Рішення № 35487905, 25.11.2013, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2042/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі:

головуючого Тростянчук Г.Г.

при секретарі Федчук А.А.

з участю представників: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно справу за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «ПрикарпатЗахідтранс» Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати незаконним наказ № 17-ЗВ від 30.05.2013 року про звільнення його з роботи за п.2 ст.41 КЗпП України та поновити його на посаді охоронника служби безпеки лінійної виробничо-диспетчерської станції 5С ДП «ПрикарпатЗахідтранс» Південно-Західного ВАТ трубопровідного транспорту нафтопродуктів і стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30.05.013 року по день ухвалення рішення по справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 27.05.2010 року був прийнятий на роботу охоронником в службу безпеки ЛВДС-5С ДП «ПрикарпатЗахідтранс». 30.05.2013 року був звільнений з роботи на підставі п.2 ст.41 КЗпП України (за втрату довіря) на підставі наказу № 17-ЗВ від 30.05.2013 року. Своє звільнення вважає незаконним, оскільки, ніяких винних дій для втрати до нього довіря не здійснював.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав із аналогічних підстав.

Представник відповідача рахує, що підстав для задоволення позову не має, оскільки, звільнення відбулось в межах діючого законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, покази свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 27.05.2010 року був прийнятий на роботу охоронником в службу безпеки ЛВДС-5С ДП «ПрикарпатЗахідтранс». 30.05.2013 року був звільнений з роботи на підставі п.2 ст.41 КЗпП України (за втрату довіря) на підставі наказу № 17-ЗВ від 30.05.2013 року. Своє звільнення вважає незаконним, оскільки, ніяких винних дій для втрати до нього довіря не здійснював.

Як встановлено в судовому засіданні, підставою для видачі такого наказу стало те, що в ніч з 26 на 27 травня 2013 року з території площадки ЛВДС-5С, де охоронником працював позивач, була здійснена крадіжка нафтопродуктів.

Відповідно до ст.41 п.2 КЗпП України допускається розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов, зокрема, по п.2 внаслідок винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіря до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до постанови Пленуму ВС України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» п.28, судам необхідно враховувати, що розірвання трудового договору в наслідок втрати довіря, не є заходом дисциплінарного стягнення. Звільнення з підстав втрати довіря, суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу, підстави для втрати до нього довіря.

З доказів, досліджених у судовому засіданні, вбачається, що позивач безпосередньо обслуговуванням товарних цінностей не займався. Матеріальні цінності йому на зберігання не здавались, договір про повну матеріальну відповідальність з ним не укладався.

Згідно загальних положень, інструкції охоронника, передбачена його відповідальність за збереження ввіреного устаткування ЛВДС, наявність оперативної і технічної документації на робочому місці п.п.4.1-4.12 (а.с.42-48). Викрадення устаткування ЛВДС під час чергування позивача не було.

В ніч з 26 на 27 травня 2013 року працівниками ЛВДС-5С під час чергування позивача була скоєна крадіжка нафтопродуктів. Вказану крадіжку скоїли працівник охорони ОСОБА_4 та електромонтер ОСОБА_5.

Допитані в судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що ОСОБА_6 про скоєння крадіжки не знав. Виносили викрадене дизпаливо в каністрах через прохідну, в той час коли там чергував ОСОБА_4, а позивач в цей час мав здійснювати обхід території.

Як видно з матеріалів справи, наданих відповідачем, у позивача 30.05.2013 року по факту крадіжки відбиралися пояснення. З них вбачається, що після виявлення крадіжки, працівниками правоохоронних органів перевірявся транспортний засіб позивача, в наслідок чого, працівники міліції переконались, що в автомобілі позивача немає жодної каністри чи іншої тари для зберігання пального (а.с.84). А тому, на думку суду, підозри, припущення, які могли виникнути відносно позивача по факту крадіжки дизельного пального та його причетності до цього, що не підтверджуються належними доказами, не могли бути підставою для розірвання трудового договору відповідно до п.2 ст.41 КЗпП України, оскільки, закон вимагає встановлення винних дій працівника. які дають підстави для втрати до нього довіри.

На час розгляду позову ОСОБА_3 повідомлень про підозру про вчинення кримінального правопорушення органами досудового слідства не виносилось (довідка № 55/10-11725 від 13.11.2013 року).

Відповідно до ст.235 КЗпП України, в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі та йому має бути виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу, в даному випадку з 30.05.2013 року по час поновлення на роботі.

Згідно довідки-розрахунку відповідача, втрачений середній заробіток позивача з 01.06.2013 року по 01.11.2013 року становить 14 726грн. 58 коп., за один робочий день травня 2013 року 138 грн. 93 коп., за 17 робочих днів листопада місяця 2013 року втрачений середній заробіток 2 361 грн. 81 коп., а всього 17 227 грн. 38 коп..

Керуючись ст. 10, 60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.41 п.2, 221, 232, 235 КЗпП України, суд

в и р і ш и в:

позов задоволити: визнати незаконним наказ Лінійної виробничо-диспетчерської станції 5-С Дочірнього підприємства «ПрикарпатЗахідтранс» Південенно-Західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів № 17-ЗВ від 30.05.2013 року про припинення трудового договору з ОСОБА_3 і поновити його на посаді охоронника Лінійної виробничо-диспетчерської станції 5-С Дочірнього підприємства «ПрикарпатЗахідтранс» Південенно-Західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів.

Стягнути з Лінійної виробничо-диспетчерської станції 5-С Дочірнього підприємства «ПрикарпатЗахідтранс» Південенно-Західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів, що знаходиться за адресою: смт. Смига, Дубенського району Рівненської області, БВ №1 філії «Відділення ПАТ ПІБ в м. Рівне», МФО 333335, ЄДРПОУ 26151713, р/р 26001301587350 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії МЮ 229111 від 21.04.2010 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - 17 227 (сімнадцять тисяч двісті двадцять сім)грн. 32 коп. середнього заробітку на час вимушеного прогулу.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 місяць допустити до негайного виконання.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 10 днів через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: