Рішення № 35487087, 04.11.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14661/13-ц

Провадження № 2/161/4266/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Філюк Т.М.

при секретарі Коритнюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Луцької міської ради та орган опіки та піклування Луцької районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.

Свій позов мотивує тим, що з ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі до 30 вересня 2011 року, від якого у них народилось двоє дітей син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зазначає, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 30 вересня 2011 року шлюб між ними було розірвано та стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей в сумі 1800 гривень щомісячно.

Вказує, що даним рішенням суду не вирішувалось питання про місце проживання неповнолітніх дітей, які на даний час проживають разом з нею. Однак відповідач вимагає, щоб син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав разом з ним.

Також вказує, що в досудовому порядку вони не можуть дійти згоди щодо місця проживання неповнолітніх дітей.

На підставі викладеного, просить суд неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити проживати разом з нею за адресою Луцький район с. Липини вул. Л.Українки, 8.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 15 жовтня 2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Луцької районної державної адміністрації.

Позивач в судове засідання не зявилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю

Відповідач в судове засідання не зявився з невідомих на те суду причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представники третіх осіб в судове засідання не зявились з невідомих на те суду причин, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши думку сторін по справі, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток.

Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини, дитина яка розлучається з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Також встановлено, що неповнолітні діти проживають разом з матірю ОСОБА_1 в с. Липини Луцького району по вул. Л.Українки, 8

Стаття 51 Конституції України закріплює рівність прав і обовязків подружжя у шлюбі та сімї та однакову охорону державою як материнства , так і батьківства в цілях забезпечення охорони сімї та дитинства, що знайшло свій розвиток у ч. 2,3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обовязки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обовязком є забезпечення інтересів своєї дитини.

Як слідує з ч. 2 ст. 3 СК України дитина належить до сімї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Відповідно до вимог ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обовязки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що позивач зверталась у службу у справах дітей Луцької районної держадміністрації з приводу визначення місця проживання неповнолітніх дітей. Листом від 12 вересня 2013 року за вихідним № Б-478, ОСОБА_1 було повідомлено, що працівниками служби у справах дітей було зібрано пакет документів, проведено бесіду з ОСОБА_2 та було встановлено що спір щодо місця проживання дій відсутній.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України позивач повинна була довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 цього ж Кодексу, зазначені нею обставини.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона покладається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В порушення вищенаведених норм Закону, позивачем не доведено існування спору щодо визначення місця проживання неповнолітніх дітей, оскільки, останні проживають разом з нею. Також ні судом, ні органом опіки та піклування Луцької районної державної адміністрації не встановлено фактів, які б свідчили про бажання відповідача щодо того щоб неповнолітні діти проживали разом з ним.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.10, 11, 58, 60, 212-215 ЦПК України, на підставі Конституції України, ст. 3, 141, 161 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Луцької міської ради та орган опіки та піклування Луцької районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Луцького міськрайонного судуОСОБА_5