формі ТОВ «Колійник» податковий орган посилався на те, що позивачем не було надано до перевірки первинні документи, оформлені належним чином у відповідності з діючим законодавством, які б свідчили про те, що товариство має право віднести до складу валових витрат вартість придбаних у ТОВ «КАФІ» послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Крім того, ДПІ у Приморському районі м. Одеси посилалась на те, що ТОВ «КАФІ» не відобразило в складі податкових зобов'язань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди обсяг поставки по МП у формі ТОВ «Колійник» в сумі 272 466 грн., в тому числі податок на додану вартість - 45 411 грн., а тому у позивача не було підстав для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з МП у формі ТОВ «Колійник».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог МП у формі ТОВ «Колійник», зважаючи на наступне:

У відповідності до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу до витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта

оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення

платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців МП у формі ТОВ «Колійник» займається наступними видами діяльності: код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний); код КВЕД 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену.

03.10.2011 року між малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» (Генпідрядник) та ТОВ «КАФІ» (Субпідрядник) було укладено

договір субпідряду №15, згідно якого, Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати відповідно до умов договору роботу, яку Генпідрядник, у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити.

За умовами вказаного договору до виконуваних робіт відноситься комплекс ремонтно-відновлювальних робіт підкранового шляху причалу №2 (3-я нитка) в ДП ІМТП.

Орієнтовна вартість робіт за договором складає 272465,28грн., у т.ч. ПДВ (20%) - 45410,88грн., розрахунки між Сторонами відбуваються на підставі Актів приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3). У розрахунках враховуються сплачені аванси, генпідрядні відрахування, а також виключається вартість матеріалів поставки Генпідрядника.

Платежі за Договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника на протязі 10-ти банківських днів з дня підписання Актів приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3).

У підтвердження виконання ТОВ «КАФІ» умов укладеного договору МП у формі ТОВ «Колійник» були надані первинні документи, зокрема, податкову накладну, акт приймання виконаних будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів, виписку з розрахункового рахунку, платіжні доручення (а.с. 49-67).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі

обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем в підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «КАФІ» первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що наявні в матеріалах справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за зазначеним вище правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Зазначені документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності.

В свою чергу, враховуючи види діяльності МП у формі ТОВ «Колійник» за КВЕД, колегія суддів вважає, що здійснювані ТОВ «КАФІ» за укладеним договором підряду будівельні роботи безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами було підтверджено факт виконання робіт товариством з обмеженою відповідальністю «КАФІ», тобто реальність здійснюваних між вказаними контрагентами господарських операцій та пов'язаність їх із господарською діяльністю підприємства, а тому висновок податкового органу про завищення МП у формі ТОВ «Колійник» валових витрат та податкового кредиту є необґрунтованим.

Крім того, слід зазначити, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат по здійсненим операціям.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що будь-які порушення в ланцюгу постачання, допущенні іншими контрагентами, зокрема, не відображення ТОВ «Кафі» в складі

податкових зобов'язань в податкових деклараціях з ПДВ обсяг поставки по МП у формі ТОВ «Колійник» в сумі 272 466 грн., в тому числі податок на додану вартість - 45 411 грн., не можуть впливати на податковий кредит МП у формі ТОВ «Колійник» при наявності у товариства належних документальних підтверджень здійснених операцій та розміру свого податкового кредиту.

Зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «КАФІ» було дотримано вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на віднесення витрат по операціям з ТОВ «КАФІ» до складу валових витрат та до податкового кредиту, а тому податкові повідомлення-рішення від 28.03.2012 року № 0003132310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45411 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 11353 грн., а також № 0003122310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 5044 грн. прийняті державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси необґрунтовано, є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв