Ухвала суду № 35489776, 19.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 148/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, в якому із урахуванням збільшення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000192321/0 від 08.02.2010 року та № 0000192321/1 від 08.04.2010 року про донарахування податку на додану вартість у розмірі 1 732 820,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 155213,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 577 607,00 грн. та податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами адміністративного оскарження від 21.06.2010 року №0000192321/2.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що податковий орган за наслідком планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року безпідставно прийшов до висновку про заниження, зокрема, податку на додану вартість в період, що перевірявся у розмірі 1 155 213,00 грн., оскільки товариство, оплативши придбані товари, які зазначені в податкових накладних в серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2007 року, отримало такі накладні лише у березні, травні, червні, липні, вересні 2008 року, про що свідчить реєстр отриманих податкових накладних за ці періоди, за наслідком чого правомірно сформувало податковий кредит на суму 1 155 213,00 грн. у березні, травні, червні, липні, вересні 2008 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року в позов задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000192321/0 від 08.02.2010 року, №0000192321/1 від 08.04.2010 року та від 21.06.2010 року № 0000192321/2.

Постанова суду першої інстанції, з посиланням на Закон України «Про податок на додану вартість», мотивована тим, що у разі, коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що подання заяви зі скаргою до податкової декларації за звітний податковий період не є обов'язковою вимогою і позивач правомірно включив до складу податкового кредиту в податковій декларації за березень, травень, червень, липень, вересень 2008 року податкові накладні минулого періоду (серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року), а відтак висновок ДПІ про заниження податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1 155 213,00 грн. є безпідставним та необгрунтованим, а тому відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального права, Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) та отримав їх, має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Таке звернення дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Апелянт вважає, що в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із внесеними змінами та доповненнями) ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» безпідставно завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість в розмірі 1 155 312,00 грн., в т.ч. за березень 2008 року в сумі 516 552,00 грн., за травень 2008 року 2 368,00 грн., за червень 2008 року 352 354, 00 грн., за липень 2008 року 254 265,00 грн., за вересень 2008 року 29 674,00 грн.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення №936 від 15.12.2009 року, виданого ДПІ у Галицькому районі м. Львова, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання ДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт від 26.01.2010 року №360/23-209/31730064.

Зі змісту акта видно, що позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 1155213,00 грн., в тому числі: у квітні 2008 року - в сумі 416 184,00 грн., у липні 2008 року - 709 355,00 грн., у вересні 2008 року - 29 674,00 грн.

У ході перевірки встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» включено до податкового кредиту за березень 2008 року наступні податкові накладні:

- податкову накладну від 04.12.2007 р. № 80 ЗАТ «Торговий дім ДЗАК» за грудень 2007 р. на суму ПДВ 138 333,33 грн.;

- податкову накладну від 06.12.2007 р. № 1042 та від 14.12.2007 р. № 1043 ТзОВ «УкрМазКонтракт» за грудень 2007 року на суму ПДВ 28600,00 грн.;

- податкову накладну від 28.12.2007 р. № 37 ТзОВ «Західний регіональний торговий центр» за грудень 2007 року на суму ПДВ 225 524,58 грн.;

- податкову накладну від 28.12.2007 р. № 37 ТзОВ «Західний регіональний торговий центр» за грудень 2007 року на суму ПДВ 225 524,58 грн.;

- податкову накладну від 09.11.2007 р. № 4825 ТзОВ «АвтоДім» за листопад 2007 року на суму ПДВ 176 82,00 грн.; податкову накладну від 09.11.2007 р. № 4826 за листопад 2007 року на суму ПДВ 176 82,00 грн.;

- податкову накладну від 17.12.2007 р. № 1381 ТзОВ «Автохаус Київ» за грудень 2007 р. на суму ПДВ 4085,95 грн.;

- податкову накладну від 02.11.2007р. № А000000594 ТзОВ «Апекс со» за листопада 2007 року на суму ПДВ 4451,57 грн.;

- податкову накладну від 21.08.2007 р. № 1078 за серпень 2008 р. на суму ПДВ 29 680,93 грн. за листопад 2007 р. від 07.11.2007 р. № 1276 на суму ПДВ 598,20 грн. ТзОВ «Аутомотів ТСГ»;

- податкову накладну від 08.09.2007р. № 18/9/28 ТзОВ «ЄХО» за вересень 2007р. на суму ПДВ 13195,00 грн.;

- податкову накладну від 21.12.2007 р. № 3509 ТзОВ «Станкодніпро» за грудень 2007 року на суму ПДВ 59985, 52 грн.;

- податкову накладну від 27.12.2007р. № 2728 ТзОВ з іноземними інвестиціями «Цеппелінг Україна ТОВ» за грудень 2007 року на суму ПДВ 2138675 грн.;

- податкову накладну від 18.09.2007 р. № 2841 ТзОВ «Велет Авто» за вересень 2007 року на суму ПДВ 7114, 22 грн. та за грудень 2007 року на суму ПДВ 2255943 податкова накладна від 14.12.2007 р.;

Крім того, до податкового кредиту за жовтень та листопад 2007 року включено податкові накладні від 31.10.2007 р. №№№ 388 ПП «Золотий камінь» за жовтень 2007 р. на суму ПДВ 2 041,67 грн. та за листопад 2007 р. на суму ПДВ 32667,00 грн. від 06.11.2007 р. № 393. Податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, не були включені до складу податкового кредиту в період їх видачі: серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000192321/0 від 08.02.2010 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 732 820,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1 155 213,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 577 607,00 грн.

Позивачем вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено адміністративному порядку, однак ДПІ у Галицькому районі м. Львова та ДПІ у м. Львові скарги залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000192321/1 від 08.04.2010 року та №0000192321/2 від 21.06.2010 року.

У відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість» та до п.6.2 наказу ДПА України від 30.05.1997 року №165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна. Відповідно до пп.7.2.3 та пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Пункт 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій: а) дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що у разі, коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Крім того, правомірними є твердження позивача про те, що подання заяви зі скаргою до податкової декларації за звітний податковий період не є обов'язковою вимогою, а відтак висновок ДПІ про заниження податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1155213,00 грн. є безпідставним та необгрунтованим, а тому відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій. Подання такої заяви є правом платника податків, а не його обов'язком.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року у справі №2а-5612/10/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.11.2013 року.