Рішення № 35488601, 19.11.2013, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2013 Справа № 905/6904/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомДержавного підприємства "Одеська залізниця"до Публічного акціонерного товариства "Дружківське рудоуправління" простягнення 48 255,00 грн.

за участю представників:

від позивачаПашко С.Г. - представник за довіреністю від відповідача Піттєль І.В. - представник за довіреністю Рішення прийняте 19.11.2013, оскільки 22.10.2013 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дружківське рудоуправління" штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 48 255,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено перевезення вантажу (глина кислототривка та вогнетривка) у вагоні № 60441581 за накладною № 53023305. На проміжній станції залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено розбіжності між фактичною масою вантажу у вагоні № 60441581 та відомостями, зазначеними у накладній, про що складено комерційний акт АА№023350/238 від 08.06.2013, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф за неправильне зазначення у накладній маси вантажу у розмірі 48 255,00 грн., який він просить стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, зазначив, що вантаж - глина вогнетривка, навантажувався у вологому стані (до 24% вологості за масою). Відзначає, що відповідно до Правил видачі вантажів норма недостачі для вантажів, що здаються до перевезення у вологому стані, становить 2% маси, зазначеної у перевізних документах. За розрахунком відповідача норма природної втрати спірного вантажу складає 1 380 кг, що більше за виявлену нестачу. Вважає, що при складанні комерційного акту та при розрахунку суми штрафу не була врахована зазначена норма природної втрати, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

05.06.2013 зі станції Дружківка Донецької залізниці Публічним акціонерним товариством "Дружківське рудоуправління" (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - Приватного акціонерного товариства "Роздільський керамічний завод" на станцію Дністрянська Львівської залізниці у вагоні № 60441581 за залізничною накладною на групу вагонів № 53023305 відвантажено вантаж: глина кислототривка та вогнетривка, не поіменована у алфавіті.

При оформленні зазначеної залізничної накладної відповідачем зазначено масу вантажу у вагоні № 60441581: нетто 69 000 кг, тара - 25 000 кг. Завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника. В накладній також зазначено, що масу визначено на 150-тонних вагонних вагах.

07.06.2013 на станції Знам'янка Одеської залізниці складено акт загальної форми №1089, відповідно до якого у вагоні № 60441581 виявлено різницю в завантаженні над візками, завантаження навалом нижче бортів на 400 мм.

На станції Знам'янка Одеської залізниці був складений комерційний акт АА №023350/238 від 08.06.2013, відповідно до якого проведено комісійне переважування вагону № 60441581 на вагах залізниці та встановлено наступне: вагон № 60441581 за документом вага нетто 69 000 кг, тара 25 000 кг, фактично при переважуванні брутто 93000 кг, тара 25 000 кг, нетто 68 000 кг, що менше ваги, зазначеної у документі, на 1 000 кг. Просипання вантажу відсутнє, двері заварені, люки щільно зачинені.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці -начальником станції, двома працівниками станції. В акті зазначено, що посада завідуючого вантажним двором на станції Знам'янка Одеської залізниці відсутня за штатним розкладом.

Вказаний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Відповідно до технічного паспорту на вагонні ваги № 1569600043 станції Знам'янка Одеської залізниці, інтервал повірки ваг - 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 6 місяців. Остання повірка ваг проведена 22.03.2013, про що свідчить відповідний запис у технічному паспорті ваг.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Аналогічне положення закріплено в п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суд не надав.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі, фактичній масі вагону, відповідачем суду також не надано.

Заперечення відповідача стосовно того, що спірний вантаж навантажувався у вологому стані, а тому норма недостачі для зазначеного вантажу становить 2% маси, зазначеної у перевізних документах, судом не приймаються, оскільки у залізничній накладній № 53023305 не міститься відомостей про навантаження вантажу у вологому стані.

Відповідно до додатку 3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у графі 20 "найменування вантажу" відправник повинен вказати найменування вантажу відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів та відмінні ознаки вантажу (у твердому, рідкому або вологому стані, у свіжому або сушеному та іншому вигляді).

Оскільки саме відповідач, як відправник, визначив масу вантажу, заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом, надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то позов підлягає задоволенню за рахунок відправника -відповідача у справі.

Позивачем, за неправильно зазначену у залізничній накладній № 53023305 масу вантажу у вагоні № 60441581, нарахований відповідачу штраф відповідачу в розмірі 48 255,00 грн.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для інших вантажів (вантажів, які не зазначені у даному пункті) становить 0,5 % маси, зазначеної в перевізних документах, тобто у даному випадку 345 кг, що менше виявленої нестачі - 1 000 кг.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відправником не було зазначено у накладній даних про властивість вантажу та не зазначено такої ознаки вантажу, як його перебування у вологому стані, суд вважає, що позивачем правомірно застосовано норму природної втрати для даного вантажу - 0,5%.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до приписів п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як встановлено судом, фактична маса вантажу у вагоні № 60441581 була меншою, ніж маса, зазначена у накладній, мало місце недовантаження, а отже підвищеного навантаження на рухомий склад не було. З огляду на те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та інших учасників господарських відносин, навантаження у вагоні не перевищувало його вантажопідйомність, суд вважає за можливе, користуючись правом наданим п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір штрафу до 1 провізної плати, а саме до 9 651,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, в п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, а тому судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дружківське рудоуправління" (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Поленова, 112, ідентифікаційний код 00191796, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код 01071315) штраф у розмірі 9 651 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 25.11.2013.

Суддя М.В. Сажнева