Ухвала суду № 35489123, 26.11.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11\791\1299\2013 Головуючий в 1 інстанції: Пухальський С.В.

Категорія : ст.286 ч. 1 КК України Доповідач: Калініченко І.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року м. Херсон

Колегія суддів Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого-судді : Калініченка І.С.

Суддів: Гемми Ю.М. Красновського І.В.

За участю прокурора: Коломійця В.С.

засудженого : ОСОБА_1

представника потерпілого: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 представників потерпілого ОСОБА_4 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 05 березня 2013 року, щодо ОСОБА_1

в с т а н о в и л а :

Цим вироком : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Птахівка Скадовського району Херсонської області, громадянина України, військовозобов'язаного, маючого повну загальну середню освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого машиністом насосних установок Грушівської зрошувальної дільниці Скадовського управління водного господарства, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним та засуджено за ч.1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання й призначено іспитовий строк 1 рік, зобов'язано, згідно п. 2, 3, 4, ч. 1 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи КВС про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 - підписку про невиїзд з місця постійного проживання - залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2450 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят грн.) та 600 грн. (шістсот грн.) матеріальної шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи 2635, 04 грн. (дві тисячі шістсот тридцять п'ять гривень) - на користь держави.

Згідно з вироком 27.08.2011 року близько 20.45 год. в темну пору доби, ОСОБА_1, керуючи а/м «ВА321099020» д.н. НОМЕР_1 та технічно несправним причепом «ПГ 00.000» д.н.НОМЕР_3 на якому не працювали світлові прилади, на 62 км + 100 м. автодороги Херсон-Джанкой-Феодосія, без подання попереджувальних сигналів, виїжджаючи на проїзну частину з правого узбіччя, одразу став виконувати поворот ліворуч не з відповідного крайнього положення на проїзній частині, при цьому не пропустив попутний транспортний засіб мотоцикл НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який наближався ззаду в попутному напрямку, внаслідок чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів та ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3.а), 9.2., 9.З., 10.1., 10.2., 10.4. 19.1.в), 31.4.3.а) Правил дорожнього руху (ПДР) України, що стало прямою причиною настання вказаної ДТП та її наслідків у вигляді спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В апеляції ОСОБА_3 та ОСОБА_2 представники потерпілого просять вирок щодо ОСОБА_1. скасувати у зв'язку з порушенням КПК та невідповідністю призначеного йому покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, внаслідок його м'якості та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд до Скадовського районного суду в іншому складі суду. Посилаються на те що протягом всього досудового слідства обвинувачений ОСОБА_1. своєї вини в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.І КК України не визнавав, намагався завести слідство в оману. В своїх поясненнях підсудний ОСОБА_1. фактично заперечував свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину. Але суд на вказані обставини уваги не звернув, вважав, що пояснення підсудного ОСОБА_1. являються зізнавальними. Протягом досудового слідства ОСОБА_1. жодного разу не зустрівся з потерпілим та навіть не попросив простого людяного вибачення, не надав першої медичної допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, не кажучи про те, що підсудний ОСОБА_1. перерахував 400 гривень в день надання йому судом останнього слова, фактично через 1 рік та 6 місяців після скоєного ДТП, хоча власний автомобіль після ДТП відремонтував повністю та використовує його за призначенням.

Крім вказаного судом допущено порушення норм процесуального права, що виразилось в наступному.

Так в судовому засіданні 06.02.2013 року судом фактично закінчено судове слідство.

В судовому засіданні оголошена перерва для підготовки до судових дебатів до 20.02.2013 року.

В порушення зазначеної норми суд не з'ясував в учасників жодного доповнення до судового слідства, не оголосивши про закінчення судового слідства розпочав судові дебати.

До 05 березня 2013 року до 11-00 години оголошено перерву в судовому засіданні для надання останнього слова підсудному ОСОБА_1.

В судове засідання 05.03.2013 року з'явився прокурор, підсудний та представник потерпілого ОСОБА_2 Інші учасники в судове засідання не з'явились (протокол судового засідання т. 2 а.с. 90-91).

В порушення КПК України, незважаючи що судове слідство та дебати закінчено, суд заслуховує та вирішує клопотання підсудного, що не передбачено нормами КПК України.

Допускаючи порушення норм кримінально процесуального кодексу України, суд без участі в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4, не з'ясувавши думку учасників процесу про можливість продовження розгляду справи за наявною явкою, в порушення ст. 319 КПК України відновлює судове слідство.

Так суд долучивши до матеріалів кримінальної справи квитанцію про поштовий переказ 400 гривень на ім'я ОСОБА_4, не з'ясував у підсудного його відношення до заявлених до нього позовних вимог.

Вважають, що суд при розгляді кримінальної справи неповно, однобічно та з порушенням норм матеріального і процесуального права розглянув заявлені потерпілим ОСОБА_4 позовні вимоги та як наслідок постановив хибний незаконний висновок про часткове їх задоволення.

На апеляцію представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 цивільним відповідачем - представником МТСБУ Нікітіною А.М. подані заперечення, в яких вона не погоджуються із апеляцією представника потерпілого в частині стягнення з МТСБУ та ОСОБА_1 збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки відшкодовувати потерпілому моральну шкоду повинен винуватець дорожньо-транспортної пригоди, а саме -ОСОБА_1 Просить апеляцію в частині стягнення з МТСБУ цивільного позову залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора який просив апеляції представників потерпілого залишити без задоволення, представника, який підтримав апеляції, засудженого, який в судових дебатах та останньому слові просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції представників потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, суд зробив на підставі доказів, які є у справі, та були дослі джені в судовому засіданні. Висновки суду в цій частині у апеляційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчи неного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні по карання за ст. 286 КК суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та моти ви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обста вини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випро буванням лише у тому випадку, якщо, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обста вини справи, дійде висновку про можливість ви правлення засудженого без відбування покарання.

Призначене засудженому покарання у виді обмеження волі, яке передбачене за ст. 286 ч. 1 КК України, відповідає вимогам ст.ст. 65, 69-1 КК України та є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

При призначені покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, позитивну характеристику, визнання ним вини, знаходження на його утриманні дитини, тому обґрунтовано призначив покарання з застосуванням ст. 75 КК.

Судом повно досліджено цивільний позов потерпілого, де на його користь з засудженого стягнуто вмотивовано згідно ст. 991,1166,1167,1188 ЦК України та ст.35,37 ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моральну та матеріальну шкоду.

Підсудний ОСОБА_1. перерахував потерпілому 400 гривень.

Відшкодовувати потерпілому моральну шкоду повинен винуватець дорожньо-транспортної пригоди, а саме -ОСОБА_1

Крім того є не обґрунтованим посилання в скарзі на те, що суд поновивши судове слідство провів дебати у відсутності представника потерпілого ОСОБА_3, оскільки остання та потерпілий були належним чином повідомлені про час розгляду справи та в судовому засіданні приймав участь представник потерпілого ОСОБА_2

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 275, 365, 366 КПК (1960) України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області, -

у х в а л и л а :

Апеляції ОСОБА_3 та ОСОБА_2 представників потерпілого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 05 березня 2013 року, щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни.

Судді: (три підписи)