Рішення № 35486369, 18.11.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12639/13-ц

Категорія 40

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

при секретарі - Злобарю А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права користування жилим приміщенням та зустрічним позовом Подільської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про примусове виселення, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування жилим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він з 1990 року постійно проживає в квартирі АДРЕСА_1.

Зазначив, що у вказаній квартирі з 1982 року проживав та був зареєстрованим його батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5.

В 1984 році ОСОБА_5 померла.

В 1987 році батько позивача ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6..

В 1990 році ОСОБА_4 помер. Позивач займався його похованням. За згодою його дружини ОСОБА_6 він вселився в спірну квартиру. Позивачем було зроблено поточний ремонт в квартирі та перевезені його особисті речі.

З 1990 року позивач проживав разом з ОСОБА_7, вів спільне господарство, надавав матеріальну допомогу. ОСОБА_7 не заперечувала проти реєстрації позивача в даній квартирі, але у зв'язку з тим, що вона зловживала алкогольними напоями, не знайшла часу для реєстрації позивача, однак він фактично набув право користування вказаною квартирою за згодою дружини батька - ОСОБА_6.

ОСОБА_6 часто була відсутня по місцю проживання, вела розгульний спосіб життя. З грудня 2009 року ОСОБА_6 в спірній квартирі не з»являлась, в результаті чого була подана заява до правоохоронних органів про її розшук.

Відповідно до повідомлення Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла в лікарні швидкої допомоги від переохолодження.

Посилається на те, що спірна квартира є його постійним місцем проживання, за яким він проживає разом з сином ОСОБА_8, отримує за вказаною адресою кореспонденцію, сплачує комунальні платежі.

Посилаючись на те, на даний час Подільська районна в місті Києві державна адміністрація ініціює питання про виселення його з спірної кварти, звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визнати за ним право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1

Під час розгляду справи з'ясувалося, що у квартиру АДРЕСА_1 окрім позивача ОСОБА_1 вселилися його син ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_9.

Зважаючи на вказане, ухвалою суду від 11 листопада 2013 року суд залучив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі за первинним позовом ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування жилим приміщенням.

04 листопада 2013 року представник Подільської районної в місті Києві державної адміністрації звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 посилаючись на те, що рішенням Подільського районного суду м.Києва від 27 березня 2013 року у справі №2607/15257/12 із квартири АДРЕСА_1 було виселено ОСОБА_8 (сина позивача за первісним позовом) та ОСОБА_10.

При виконанні даного рішення суду, 01 червня 2013 року державним виконавцем ВДВМ Подільського РУЮ в м.Києві було встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_10 зі спірної квартири виїхали самостійно, однак в дану квартиру протиправно вселились ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_3.

Подільська районна в місті Києві державна адміністрація намагалась вирішити питання про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 в добровільному порядку, за результатами чого ОСОБА_1 написав розписку, що зобов'язується разом зі своєю сім'єю звільнити спірну квартиру, однак до цього часу квартиру не звільнено.

Посилаючись на вказані обставини, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація у зустрічному позові просила виселити ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення (а.с.33-38).

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги первинного позову підтримав, просив позов задовольнити з викладених у ньому підстав. Під час розгляду справи давав суперечливі пояснення, відповідно до яких він вселився у квартиру разом з сином ОСОБА_3 та дружиною ОСОБА_9 у листопаді-грудні 2012 року, згодом пояснював, що вселився у квартиру у 1990 році, а дружина та син у листопаді-грудні 2012 року. Посилаючись на те, що набув права користування спірною квартирою від ОСОБА_6, просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.

ОСОБА_3 та ОСОБА_9 просили задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні зустрічного позову з тих підстав, що спірна квартира була отримана у користування батьком позивача, на даний час є єдиним житлом ОСОБА_1, оскільки квартиру АДРЕСА_2, в якій вони були зареєстровані, вони продали.

Представник Подільської районної в місті Києві державної адміністрації у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні первинного позову та задовольнити вимоги зустрічного позову з тих підстав, що відповідачі по справі не набули права користування житлом, вселилися у спірну квартиру самовільно, а відтак, підлягають виселенню за рішенням суду.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні первинного позову та задоволення зустрічного позову у зв'язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається та було встановлено рішенням Подільського районного суду м.Києва від 17 січня 2012 року, яке набрало законної сили (а.с. 39-40), що 22 березня 1982 року на спірну квартиру АДРЕСА_1 було видано ордер на право її зайняття на ім'я ОСОБА_4 (батька позивача ОСОБА_1.) на сім'ю з двох осіб - на нього та його дружину ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла (а.с. 6), а ОСОБА_4 26 червня 1987 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_6. (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер (а.с. 7), а тому особовий рахунок на спірну квартиру на підставі Розпорядження Шевченківської державної районної адміністрації від 29 квітня 1992 року було переоформлено на ім'я ОСОБА_6 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі лікарського свідоцтва про смерть було зареєстровано смерть ОСОБА_6 (а.с. 16).

Судовим рішенням від 17 січня 2012 року, яке набрало законної сили, а тому обставини, ним встановлені, не потребують доказування в силу вимог ст. 61 ЦПК України, встановлено, що до спірної квартири АДРЕСА_1 вселився син позивача ОСОБА_8 з дружиною ОСОБА_10 та дитиною.

До вселення ОСОБА_8 до спірної квартири останній проживав з батьками у АДРЕСА_2.

Вказане свідчить про те, що батьки ОСОБА_8, тобто позивач по даній справі ОСОБА_1 на момент вселення до спірної квартири сина ОСОБА_12 проживав з дружиною ОСОБА_9 та сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2

Таким чином, твердження ОСОБА_1 про те, що він вселився до спірної квартири після смерті батька у 1990 році не знайшли свого доведення у судовому засіданні та спростовуються встановленими судовим рішенням обставинами справи.

Крім того, встановлено, що позивач ОСОБА_1 на момент смерті свого батька ОСОБА_4 та до 15 листопада 2012 року був зареєстрований в АДРЕСА_2 разом з членами свої сім'ї - дружиною ОСОБА_9 та синами ОСОБА_8 і ОСОБА_3 Такі обставини встановлені на підставі відповідних відміток в паспорті про реєстрацію особи (а.с.17-19, 63, 79) та на підставі судового рішення.

За вказаною адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 приватизували квартиру та набули права власності по 1/4 частині квартири кожен, тобто по 11,05 кв.м. жилої площі, а тому не є такими, які потребують поліпшення житлових умов (а.с. 42-43).

Кожен з них зберігав за собою право користування квартирою АДРЕСА_2.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 не набув права користуватися спірною квартирою від наймача ОСОБА_6, оскільки не був членом її сім'ї та не проживав з нею спільно, не вів спільного господарства.

З огляду на зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права користування спірною квартирою задоволенню не підлягають.

Не набули права користування квартирою також і інші відповідачі за зустрічним позовом - ОСОБА_3 та ОСОБА_9, які вселилися у спірну квартиру у листопаді-грудні 2012 року, тобто вже набагато пізніше після смерті наймача ОСОБА_6

Зважаючи на вказане, ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 наразі проживають у квартирі незаконно, оскільки вселилися самовільно, а відтак, в силу вимог ст. 116 ЖК України підлягають виселенню на підставі даного судового рішення.

За таких обставин, ОСОБА_1 у задоволенні його позову про визнання за ним права користування квартирою АДРЕСА_1 потрібно відмовити. Зустрічний позов задовольнити та виселити ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Подільської районної в місті Києві державної адміністрації потрібно стягнути 229,40 грн. судового збору

Керуючись ст.ст. 15, 58, 61, 64, 65, 98, 99, 116, 122 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 224, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 у задоволенні його позову про визнання за ним права користування квартирою АДРЕСА_1 - відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37333608) 229,40 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. В. Войтенко