Рішення № 35487924, 22.11.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2/638/4696/13

638/12262/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого: судді - ГРИГОР'ЄВОЇ А.О.,

при секретарі - ВИСТАВНОЙ А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на його користь суму заборгованості за договором позики, а саме: еквівалент 217490,35 (двісті сімнадцять тисяч чотириста дев`яносто) доларів США 35 центів, що по курсу НБУ на дату подання позову становить 1738400,37 (один мільйон сімсот тридцять вісім тисяч чотириста) гривень 37 копійок, з яких еквівалент 199819,68 (сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) доларів США 68 центів, що по курсу НБУ на дату подання позову становить 1597158,70 (один мільйон п`ятсот дев`яносто сім тисяч сто п`ятдесят вісім) гривень 70 копійок - сума неповерненої позики, еквівалент 2087,05 (дві тисячі вісімдесят сім) доларів США 05 центів, що по курсу НБУ на дату подання позову становить 16681,79 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят одну) гривню 79 копійок - три відсотки річних від простроченої суми боргу, еквівалент 566,16 (п`ятсот шістдесят шість) доларів США 16 центів, що по курсу НБУ на дату подання позову становить 4525,31 (чотири тисячі п`ятсот двадцять п`ять) гривень 32 копійки - інфляційні втрати, за час прострочення виконання грошового зобовязання, еквівалент 15017,46 (п`ятнадцять тисяч сімнадцять) доларів США 46 центів, що по курсу НБУ на дату подання позову становить 120034,56 (сто двадцять тисяч тридцять чотири) гривні 56 копійок - відсотки від суми позики на підставі ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, 3441,00 (три тисячі чотириста сорок одну) гривню 00 копійок - судові витрати.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 25 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів у письмової формі, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 суму, еквівалентну 199819,68 доларів США, що по курсу НБУ на момент оформлення договору становила 1598419,00 грн. Договором позики передбачена розстрочка грошових коштів. Згідно розстрочки ОСОБА_2 був зобовязаний погашати заборгованість кожен місяць у сумі, еквівалентній 8325,82 доларів США. Договором встановлений кінцевий строк повернення позики - 9 липня 2014 року. Відповідач ухиляється від повернення грошових коштів, отриманих по договору позики від 25 липня 2012 року, чим порушує вимоги договору. 28 травня 2013 року Позивачем була направлена вимога на суму 1698930,83 грн. цінним листом з повідомленням та описом вкладення. Відповідач до цього часу не здійснив погашення заборгованості по зазначеному договору. У зв'язку з цим, задля повного захисту свого порушеного права, Позивач просить суд стягнути на його користь не лише суму не повернутої позики, а й проценти за її користування, інфляційні втрати та три відсотки річних.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, причини своєї неявки суду не повідомили, про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Представник Позивача надав до суду заяву щодо можливості заочного розгляду справи за відсутності Відповідача.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України , у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Виходячи з заяви представника Позивача щодо можливості заочного розгляду справи за відсутності Відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, суд, керуючись вимогами ст.ст. 224-226 Цивільного процесуального кодексу України , ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що пред'явлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

У відповідності до ст.ст. 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів у письмовому вигляді. Відповідно до договору позики грошових коштів від 25 липня 2012 року (далі Договір), ОСОБА_1 передає у власність ОСОБА_2, а ОСОБА_2 зобовязується повернути ОСОБА_1 суму, еквівалентну 199819,68 доларів США, що по курсу НБУ на момент оформлення договору становило 1598419,00 грн.

Згідно з п. 1 та п. 3 Договору був встановлений кінцевий строк повернення позики: 9 липня 2014 року. П.3 Договору передбачена розстрочка повернення зазначених грошових коштів. Згідно розстрочки ОСОБА_2 зобовязаний погашати заборгованість кожен місяць у сумі, еквівалентній 8325,82 доларів США.

Відповідно до п. 2 Договору, договір є укладеним з моменту передання зазначених грошових коштів Позичальнику, гр. ОСОБА_2, що підтверджується фактом підписання цього договору.

Грошові кошти ОСОБА_2 отримав, однак до теперішнього часу не виконав свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів відповідно до договору позики від 25 липня 2012 року.

ОСОБА_3, яка є дружиною ОСОБА_2, була ознайомлена з умовами Договору, зауважень та заперечень немала, надала згоду на його укладення та засвідчила її своїм особистим підписом у останньому абзаці Договору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є солідарними боржниками, оскільки кошти позичались під час перебування їх у шлюбі.

Питання щодо того, чи входить майнові обовязки (борги) подружжя до складу належного їм майна, не можна вважати спірними.

Згідно із ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим обєктом вважаються: а) окрема річ, сукупність речей; б) майнові права; в) майнові обовязки. Таким чином, до майна подружжя входять не тільки обєкти матеріального світу речі, а й належні подружжю обовязки (борги).

Закон передбачає можливість майнової відповідальності другого з подружжя. Згідно із ч. 2 ст. 73 Сімейного кодексу України, стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Згоду ОСОБА_3, надану у письмовій формі безпосередньо у договорі позики грошових коштів від 25 липня 2012 року на запозичення грошових коштів її чоловіком в сумі еквівалентної 199819,68 (сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) доларів США 68 центів, суд розцінює як запозичення та використання коштів на потребу сім'ї.

Відповідно до ч.1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Стаття 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання.

Згідно вимог ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

У разі порушення зобовязання, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 28 травня 2013 року Позивачем через Харківське міське відділення поштового звязку № 54 на адресу, за якою зареєстроване місце проживання Відповідачів, була направлена вимога на суму 1698930,83 грн., цінним листом з повідомленням та описом вкладення, що підтверджується копією фіскального чеку № 7436 та копією опису вкладення. У зазначеній вимозі ОСОБА_1 вимагав достроково погасити заборгованість та сплатити проценти за користування грошовими коштами відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України та, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошового зобовязання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1052 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи з вище зазначеного, Суд вважає правомірною вимогу Позивача про дострокове повернення позики та сплати процентів.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи, що у зобов'язанні, яке виникло між Позивачем та Відповідачами, визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача еквівалент 199819,68 (сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) доларів США 68 центів, що за офіційним курсом Національного банку України станом на дату подання позову становить 1597158,70 (один мільйон п`ятсот дев`яносто сім тисяч сто п`ятдесят вісім) гривень 70 копійок - сума неповерненої позики, виходячи з наступного розрахунку: 199819,68 доларів США х 7,993000 грн. за одиницю долару США.

Згідно з ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Оглянувши договір позики грошових коштів від 25 липня 2012 р., Cуд встановив, що умови договору позики, не містять положень щодо процентів за отримані грошові кошти, у зв'язку з чим їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України та складає еквівалент 15017,46 (п`ятнадцять тисяч сімнадцять) доларів США 46 центів, що по курсу НБУ на дату подання позову становить 120034,56 (сто двадцять тисяч тридцять чотири) гривні 56 копійок, виходячи з наступного розрахунку:

Офіційний курс НБУ на дату подання позову становить 7,993 гривень за 1 (один) долар США.

Відповідно до постанови Національного банку України від 21.03.2012 року за № 102, з 23.03.2012 року розмір облікової ставки становить 7,5% річних.

Відповідно до постанови Національного банку України від 06.06.2013 року за № 209, з 10.06.2013 року розмір облікової ставки становить 7,0% річних.

Кількість днів у 2012 році 366.

Кількість днів у 2013 році 365.

Облікова ставка у 1 день:

7,5% / 366 = 0,0205% у 1 день (у 2012 році);

7,5% / 365 = 0,0206% у 1 день (у 2013 році до 09.06.2013 року);

7,0% / 365 = 0,0192% у 1 день ( з 10.06.2013 року).

«/» - математичний знак ділення.

Формула:

(суму отриману по договору позики) * (% за день) * (кількість фактичних днів користування коштами по договору позики);

«*» - математичний знак помноження.

З 25.05.2012 року по 31.12.2012 року кількість календарних днів становить - 159 днів.

З 01.01.2013 року по 09.06.2013 року кількість календарних днів становить 160 днів.

З 10.06.2013 року по 29.07.2013 року кількість календарних днів становить 50 днів.

29.07.2013 року дата подання позову.

Еквівалент 199819,68 доларів США основна сума заборгованості за Договором.

Еквівалент 199819,68 доларів США * 0,0205% * 159 днів = еквівалент 6513,13 (шість тисяч п`ятсот тринадцять) доларів США 13 центів (% від суми позики на підставі ст. 1048 Цивільного кодексу України за 2012 рік);

Еквівалент 199819,68 доларів США * 0,0206% * 160 днів = еквівалент 6586,06 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят шість) доларів США 06 центів (% від суми позики на підставі ст. 1048 Цивільного кодексу України за 2013 рік до 09.06.2013 року);

Еквівалент 199819,68 доларів США * 0,0192% * 50 днів = еквівалент 1918,27 (одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять) доларів США 82 центів (% від суми позики на підставі ст. 1048 Цивільного кодексу України за 2013 рік з 10.06.2013 року до дати подання позову);

Еквівалент 6513,13 доларів США + еквівалент 6586,06 доларів США + еквівалент 1918,27 доларів США = еквівалент 15017,46 (п`ятнадцять тисяч сімнадцять) доларів США 46 центів (% від суми позики на підставі ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вказаних норм законодавства, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідачів на користь Позивача інфляційні втрати в розмірі 4525,31 (чотири тисячі п`ятсот двадцять п`ять) гривень 31 копійку. При розрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції суд застосовує Рекомендації Верховного Суду України (лист від 03.04.1997 р. N 62-97-р).

Також Суд вважає за необхідне стягнути з Відповідачів на користь Позивача 3 % річних в сумі еквівалентній 2087,05 (дві тисячі вісімдесят сім) доларів США 05 центів, що по курсу НБУ на дату подання позову становить 16681,79 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 79 копійок (за період з 10.08.2012 р. (дата виникнення зобовязання) по 29.07.2013 р. (дата подачі позову)). Розрахунок зроблено з чітким дотриманням ст. 625 Цивільного кодексу України, тобто за кожен день прострочення, виходячи з фактичної заборгованості, що існує на відповідний момент часу (дату). Аналогічний розрахунок виконано Позивачем та наявний у матеріалах справи.

На підставі викладеного, Суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Одночасно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у відповідності до ст. 88 Цивільного процесуального Кодексу України, підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441,00 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня 00 копійок.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 27, 31, 60, 88, 213-215, 224, 226, 227 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст.11, 526, 541,ч.1 ст. 543, 610, п.2 ч.1 ст. 611, 625, ч.1 ст. 1046, ч.1 ст. 1048, 1050, 1052 Цивільного кодексу України ч.1, ч.4 ст. 65, ч. 2 ст. 73 Сімейного кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (61145, АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківський області 6 вересня 2011 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (61145, АДРЕСА_1, НОМЕР_3, виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківський області 29 листопада 2007 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (61176, АДРЕСА_2, НОМЕР_5, виданий Фрунзенським МВ ХМУ УМВС України в Харківський області 23 жовтня 1998 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) основну суму боргу в розмірі еквівалентному 199819,68 (сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) доларів США 68 центів, що по курсу НБУ становить 1597158,70 (один мільйон п`ятсот дев`яносто сім тисяч сто п`ятдесят вісім) гривень 70 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (61145, АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківський області 6 вересня 2011 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (61145, АДРЕСА_1, НОМЕР_3, виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківський області 29 листопада 2007 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (61176, АДРЕСА_2, НОМЕР_5, виданий Фрунзенським МВ ХМУ УМВС України в Харківський області 23 жовтня 1998 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) три відсотки річних від простроченої суми боргу в розмірі еквівалентним 2087,05 (дві тисячі вісімдесят сім) доларів США 05 центів, що по курсу НБУ становить 16681,79 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 79 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (61145, АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківський області 6 вересня 2011 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (61145, АДРЕСА_1, НОМЕР_3, виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківський області 29 листопада 2007 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (61176, АДРЕСА_2, НОМЕР_5, виданий Фрунзенським МВ ХМУ УМВС України в Харківський області 23 жовтня 1998 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) інфляційні втрати, за час прострочення виконання грошового зобовязання у розмірі еквівалентному 566,16 (п`ятсот шістдесят шість) доларів США 16 центів, що по курсу НБУ становить 4525,31 (чотири тисячі п`ятсот двадцять п`ять) гривень 31 копійки.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (61145, АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківський області 6 вересня 2011 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (61145, АДРЕСА_1, НОМЕР_3, виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківський області 29 листопада 2007 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (61176, АДРЕСА_2, НОМЕР_5, виданий Фрунзенським МВ ХМУ УМВС України в Харківський області 23 жовтня 1998 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) відсотки від суми позики на підставі ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України в розмірі еквівалентним 15017,46 (п`ятнадцять тисяч сімнадцять) доларів США 46 центів, що по курсу НБУ становить 120034,56 (сто двадцять тисяч тридцять чотири) гривні 56 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (61145, АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківський області 6 вересня 2011 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (61145, АДРЕСА_1, НОМЕР_3, виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківський області 29 листопада 2007 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (61176, АДРЕСА_2, НОМЕР_5, виданий Фрунзенським МВ ХМУ УМВС України в Харківський області 23 жовтня 1998 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) судові витрати, понесені Позивачем по сплаті судового збору у розмірі 3441,00 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова в 10-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: