Постанова № 35492153, 25.11.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.11.2013р. справа №908/3398/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Кододової О.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Ходун В.В. по дов.;

від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», м. Київ

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.10.2013р. у справі №908/3398/13 (суддя Топчій О.А.)

за позовом Приватного підприємства «Діапазон», м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Київ

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Діапазон», м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Київ, про визнання виконавчого напису №7671 від 15.08.2013р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на іпотечному договорі №20-Н/08/08ЮО-1 від 28.08.2008р., таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, 17.10.2013р. позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, в якій просив вжити заходів до забезпечення позовної заяви ПП «Діапазон» до ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 15.08.2013р. №7671, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на іпотечному договорі №20-Н/08/08/ЮО-1 від 28.08.2008р.

Ухвалою від 18.10.2013р. господарський суд вищевказану заяву задовольнив, забезпечивши позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 15.08.2013р. №7671.

Висновок про наявність підстав для задоволення такої заяви суд першої інстанції обґрунтував посилаючись на те, що проведення виконавчих дій на підставі спірного виконавчого напису та, відповідно, звернення стягнення на майновий комплекс ПП «Діапазон», позбавить справу, порушену за позовом позивача, предмету розгляду, та заздалегідь знецінить можливість захисту прав та інтересів позивача від неправомірного звернення стягнення на майно останнього у спосіб, заявлений у позові.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та справу передати на розгляд до господарського суду Запорізької області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що безпосередньою метою вжиття заходів до забезпечення позову є забезпечення виконання рішення. Разом з цим, за висновком скаржника, незалежно від результатів вирішення господарським судом даного спору, видача наказу та примусове виконання рішення по даній категорії позовних вимог не провадиться, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій, а отже вжиття в даному випадку заходів до забезпечення позову суперечить змісту ст.66 ГПК України, оскільки заборона, накладена оскаржуваною ухвалою, ніяким чином не може вплинути на виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, за твердженням апелянта, задоволення клопотання позивача про забезпечення позову у такий спосіб є передчасним вирішенням по суті даного спору, а господарський суд, в свою чергу, при постановленні оскаржуваної ухвали не врахував, що ПП «Діапазон» навмисно вводить суд в оману с приводу недійсності договору іпотеки, на якому вчинено спірний виконавчий напис, а також те, що вживши такий захід забезпечення позову суд спричинив порушення прав Банку на задоволення кредиторських вимог.

Вищевикладене, за висновком скаржника, є підставою для скасування незаконної та необґрунтованої ухвали суду.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились з невідомих підстав, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 12.11.2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а також зважаючи на встановлений ст.102 ГПК України п'ятнадцятиденний строк для розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про забезпечення позову. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяви про забезпечення позову ПП «Діапазон» посилалось на те, що за змістом заявлених позовних вимог виконавчий напис від 15.08.2013р. №7671, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, не підлягає виконанню та має бути визнаний таким в судовому порядку. Втім, за поясненнями позивача, на підставі вказаного виконавчого напису постановою Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Запорізькій області від 03.09.2013р. відкрито виконавче провадження №39568523, яке здійснюється на поточний момент у встановленому законодавством порядку, тому у випадку звернення стягнення на нерухоме майно позивача в рамках виконавчого провадження №39568523 на підставі спірного виконавчого напису, виконання імовірного судового рішення у даній справі виявиться неможливим. Більш того, за твердженням позивача, проведення виконавчих дій на підставі спірного виконавчого напису та, відповідно, звернення стягнення на єдиний майновий комплекс позивача, позбавить дану справу предмету розгляду та заздалегідь знецінить можливість захисту прав та інтересів позивача від неправомірного звернення стягнення на майно останнього у спосіб, заявлений в позові.

Судова колегія апеляційної інстанції, з огляду на матеріали та обставини справи, погоджується із вказаними доводами, у зв'язку з чим зазначає про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову враховуючи наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В ст. 67 ГПК України зазначено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (зі змінами і доповненнями) викладено правову позицію про те, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є вимоги про визнання виконавчого напису №7671 від 15.08.2013р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на іпотечному договорі №20-Н/08/08ЮО-1 від 28.08.2008р., таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову заявник посилався на те, що у випадку звернення стягнення на нерухоме майно позивача в рамках відкритого виконавчого провадження №39568523 на підставі спірного виконавчого напису, виконання імовірного судового рішення у даній справі виявиться неможливим, а проведення виконавчих дій на підставі спірного виконавчого напису та, відповідно, звернення стягнення на єдиний майновий комплекс позивача, позбавить дану справу предмету розгляду та заздалегідь знецінить можливість захисту прав та інтересів позивача від неправомірного звернення стягнення на майно останнього у спосіб, заявлений в позові.

В силу статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами статті 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що предметом розгляду даного позову є визнання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого на іпотечному договорі №20-Н/08/08ЮО-1 від 28.08.2008р., таким, що не підлягає виконанню, за наявності в матеріалах справи доказів відкриття Відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Запорізькій області виконавчого провадження №39568523 за вказаним документом, апеляційний господарський суд вважає, що в силу ст.ст.66,67 ГПК України суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що співрозмірним та адекватним заходом до забезпечення даного позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 14.08.2013р. по справі №902/652/13. Крім того, за висновком суду, проведення виконавчих дій, та, відповідно, звернення стягнення на майновий комплекс ПП «Діапазон», позбавить справу, порушену за позовом позивача, предмету розгляду, та заздалегідь знецінить можливість захисту прав та інтересів позивача від неправомірного звернення стягнення на майно останнього у спосіб, заявлений у позові.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала в повному обсязі відповідає нормам процесуального права, що спростовує доводи апеляційної скарги про необхідність її скасування.

Судові витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на скаржника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105, ст. 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.10.2013р. у справі №908/3398/13 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», м. Київ, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.10.2013р. у справі №908/3398/13 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: О.В. Кододова

А.М. Мясищев

Надруковано примірників-6

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-третій особі

1-господарському суду

1-ДАГС