Рішення № 35488707, 19.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19684/13 19.11.13

За позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

До Української аграрної біржі

Про розірвання угоди від 10.05.2000

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Левицька В.М. - по дов. № 2432-03/95 від 12.02.2013

Від відповідача Арбузов О.О. - по дов. № 042.07/218 від 29.10.2013

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Української аграрної біржі про розірвання угоди від 10.05.2000 про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу скрапленого газу на базі Української аграрної біржі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2011 № 1064, від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Міністерства енергетики та вугільної промисловості передані повноваження щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля. Зазначені обставини не могли передбачити сторони під час укладання Угоди від 10.05.2000 про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу нафти та газового конденсату на базі Української міжбанківської валютної біржі, тому наявні правові підстави для розірвання вказаної угоди на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України. Проте, відповідач ухиляється від розірвання угоди від 10.05.2000 у добровільному порядку, в зв'язку з чим позивач просить розірвати її в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 порушено провадження у справі № 910/19684/13 та призначено її до розгляду на 31.10.2013.

Відповідачем 30.10.2013 до відділу діловодства суду подано клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах. Відповідач вважає, що укладаючи спірну угоду Міністерство економіки України діяло не як суб'єкт господарювання, а лише реалізувало владні повноваження, делеговані постановою Кабінету Міністрів України № 599 від 04.04.2000 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля». Отже, зазначена угода за своєю правовою природою є публічно-правовою, оскільки відносини виникли на адміністративному владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських та контрольних функцій однією стороною стосовно іншої.

Суд розглянувши дане клопотання відмовив в його задоволенні з огляду на наступне

Згідно з ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно п. 14 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір це - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Тобто зі змісту адміністративного договору вбачається наявність відносин влади і підпорядкування, що відрізняє його від цивільних угод.

Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з:

- укладенням, зміною, виконанням і розірванням усіх господарських договорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, включаючи договори, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо.

Зі змісту спірної угоди вбачається, що вона укладена відповідно до протоколу № 2 засідання конкурсної комісії від 05.05.2000 з визначення бірж, на базі яких проводитимуться аукціони з продажу нафти, газового конденсату, скрепленого газу та вугілля.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарським судам слід мати на увазі, що не всі договори, укладені суб'єктами владних повноважень, їх посадовими чи службовими особами на реалізацію своїх повноважень, відносяться до адміністративних договорів. Якщо обов'язковим учасником договору відповідно до законодавства повинен бути суб'єкт владних повноважень, то такий договір є адміністративним, оскільки суб'єкт владних повноважень у такому випадку діє від імені держави (територіальної громади), в її інтересах чи для забезпечення їх, а не для своїх власних потреб. У разі ж вчинення цивільного правочину між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності, договірні відносини сторін ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому до адміністративних договорів не відносяться договори, укладені за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, інших актів цивільного або господарського законодавства.

Суд приходить до висновку, що відносини, які виникли між сторонами на підставі угоди від 10.05.2000 про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу скрапленого газу на базі Української аграрної біржі носять цивільно-правовий характер та дана справа має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Відповідачем 30.10.2013 до відділу діловодства суду подано клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача суб'єктів господарювання, які мають укладені договори з поставкою скрапленого газу в листопаді - грудні 2013 року: Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаси-газснаб», Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівці-спбт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківспецгазснаб», Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьк-побутскрапгаз» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблпропангаз».

Клопотання мотивовано тим, що у відповідача продовжують тривати відповідні зобов'язання за договорами купівлі-продажу скрапленого газу, які були укладені за результатами виконання спірної угоди та, відповідно, результатами проведених на виконання протокольних рішень Аукціонного комітету спеціалізованих аукціонів № 148-1 та 157-2 (06.04.2012 та 14.12.2012). Виконання зобов'язань відповідачем щодо реєстрації укладених на аукціонах угод (п. 32 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 03.10.2011 № 1064), пов'язані зі строками поставки за договорами купівлі-продажу, які закінчуються в грудні 2013 року, про що позивача було повідомлено листом від 13.09.2013 № 052.01/14. Кім того, існує і певна кількість судових рішень, якими визнано укладеними договори купівлі-продажу скрапленого газу з поставкою в листопаді-грудні 2013 року та зобов'язано відповідач зареєструвати укладений договір. Отже, розірвання угоди припинить право відповідача на виконання зобов'язань, зокрема реєстрації укладених договорів (додатків до укладених договорів). Припинення вказаних зобов'язань відповідача вплине на права та обов'язки третіх осіб, а саме суб'єктів господарської діяльності, що брали участь в спеціалізованих аукціонах та уклали відповідні договори купівлі-продажу, оскільки реєстрація таких угод є обов'язковою на біржі, а відсутність реєстрації може слугувати підставою для визнання їх недійсними.

Суд розглянувши дане клопотання відмовив в його задоволенні з огляду на наступне

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (ч. 5 п. 1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Отже, третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Суд дійшов висновку, що прийняття рішення з даного господарського спору, не може вплинути на права або обов'язки зазначених відповідачем осіб щодо відповідача, тому відсутні підстави для їх залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідачем 30.10.2013 до відділу діловодства суду подано клопотання про направлення в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України запиту до Київського апеляційного адміністративного суду щодо поточного стану справи № 826/10160-13-а. Клопотання мотивовано тим, що підставою для звернення позивача з позовом до суду про розірвання угоди позивач вказує наявність листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 017-3017 від 17.06.2013, яким повідомлено про визначення переможцем конкурсу Товарну біржу «Перша незалежна біржа». На даний час існує постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2013 у справі № 926/10160/13-а, яким відмовлено в позові Універсальної біржі «Контрактовий дім УМВБ» про визнання протиправним та скасування рішень Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, а саме наказу № 349 від 11.06.2013 «Про результати конкурсу», яким визнано переможцем Товарну біржу «Перша незалежна біржа». Українська аграрна біржа була залучена до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на сторона позивача. За інформацією відповідача дана постанова суду оскаржена в апеляційному порядку.

Суд розглянувши дане клопотання дійшов висновку про його задоволення та 31.10.2013 надіслано запит № 910/19684/13 про надання інформації щодо стану розгляду Київським апеляційним адміністративним судом спору у справі № 826/10160-13-а за позовом Універсальної товарної біржі «Контрактовий дім УМВБ» про визнання протиправним та скасування наказу № 349 від 11.06.2013 Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про результати конкурсу», яким було визнано переможцем Товарну біржу «Перша незалежна біржа» з наданням засвідчених копій процесуальних документів.

Відповідач у поданому 30.10.2013 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що позивачем в порушення ст. 1 Господарського процесуального кодексу України не містить в якості обґрунтування позовних вимог а ні наявності та змісту порушеного права, а ні законодавчого акту, який би надавав право для звернення до господарського суду. Вважає, що спірна угода є за своєю правовою природою не носить господарського характеру, а є публічно-правовою (адміністративним договором), оскільки відносини засновані на адміністративному владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських та контрольних функцій однією стороною стосовно іншої, в зв'язку з чим вважає, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Також вказує, що позивач на основі і на виконання Конституції та законів України видає накази, які підписує міністр. Докази наявності регуляторного акту позивача про розірвання угоди відсутні. Жодним нормативним актом укладену угоду не визнано розірваною та не надано повноважень позивачу на розірвання даної угоди.

В судовому засіданні 31.10.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 19.11.2013.

18.11.2013 на адресу суду від Київського апеляційного адміністративного суду надійшла відповідь на запит, в якій повідомляється про те, що справу № 826/10160-13-а призначено до розгляду на 17.12.2013.

Позивачем 19.11.2013 до відділу діловодства суду подано клопотання про залучення до матеріалів справи постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2013 у справі № 926/10160/13-а, в якому позивач зазначає, що дана постанова ніяким чином не стосується предмету спору у справі № 910/19684/13.

Позивач в судовому засіданні 19.11.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 19.11.2013 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 19.11.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України № 599 від 04.04.2000 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля» (далі - Постанова № 599) установлено, що аукціони з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля проводяться на базі бірж, визначених за результатами спеціалізованого конкурсу, який організовує і проводить Міністерство економіки України (п. 2 Постанови).

Пунктом 3 Постанови № 599, Міністерству економіки доручено організовувати спеціалізовані конкурси з визначення бірж, на базі яких проводитимуться аукціони з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, і укладати угоди з біржами - переможцями конкурсів.

Відповідно до вимог пунктів 2 та 3 Постанови № 599, Міністерством економіки України 05.05.2000 був організований конкурс з визначення бірж, на базі яких проводитимуться аукціони з продажу нафти, газового конденсату, скріпленого газу та вугілля, переможцем якого було визначено Українську аграрну біржу.

10.05.2000 між Міністерством економіки України (Мінекономіки) та переможцем конкурсу Українською аграрною біржею (Біржа) була укладена угода про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу нафти та газового конденсату на базі Української аграрної біржі (далі - угода).

Відповідно до п. 1.1. угоди угода укладена на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 599 від 04.04.2000 та Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля (Положення), затвердженого цією постановою, та відповідно до протоколу № 2 засідання конкурсної комісії від 05.05.2000 з визначення бірж, на базі яких проводитимуться аукціони з продажу нафти, газового конденсату, скріпленого газу та вугілля.

Згідно з п. 1.3. угоди Мінекономіки доручає, а Біржа бере на себе зобов'язання щодо організації та проведення аукціонів відповідно до вимог, визначених Положенням, правил та положень Біржі та цієї угоди.

Пунктом 4.1. угоди передбачено, що дана угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та вважається укладеною на невизначений строк.

Згідно п. 2.1. угоди сторони зобов'язуються забезпечити якісну організацію та проведення аукціонів та спільно діяти з метою подальшого вдосконалення технології й механізму аукціонних торгів, проводити аукціони відповідно до вимог Положення та цієї угоди.

Відповідно до п. 2.2. угоди Мінекономіки прийняло на себе зобов'язання:

2.2.1. Визначати склад аукціонного комітету, який здійснює загальне керівництво організацією та проведенням аукціонів, відповідно до постанови № 599 від 04.04.2000.

2.2.2. Сприяти в організації і проведенні аукціонів, своєчасно інформувати Біржу про рішення аукціонного комітету.

2.2.3. Приймати рішення про проведення аукціонів, визначати день та час проведення аукціонів, відповідно до поданих пропозицій.

2.2.4. Своєчасно повідомляти Біржу про внесення змін та доповнень у документи, що регламентують порядок проведення аукціонних торгів.

2.2.5. Направляти представників на аукціон для здійснення нагляду за порядком організації та їх проведення.

Відповідно до п. 2.3. угоди Біржа прийняла на себе наступні зобов'язання:

2.3.1. Організовувати проведення аукціонів відповідно до вимог Положення, правил та положень Біржі, а саме:

- приймати від продавців пропозиції з продажу;

- приймати від покупців заявки на участь в аукціоні, визначати їх відповідність вимогам Положення, правилам проведення аукціонів та іншим нормативним документам Біржі, у визначені строки передавати їх перелік до аукціонного комітету;

- оприлюднювати у визначені строки загальні обсяги ресурсів, що виставляються для продажу на аукціоні, відповідно до поданих пропозицій;

- готувати та формувати біржові бюлетені;

- оформляти документи за підсумками проведених аукціонів.

2.3.2. Сприяти представникам Мінекономіки або уповноваженому ним органу у виконанні останнім своїх повноважень, відповідно до Положення.

2.3.3. У термін, передбачений Положенням, забезпечити надання переможцям торгів аукціонних свідоцтв.

2.3.4. Розробляти типові форми заявок, інших документів для забезпечення аукціонних торгів і надавати їх до аукціонного комітету на затвердження. В разі необхідності готувати зміни та доповнення.

03.10.2011 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1064 «Деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу» (далі - Постанова № 1064), згідно з якою:

- затверджено Порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу;

- доручено Міністерству енергетики та вугільної промисловості провести у місячний строк конкурс з визначення бірж, на яких проводяться біржові аукціони з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу;

- визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України № 599 від 04.04.2000 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля».

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України листом від 17.06.2013 за № 03/17-3017 запропонувало Міністерству економічного розвитку і торгівлі України розірвати укладені з біржами до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1064 від 03.10.2011 діючі договори на проведення таких аукціонів.

Пунктом 4.2. угоди передбачено, що угода може бути розірвана за погодженням сторін за умови попереднього повідомлення однією із сторін іншої сторони за 1 (один) місяць або за рішенням суду.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 2432-04/30868-12 від 03.09.2013, в якому позивач запропонував погодити розірвання угоди від 10.05.2000, у зв'язку з втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України № 599 від 04.04.2000 та відсутністю на даний час у Мінекономрозвитку, яке виступає правонаступником Мінекономіки, повноважень щодо організації та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля.

Саттею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідач на пропозицію позивача щодо розірвання угоди від 10.05.2000 надав відповідь № 052.01/14 від 13.09.2013, в якій зазначив про відсутність на даний час правових підстав для розірвання угоди, оскільки Українська аграрна біржа має виконувати обов'язки, що виникли за угодою, а саме зобов'язань за договорами купівлі-продажу скрапленого газу, строки поставки за якими закінчуються у грудні 2013 року.

Згідно з ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Частиною 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, визначено сукупність необхідних умов, за яких договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, у зв'язку з істотною зміною обставин, а саме:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачливості, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю всіх умов у сукупності, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільним кодексом України.

Судом встановлено, що спірна угода укладена Міністерством економіки України на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 599 від 04.04.2000 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля».

Виходячи з умов угоди, наявність повноважень щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля у позивача, який відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституцій України зобов'язаний діяти виключно на підставі та в межах повноважень, наданих Конституцією та законами України, є істотною обставиною.

Таким чином, в момент укладення угоди сторони виходили з того, що повноваження щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля будуть зберігатися за Мінекономрозвитку.

При цьому, позивач не може усунути причини істотної зміни обставин, оскільки його повноваження припинилися з втратою чинності постановою Кабінету Міністрів України № 599 від 04.04.2000 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля»; подальше виконання спірної угоди суперечитиме положенням постанови Кабінету Міністрів України № 1064 від 03.10.2011 «Деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу».

Приписами ч. 1 ст. 117 Конституцій України встановлено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про нафту і газ» Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику в нафтогазовій галузі та здійснюють управління нею.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про нафту і газ» порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, визначення стартових цін на таких аукціонах, надбавок за якість для нафти сирої і газового конденсату, а також порядок визначення обсягів реалізації на біржових аукціонах скрапленого газу для потреб населення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України, в межах наданих повноважень, наданих Конституцією України та Законом України «Про Кабінет Міністрів України», Законом України «Про нафту і газ» затвердив порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, відповідно до якого саме Міненерговугілля проводить конкурс з визначення бірж, які мають право на організацію та проведення відповідних аукціонів, визначає за результатами конкурсу переможців і укладає з ними договір про організацію та проведення аукціонів.

На день вирішення спору, суду не надано доказів визнання незаконною та скасування або визнання такою, що втратила чинність чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1064 від 03.10.2011.

Отже, після прийняття та набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1064 від 03.10.2011 «Деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу» істотні обставини, якими сторони керувались при укладенні угоди, змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б спірну Угоду.

Таким чином, судом встановлено, що ні позивач, ані відповідач не відповідають за обставину, пов'язану з переданням повноважень щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування фактів та обставин, викладених в позовній заяві.

З урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено існування обставин, з якими закон пов'язує можливість розірвання договору за рішенням суду.

Таким чином, позовні вимоги Міністерства економічного розвитку і торгівлі України обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати угоду від 10.05.2000 про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу скрапленого газу на базі Української аграрної біржі, укладену між Міністерством економіки України та Українською аграрною біржею.

3. Стягнути з Української аграрної біржі (м. Київ, просп. Науки, 25, код ЄДРПОУ 23389377) на користь Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 25.11.2013.

Суддя В.В.Сівакова