Постанова № 35489706, 28.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року Справа № 808/5941/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до: Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0006431702 від 21.05.2013,-

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 від 13.02.2001)

ОСОБА_2 (довіреність №786 від 23.07.21013)

від відповідача - Арусоо П.Ю. (довіреність № 6504/А/08-22-10)

Шахрай О.В. (довіреність № 1799/Ш/0822-01-10 від 09.08.2013)

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006431702 від 21.05.2013, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19041,75 грн.

Ухвалою суду від 16.08.2013 відкрито провадження у адміністративній справі №808/5941/13-а та призначено до судового розгляду на 28.08.2013. Провадження у справі було зупинено до 22.10.2013 та до 28.10.2013.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити. Надали пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування заявлених вимог позивака вказує, що вона здійснює реалізацію товарів виключно кінцевому споживачу, тому податкові накладні залишаються у позивача.

Відповідно до п.11 Підрозділу 2 Перехідних положень податкового кодексу (в редакції, що діяла до винесення змін законами від 07.07.2011 податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 000грн., не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Вказане дає підстави вважати, що сума ПДВ вирахувана за сумою всіх незареєстрованих податкових накладних.

Згідно п.4 Постанови КМУ від 29.12.2010р. №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» не підлягають реєстрації податкові накладні; які не видаються покупцеві та залишаються у продавця.

Також, на це вказує абз.2 п.201.10 ПКУ, згідно якого податкова накладна надається покупцю після реєстрації у реєстрі. Відповідно, як вважає позивач, якщо податкова накладна не надається отримувачу товарів чи послуг, вона не реєструється.

Зважаючи на викладене, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. Зокрема, пояснив, що в ході проведеної перевірки встановлено, що в порушення пункту 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 користувалася правом на нарахування податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів не маючи на меті їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тим самим завищено податковий кредит. Перевіркою було встановлено, що придбання товару, зазначеного у податкових накладних, не відображено у Книзі обліку доходів та витрат. Крім того, зазначений товар відсутній у реалізації протягом перевіряємого періоду та відсутній у залишках товарно - матеріальних цінностей станом на 31.12.2012 року.

У пункті 1.18 Акту позапланової виїзної документальної перевірки зазначено аналіз залишків товарно-матеріальних цінностей станом на початок та на кінець періоду, що перевірявся, в тому числі зазначено, що станом на 31.12.2012 року залишки ТМЦ складають 56463,03грн з ПДВ та націнкою згідно книги обліку доходів та витрат.

Таким чином, висновки викладені у акті перевірки є правомірними, відповідають вимогам чинного податкового законодавства, та є підставою для винесення відповідного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, відповідач просив здійснити процесуальне правонаступництво у справі,а саме: Бердянську об'єднану Державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби замінити на Бердянську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, у зв'язку з проведенням реорганізації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №229 від 20.03.2013 „Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби.

Позивач не заперечив проти заміни відповідача.

Суд розглянувши клопотання відповідача, заслухавши думки представників сторін, здійснив процесуальне правонаступництво у справі з Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на Бердянську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Відповідно до ст.160 КАС України, 28.10.2013 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Бердянської ОДПІ від 16.01.2013 № 49 та плану графіку проведення планових виїзних перевірок фізичних осіб - підприємців на січень 2013 року призначено перевірку з 28.01.2013 ФОП ОСОБА_1, про що їй за 10 днів до початку перевірки надано повідомлення 16.01.2013 за № 0007 та вручено копію наказу про проведення планової перевірки.

28.01.2013 посадовими особами Бердянської ОДПІ розпочато таку перевірку та вручено направлення на проведення перевірки від 28.01.2013 за № 220153.

В зв'язку з значними обсягами операцій проведеними платником податків та ненаданням до перевірки первинних документів у повному обсязі наказом від 08.02.2013 № 187 Бердянська ОДПІ продовжила термін проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 на 5 робочих днів.

За результатами планової перевірки 22.02.2013 складено акт за № 23/1720/2394600144.

Плановою перевіркою встановлено, що записи у Книзі обліку доходів та витрат протягом 2011-2012 років внесено наступним чином: залишки товарних запасів у графах 2 та 11 відображаються з ПДВ та націнкою (25%), до Книги не внесено реквізити документів, які підтверджують понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей що є порушенням ст.177.10 Податкового Кодексу України, Порядку ведення Книги обліку доходів і втрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систем) оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого На садом Державної податкової адміністрації України 24. і 2,2010 N 1025. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р за N 1425/18720.

До планової перевірки було надано первинні документи згідно яких здійснювалось заповнення Книги обліку доходів та витрат протягом перевіряємого періоду.

Під час перевірки було складено опис наданих видаткових накладних на придбання товару у 2010-2012 роках, який підписано ФОП ОСОБА_1 та додано до акту перевірки від 22,02.13 № 23/1720/2394600144.

До перевірки не надано видаткових накладних підтверджуючих фактичне придбання товару, зазначеного в вказаних податкових накладних. Придбання товару зазначеного в вказаних податкових накладних не відображено в Книзі обліку доходів та витрат.

Також товар зазначений в вказаних податкових накладних відсутній в реалізації протягом перевіряємого періоду та відсутній в залишках станом на 31.12.2012, заявлених ФОП ОСОБА_1 у Книзі обліку доходів та витрат.

Таким чином, у порушення п.198.3 ст.198 Кодексу ФОП ОСОБА_1 в червні 2011 року та липні 2011 року користувалась правом на нарахування податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів не маючи мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тим самим завищила податковий кредит за червень 2011 року та липень 2011 року.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2013 № 0000731702, яким позивачу донараховано суму ПДВ - 15888,00 грн. та застосовано штраф у розмірі 3972,00 грн.

Не погодившись із винесеним рішенням позивач оскаржив його у адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про результати розгляду первинних скарг від 16.05.2013р. №33/14/10420, скасоване податкове повідомлення - рішення Бердянської ОДПІ Запорізької області ДПС від 13.03.2013 №0000731702 та зобов'язано Бердянську ОДПІ Запорізької області ДПС прийняти податкове повідомлення - рішення про сплату 15 636 грн. податку на додану вартість та відповідної суми штрафних санкцій.

Так, Бердянська ОДПІ Запорізької області ДПС прийняла нове податкове повідомлення - рішення №0006431702 від 21.05.2013р. про сплату 15 636грн. податку на додану вартість та суми штрафних санкцій в розмірі 3 405,75грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішення, позивач оскаржив його до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, обґрунтованим, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності та на виконання приписів чинного законодавства,виходячи з наступного.

Відповідно до п. 14.1.181, п. 14.1.18 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 98 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами указаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до пункту 177.10 статті і 77 Податкового Кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Під час проведення планової перевірки встановлено порушення Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1025, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за N 1425/18720, щодо порядку ведення результатів підприємницької діяльності у книгах обліку доходів та витрат наданих на перевірку ФОП ОСОБА_1

Згідно п. 3.2. Порядку у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних сів, сировини, матеріалів, тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання.

Пунктом 3.3. Порядку встановлено, що у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності м сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.

Відповідно до п.3.4 Порядку до графи 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек. акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.

Копії Книг обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 додано до акту планової перевірки.

Разом з тим, як зазначено вище, в ході перевірки встановлено, що записи у Книзі обліку доходів та витрат протягом 2011-2012 років внесено з порушенням. А саме: залишки товарних запасів у графах 2 та 11 відображаються з ПДВ та націнкою (25%), до Книги не внесено реквізити документів, які підтверджують понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей що є порушенням ст.177.10 Податкового Кодексу України, Порядку ведення Книги обліку доходів і втрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систем) оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого На садом Державної податкової адміністрації України 24. і 2,2010 N 1025. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р за N 1425/18720.

До перевірки не надано видаткових накладних підтверджуючих фактичне придбання товару, зазначеного в вказаних податкових накладних. Придбання товару зазначеного в вказаних податкових накладних не відображено в Книзі обліку доходів та витрат.

Також товар зазначений в вказаних податкових накладних відсутній в реалізації протягом перевіряємого періоду та відсутній в залишках станом на 31.12.2012, заявлених ФОП ОСОБА_1 у Книзі обліку доходів та витрат.

Таким чином, у порушення п.198.3 ст.198 Кодексу ФОП ОСОБА_1 в червні 2011 року та липні 2011 року користувалась правом на нарахування податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів не маючи мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тим самим завищила податковий кредит за червень 2011 року та липень 2011 року.

Отже, доказами у їх сукупності підтверджується правомірність нарахування податковим органом податку на додану вартість позивачу.

За результатом розгляду справи, суд вважає спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності та на виконання норм чинного законодавства України.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що Бердянська об'єднана Державна податкова інспекція Запорізької області дійшла законних та обґрунтованих висновків в ході перевірки та правомірно винесла оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення.

А, відтак, підстави щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у суду відсутні.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

Керуючись ст. ст.11, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0006431702 від 21.05.2013, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19041,75 грн. відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 22.11.2013.

Суддя О.М. Нечипуренко