Рішення № 35488808, 21.11.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р. Справа № 923/1439/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-ТАВРІЇ", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 43200,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Шевченко Д.В., представник, дов. № 49 від 01.07.2013р.

від відповідача - не прибув.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Будмакс" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-ТАВРІЇ" (відповідач) суми боргу у розмірі 43200,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки № 25 від 18.04.2013р., положення ст. 193 ГК України та положення ст.ст. 526, 530, 693, 712 ЦК України.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, у судові засідання 07.11.2013р. та 21.11.2013р. не прибув, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином та завчасно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 21, 55).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечив проти розгляду справи без участі представника відповідача.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті. Судом надавалось відповідачу достатньо часу для реалізації у повному обсязі своїх процесуальних прав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 18.04.2013р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) був укладений договір поставки № 25 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити на склади покупця будівельні матеріали (газобетонні блоки), а покупець оплатити такий товар на умовах договору.

Пунктом 3.1. договору сторони узгодили, що поставка товару на підставі договору здійснюється на умовах DDP (склад покупця), відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати "ІНКОТЕРМС" в редакції від 2010 року, якщо інше не передбачено договором.

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця (п. 3.4).

На виконання умов договору 23.09.2013р. позивач надіслав замовлення відповідачу на доставку будівельних матеріалів. В той же день, відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 298 від 23.09.2013р., прийнявши на себе зобов'язання поставити товар в обумовлені договором строки.

23.09.2013р. позивач здійснив передплату за товар у розмірі 43200,00 грн. на поточний рахунок відповідача, що підтверджено платіжним дорученням № 23092363 від 23.09.2013р.

Проте, у встановлені договором строки, а саме 07.10.2013р. відповідач не поставив замовлений позивачем товар.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, відповідач так і не поставив замовлений позивачем товар, а отриману передплату за товар у розмірі 43200,00 грн. не повернув.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Пунктом 3.1. договору сторони встановили, що у випадку недодержання продавцем строку відвантаження товару протягом 10 робочих днів з моменту внесення передплати за товар, продавець за вимогою покупця повинен повернути сплачені за товар кошти протягом 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Матеріали справи свідчать, що відповідач у визначені строки не здійснив поставку товару позивачу, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 43200,00 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 43200,00 грн. є документально обґрунтованою та нормативно доведеною, а тому задовольняється судом.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50 грн. відшкодовується йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання у судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-ТАВРІЇ" (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79, код ЄДРПОУ 37171236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, літера "А", код ЄДРПОУ 32376008) суму попередньої оплати у розмірі 43200,00 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.11.2013р.

Суддя С.В. Нікітенко