Постанова № 35493269, 19.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року № 813/6533/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого - судді Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Олексяк І.Р.

представника позивача Бекас Р.Д.

представника відповідача Кельбас Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Бекас-Буд» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Бекас-Буд» (далі - ПП«Бекас-Буд») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області), в якій просить суд скасувати та визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 14.08.2013 року №0001552211, №0001542211 та №0001562211.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, всупереч Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, ґрунтуються виключно на не обґрунтованих припущеннях про те, що відповідні господарські операції не відбулись та не правильному застосуванні норм податкового і цивільного законодавства. Реальність виконання господарських операцій підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами. Діяльність контрагентів не викликала сумнівів, керівниками зазначених підприємств були пред'явлені статутні та реєстраційні документи, які свідчили, що останні є належними суб'єктами господарської діяльності та платниками податків на загальних підставах. Протиправними, на думку позивача, слід вважати доводи контролюючого органу з посиланням на акти інших податкових інспекцій щодо неможливості проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача та матеріали кримінальної справи, оскільки такі не містять жодних відомостей про операції з позивачем.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав зазначених у акті перевірки та письмових запереченнях. Додатково пояснила, що Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області при перевірці діяла в межах норм ПК України. Просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом згідно матеріалів справи встановлено, що Приватне підприємство «Бекас-Буд» зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 12.03.2008 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 14151020000019603 (а.с.24), код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 35621135.

Приватне підприємство «Бекас-Буд» взято на податковий облік ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС від 14.03.2008 року за №871, станом на 08.07.2013 року перебуває на обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області(а.с.32).

У періоді, за який проводилася перевірка, суб'єкт господарювання був платником податку на прибуток приватних підприємств та по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 31.05.2010 року №100285801, виданого ДПІ у Залізничному районі м.Львова, індивідуальний податковий номер 356211313032(а.с.33).

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Бекас-Буд» (код ЄДРПОУ 35621135) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» (код ЄДРПОУ 37241554) за травень 2011 року-липень 2011 року, ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (код ЄДРПОУ 37635291) за листопад 2011 року, ТОВ «БК КИЇВБУДМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 37143832) за серпень 2011 року, жовтень 2011 року, ТОВ «БТК «Євробуд» (код ЄДРПОУ 33499358) за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 31.07.2013 року №147/22-11/35621135 (далі - акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- вимог п.135.1, п.135.2, п.135.3 ст.135 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) внаслідок чого завищено доходи по безтоварних операціях всього в сумі 435 881,80 грн., в тому числі: за 2 квартал 2011 року в сумі 298 776,60 грн., з квартал 2011 року в сумі 137 105,20 грн.

- вимог п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено витрати по безтоварних операціях всього в сумі 612 189,14 грн., в тому числі: за 2 квартал 2011 року в сумі 276 301,69 грн., з квартал 2011 року в сумі 145 557,74 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 190 329,71 грн.

- вимог п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок безтоварних операціях на загальну суму 87177,00грн., в тому числі: за травень 2011 року в сумі 59 775,00 грн., за липень 2011 року в сумі 27 402,00 грн.

- вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) , внаслідок чого завищено податковий кредит по безтоварних операціях у сумі 122 437,83 грн. в тому числі: за травень 2011 року в сумі 49 274,48 грн., за червень 2011 року в сумі 5 985,86 грн., за липень 2011 року в сумі 27 010,61 грн., за серпень 2011 року в сумі 2 100,94 грн., за жовтень 2011 року в сумі 6 798,40 грн., за листопад 2011 року в сумі 31 267,54 грн.

На підставі вищенаведених висновків акта перевірки від 31.07.2013 року податковий орган 14 серпня 2013 року прийняв наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001552211, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 50 889,00 грн. (а.с. 101);

- №0001542211, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 44 402,10 грн. (в т.ч. основний платіж - 36 081,00 грн. та штрафні санкції-8321,10 грн.) (а.с.102 );

- №0001562211, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 10 072,00 грн.(а.с.103).

Дані податкові повідомлення-рішення направлені позивачу 14.08.2013року, та отриманні останніми 17.08.2013 року.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. п. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу орендарю.

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступне.

ПП «Бекас-Буд» та Франківською РДА укладено ряд договорів № 80 від 18.10.2011 року (ІІІ том а.с№ 80 від 18.10.2011 року (ІІІ том а.с.106),.106), № 83 від 18.10.2011 року (ІІІ том а.с.120), № 66 від 28.09.2011 року (ІІІ том а.с.142), № 15/11 від 19.09.2011 року (ІІІ том а.с.156), № 28 від 22.04.2011 року (ІІІ том а.с.179), № 04/05-2011 від 04.05.2011 року (ІІІ том а.с.191), № 22/04-01 від 29.04.2011 року (ІІІ том а.с.216), № 30 від 29.06.2011 року (ІІІ том а.с.242), № 44 від 08.08.2011 року (ІV том а.с.1).

Згідно матеріалів справи, на виконання зазначених вище договорів ПП «Бекас-Буд» укладено договори підряду з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Групп»; «Гарант-Буд-Сервіс»; ТзОВ «БК КИЇВБУДМОНТАЖ»; ТзОВ «БТК«Євробуд».

ПП «Бекас-Буд» (замовник) та ТзОВ «Будівельна компанія АТР ГРКП»(підрядник) укладено ряд договорів будівельного підряду №27/04 від 27.04.2013р. (І том а.с.132), №05/05-2011 від 05.05.2011р.( І том а.с.153), №10/05 від 10.05.2011р.(І том а.с.205), №30/06-2011 від 30.06.2011р.(І том а.с.15), відповідно до яких ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» (підрядник) зобов'язувався здійснити відповідні роботи по конкретних об'єктах, а ПП «Бекас-Буд» (замовник) зобов'язувався сплатити вартість виконаних робіт.

Згідно з отриманими від даного контрагента первинними документами, що засвідчують факт виконання даним платником податків робіт (послуг), ПП «Бекас-Буд» у відповідності до норм податкового законодавства України було включено відповідні суми як до валових витрат, так і до податкового кредиту відповідних звітних періодів.

На підтвердження позовних вимог позивач надав первинні документи, а саме: згадані договори будівельного підряду; договірні ціни; локальні кошториси Форми 4; підсумкові відомості ресурсів; податкові накладні; довідки про вартість виконаних будівельних робіт/витрати форми №КБ-3; акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в; підсумкові відомості ресурсів (витрати по факту);оборотно-сальдова відомість (картка) по 631 рахунку; платіжні доручення.

Відповідно до акту перевірки, всі вище перелічені документи були надані перевіряючому (податковому органу) як до початку перевірки, так і безпосередньо під час її проведення. Розрахунки проведено у безготівковій формі, заборгованість відсутня.

Матеріалами справи встановлено, що ПП «Бекас-Буд» (замовник) та ТзОВ «БК КИЇВБУДМОНТАЖ» (підрядник) укладено два договори будівельного підряду №09/08-2011 від 09.08.2011р.(ІІ том а.с.195) та №03-10-2011 від 03.10.2011р. (ІІ том а.с.217), відповідно до яких ТзОВ «БК КИЇВБУДМОНТАЖ» (підрядник) зобов'язувався здійснити відповідні роботи по конкретних об'єктах, а ПП «Бекас-Буд» (замовник) зобов'язувався сплатити вартість виконаних робіт.

Згідно з отриманими від даного контрагента первинними документами, що засвідчують факт виконання даним платником податків робіт (послуг), ПП «Бекас-Буд» у відповідності до норм податкового законодавства України було включено відповідні суми як до валових витрат, так і до податкового кредиту відповідних звітних періодів.

На підтвердження позовних вимог позивач надав первинні документи, а саме: згадані договори будівельного підряду; договірні ціни; локальні кошториси Форми 4; підсумкові відомості ресурсів; податкові накладні; довідки про вартість виконаних будівельних робіт/витрати форми №КБ-3; акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в: підсумкові відомості ресурсів (витрати по факту); оборотно-сальдова відомість (картка) по 631 рахунку; платіжні доручення.

Крім того, як підтверджується актом перевірки, розрахунки між сторонами проведено в повному обсязі.

Всі вище перелічені документи були надані перевіряючому (податковому органу) як до початку перевірки, так і безпосередньо під час її проведення.

Враховуючи ту обставину, що позивачу для виконання договору будівельного підряду та досягнення відповідного кінцевого результату необхідні були додаткові трудові ресурси та технічні засоби, ним і було залучено до виконання відповідних робіт ТзОВ «БТК «Євробуд», у якого такі були в наявності. ПП «Бекас-Буд» (замовник) та ТзОВ «БТК «Євробуд» (підрядник) укладено договір поставки №01/08-2011 від 01.08.2011р.(ІІ том а.с.246), відповідно до якого ТзОВ «Євробуд» зобов'язувався поставити ПП «Бекас-Буд» товарно-матеріальні цінності.

Згідно отриманих від даного контрагента первинних документів, що засвідчують факт постачання (виконання) даним платником податків товарів (робіт, послуг), ПП «Бекас-Буд» у відповідності до норм ПКУ було включено відповідні суми як до валових витрат, так і до податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Зокрема, до таких первинних документів належать: податкова накладна від 01.08.2011 року №52(ІІ том а.с.247); видаткова накладна від 01.08.2011 року №01/08-33(ІІ том а.с.248); оборотно-сальдова відомість (картка) по 631 рахунку(ІІІ том а.с.1-6); платіжне доручення від 16.09.2011 року № 132(а.с.7). Всі перелічені документи було надано до перевірки.

Крім того, як підтверджується актом перевірки, розрахунки між сторонами проведено в повному обсязі.

Судом на підставі матеріалв справи встановлено, що між ПП «Бекас-Буд» (замовник) та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (підрядник) укладено ряд договорів будівельного підряду №18-10-2011 від 18.10.2011року (ІІ том а.с.59), №04-10-2011 від 04.10.2011року (ІІ том а.с.84), №10-10-2011 від 10.10.2011року(ІІ том а.с.107), №19-10-2011 від 19.10.2011року (ІІ том а.с.131), №26-10-2011 від 26.10.2011року (ІІ том а.с.152) відповідно до яких ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (підрядник) зобов'язувався здійснити відповідні роботи по конкретних об'єктах, а ПП«Бекас-Буд» (замовник) зобов'язувався сплатити вартість виконаних робіт.

Згідно з отриманими від даного контрагента первинними документами, що засвідчують факт виконання даним платником податків робіт (послуг), ПП «Бекас-Буд» у відповідності до норм ПК України було включено відповідні суми як до валових витрат, так і до податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Зокрема, до таких первинних документів належать: згадані договора будівельного підряду; договірні ціни; локальні кошториси Форми 4; підсумкові відомості ресурсів; податкові накладні; довідки про вартість виконаних будівельних робіт/витрати форми №КБ-3; акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в; підсумкові відомості ресурсів (витрати по факту); оборотно-сальдова відомість (картка) по 631 рахунку; платіжні доручення, в тому числі по договорах відступлення права вимоги (цесії).

Крім того, як підтверджується актом перевірки, розрахунки між сторонами проведено в повному обсязі.

Всі вище перелічені документи були надані перевіряючому (податковому органу) як до початку перевірки, так і безпосередньо під час її проведення.

Судом встановлено, що зазначені вище первинні документи відповідають передбаченим п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вимогам, а також п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року вимогам.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до вимог ПК України в період здійснення господарських операцій з ПП«Бекас-Буд» контрагенти позивача були зареєстрованими юридичними особами, а також платниками ПДВ. Вказане має правове значення при визначенні реальності господарських операцій, для чого підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту.

Таким чином, у позивача внаслідок господарських операцій з контрагентами (ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп»; «Гарант-Буд-Сервіс»; ТзОВ «БК КИЇВБУДМОНТАЖ»; ТзОВ «БТК «Євробуд») відбувся рух активів, під час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були правоздатними та дієздатними юридичними особами, створеними та зареєстрованими у відповідності до чинного законодавства України, володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю (були платниками ПДВ) а також мали необхідні дозвільні документи (ліцензію) для здійснення будівельної діяльності; результати господарських операцій безпосередньо стосуються господарської діяльності позивача використані/продовжують використовуватися у його господарській діяльності.

Щодо покликання представника відповідача на протоколи допиту свідків, то суд їх не бере до уваги з огляду на те, що кримінальні справи, у яких здійснювався допит свідків, не є завершені провадженням. Відтак, суд не може брати до уваги зазначені докази, як такі, що неповно підтверджують обставини справи.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з с.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Дана позиція суду викладена також у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03), в якому суд зазначив, що такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності, а також рішенні Європейського Суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява № 803/02), згідно з яким коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Всупереч зазначеній вище нормі, відповідач досліджував дійсність правочинів, тобто фактично контролював дотримання платником податків цивільного законодавства.

Представлені позивачем суду документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Товариством та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Суд зазначає, що заявляючи вимогу про визнання податкових повідомлень-рішеннь відповідача нечиннми, позивач не врахував, що така вимога може пред'являтися лише стосовно нормативно-правового акта. У даному ж випадку позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, відтак суд з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України дійшов до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішенння слід визнати протиправними.

Враховуючи зазначене вище, оскаржені податкові повідомлення-рішенння є незаконним і підлягає скасуванню, відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 14.08.2013 року №0001552211, №0001542211 та №0001562211.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Бекас-Буд» 1053 (одну тисячу п'ятдесят три грн.) 64 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено 25 листопада 2013 року.

Суддя Костецький Н.В.