Рішення № 35491893, 19.11.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 р. Справа №917/1793/13

за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 37200

до Лохвицької міської ради, вул. Перемоги, 19, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 від 01.10.1996р.

від відповідача: Винник А.В. довіреність №02-25/444 від 25.07.2013р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 25.01.2011р.

Позивач на задоволенні позову наполягає, посилаючись на те, що площа земельної ділянки наданої в оренду не співпадає з реальною, а також, що спірний договір не відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні та у наданому відзиві на позовну заяву (вхід.№16485 від 19.11.2013р.) (а.с.56-57) проти задоволення позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Позивач на підставі договору купівлі - продажу від 25.03.2008 року є власником будівлі бойні та ковбасного цеху з надвірними будівлями, розміщені на земельній ділянці Лохвицької міської ради Полтавської області, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 88).

13.05.2008р. позивач звернувся з заявою до Лохвицької міської ради про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо посвідчення права користування земельною ділянкою під будівлею бойні та ковбасного цеху з надвірними будівлями, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 площею 10493 м2 та передачі в оренду (а.с.60).

За результатами розгляду вказаної заяви, виконавчим комітетом Лохвицької міської ради №342 від 23.05.2008р. було винесено Рішення, яким задоволено заяву ОСОБА_1 та надано йому в оренду земельну ділянку площею 10493 м2 у АДРЕСА_2 під майновим комплексом бойні та ковбасного цеху із земель комерційного використання.

Крім того, відповідно до пункту 2 вказаного рішення Лохвицькою міською радою надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою, щодо посвідчення права користування земельною ділянкою та зобов"язано у місячний термін укласти договір оренди землі (а.с. 46).

23.02.2009 р. між ОСОБА_1 (позивач по справі) та гр. ОСОБА_3 був укладений договір купівлі- продажу побутового корпусу, що становить 7/50 частини об"єкту бойні та ковбасного цеху з надвірними будівлями, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.86).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2011р. між ФО-П ОСОБА_1 (позивач по справі) та Лохвицькою міською радою (відповідач по справі) був укладений спірний договір оренди землі. Відповідно до якого позивачу було передано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,0144 га (а.с.76-80)

В зв"язку з тим, що в фактичному користуванні позивача знаходиться земельна ділянка площею 0,6695 га., а орендна плата нараховується на площу 1,0144 га. та в зв"язку з невідповідністю чинному законодавству договору оренди землі від 25.01.2011р., який не зареєстрований та не було встановлено меж орендованої земельної ділянки, і при передачі спірної земельної ділянки в оренду позивачу, не була дотримана відповідна процедура, передбачена чинним законодавством, а тому позивач просить суд визнати його недійсним.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9 передбачено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Предметом даного спору є договір оренди землі від 25.01.2011р.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За приписами ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Також, частиною 4 ст. 15 цього закону, передбачено, якщо відсутні у договорі оренди землі одна з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону України "Про оренду землі" є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Згідно пункту 43 спірного договору оренди землі від 25.01.2011р. невід"ємною частиною його є:

- план або схема земельної ділянки;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Ухвалами суд неодноразово витребовував та зобов"язував відповідача надати вищезазначені документи, які є невід"ємною частиною до спірного договору, однак вказані документи надані не були. З пояснень представника відповідача в судовому засіданні 19.11.2013р. встановлено, що вказані додатки до договору відсутні.

Як вбачається з Акту приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 81), який наданий відповідачем, неможливо встановити, за яким договором передається земля в оренду ФО-П ОСОБА_1 та яка її загальна площа. Крім того, вказаний акт підписаний тільки відповідачем.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Спірний договір не був зареєстрований у встановленому законом порядку. Пояснень стосовно відсутності державної реєстрації сторонами надано не було.

Отже, зазначені вище порушення чинного законодавства, які мали місце при укладенні договору оренди земельної ділянки, відповідно до ст.15, 17, 18 ЗУ "Про оренду землі" є підставами для визнання недійсним оспорюваного договору.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. Натомість відповідач належних доказів, які б підверджували відповідність спірного рішення чинному законодавству не надав.

З викладеного та застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

На підставі матеріалів справи та керуючись 4-2, 4-5, 33-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір оренди землі від 25.01.2011р. укладений між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Лохвицькою міською радою.

3. Стягнути з Лохвицької міської ради (вул. Перемоги, 19, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200; код ЄДРПОУ 21048525) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1) 1147,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.11.13 р.

Суддя Погрібна С.В.