ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
У Х В А Л А
"18" листопада 2013 р. Справа № Б8/116-10
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/116-10
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні системи", ідентифікаційний код юридичної особи: 32162646, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14; поштова адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 31 (надалі за текстом: "Кредитор 1") та товариства з обмеженою відповідальністю "Центробуд-трейд", ідентифікаційний код юридичної особи: 33446835; місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14; поштова адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 31 (надалі за текстом: "Кредитор 2"),
до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест", ідентифікаційний код юридичної особи: 33240473, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14,
про банкрутство,
учасники провадження у справі про банкрутство:
ліквідатор Банкрута - арбітражний керуючий Мілютіна Л.В., свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_4 від 16.07.13 р., адреса для листування: АДРЕСА_2 Мілютіній Л.В.;
Акціонерний комерційний банк "Київ", 01030 м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, ідентифікаційний код: 14371869, МФО: 322498;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд", ідентифікаційний код: 32305010, місцезнаходження: 08320, Бориспільський район, село Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14 а;
Територіальне управління м. Києва, Київської, Житомирської, Черкаської та Чернігівської областей Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, 01001, м. Київ-1, вул. Б. Грінченка, буд. 30;
Територіальне управління у м. Києві та Київській області Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, 03680, м. Київ-150, вул. Горького, буд. 51;
Прокуратура Київської області, 01601, м. Київ , бул. Л.Українки, буд. 27/2;
Кредитор 3 - товариство з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд", ідентифікаційний код юридичної особи: 32305010, місцезнаходження: 08320, Київська область, Бориспільський район, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14 а;
Кредитор 4 - виконавча дирекція Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ідентифікаційний код юридичної особи: 21615608, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 30;
Кредитор 5 - товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Техбудлізинг", ідентифікаційний код юридичної особи: 25404922, місцезнаходження: 08320, Київська обл., Бориспільський район, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14-А;
Кредитор 6 - товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонінвест", ідентифікаційний код юридичної особи: 30971428, місцезнаходження: 08320, Київська обл., Бориспільський район, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14-А;
Кредитор 7 - товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвест", ідентифікаційний код юридичної особи: 31351574, місцезнаходження: 08320, Київська обл., Бориспільський район, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14-А;
Кредитор 8 - товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант", ідентифікаційний код юридичної особи: 33446809, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького/І.Франка, буд. 31/27;
Кредитор 9 - товариство з обмеженою відповідальністю "Систем-Інвест", ідентифікаційний код юридичної особи: 32597849, місцезнаходження: 08320, Київська область, Бориспільський р-н, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14-А;
Кредитор 10 - товариство з обмеженою відповідальністю "Центрінвествклад", ідентифікаційний код юридичної особи: 30929156, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14;
Кредитор 11 - товариство з обмеженою відповідальністю "РОММАКС", ідентифікаційний код юридичної особи: 32961610, місцезнаходження: 08320, Київська обл., Бориспільський район, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14-А;
Кредитор 12 - товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер", ідентифікаційний код юридичної особи: 321626630, місцезнаходження: 08320, Київська обл., Бориспільський район, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14-А;
Кредитор 13 - публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ", ідентифікаційний код юридичної особи: 14371869, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22;
Кредитор 14 - ОСОБА_5, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_3;
Кредитор 15 - ОСОБА_6, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_4;
Кредитор 16 - ОСОБА_7, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_5;
Реєстраційна служба Головного Управління юстиції у м. Києві;
Реєстраційна служба Бориспільского міськрайонного Управління юстиції;
Заявник - Київський міський центр зайнятості Державного центру зайнятості Міністерства соціальної політики України, ідентифікаційний код: 03491091, 01601, МСП 01601, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 47-Б, -
За участю представників учасників у справі:
Від ініціюючих кредиторів (Кредитора 1, 2), від Кредиторів 3-12, 15-16: не з'явився;
Від Заявника: Ясинська Л.А., яка діє на підставі довіреності від 12.03.2012 року № 08-1979;
від ліквідатора Банкрута: особисто арбітражний керуючий, ліквідатор Банкрута Мілютіна Л.В.;
від Прокуратури Київської області: Біньковська А.В., посвідчення від 15.10.2012 року № 009568;
від Територіального управління у м. Києві та Київській області Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, від Територіального управління м. Києва, Київської, Житомирської, Черкаської та Чернігівської областей Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України - Комісія з ліквідації Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України: Полонський Ю.В., який діє на підставі довіреності № 171/31 від 30.10.2013 року;
від Кредитора 13 - ПАТ «Акціонерного комерційного банку "Київ": Сологуб В.Л., який діє на підставі довіреності від 26.12.12 р. № 25/164;
від товариства з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд": не з'явився;
від Реєстраційної служби Головного Управління юстиції у м. Києві, від Реєстраційної служби Бориспільського Міськрайонного Управління юстиції: не з'явився, -
ВСТАНОВИВ:
в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/116-10 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні системи" (Кредитор 1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Центробуд-трейд" (Кредитор 2) про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест" (ідентифікаційний код: 33240473, місцезнаходження: 08300, Київська область м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14) (надалі за текстом: "Боржник" \ «Банкрут»), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 24 вересня 2010 року.
Постановою господарського суду Київської області від 26.11.12 року визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Експоінвест", ідентифікаційний код: 33240473; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест" арбітражного керуючого Мілютіну Л.В.; зобов'язано ліквідатора банкрута до завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст. ст. 25-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - "Закон про банкрутство"); призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 27 травня 2013 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.13 року судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута відкладено на 18.11.13 року, витребувано додаткові докази у справі.
До господарського суду Київської області надійшло клопотання ліквідатора № 43 від 23.08.13 року «про зобов'язання ПАТ "АКБ "КИЇВ" вилучити записи про обтяження та арешту на майно банкрута», в якому ліквідатор просить суд припинити всі обмеження (у вигляді іпотеки та арешту) щодо розпорядження нерухомим майном Банкрута; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек всі записи щодо знаходження активів Банкрута, під обтяженням (іпотекою та арештом); зобов'язати обтяжувача - іпотекодержателя Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ", надати господарському суду та ліквідатору Мілютіній Л.В. у визначений судом строк докази вилучення відповідних записів щодо обтяження майна банкрута з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та державного реєстру іпотек.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.13 р. клопотання ліквідатора Банкрута № 43 від 23.08.13 року прийнято до розгляду, розгляд якого призначено у судовому засіданні на 23 вересня 2013 року; залучено Реєстраційну службу Головного Управління юстиції у м. Києві, Реєстраційну службу Бориспільського міськрайонного Управління юстиції до участі у справі для розгляду клопотання ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест" № 43 від 23.08.13 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.09.13 року розгляд клопотання ліквідатора Банкрута № 43 від 23.08.13 року відкладено на 28 жовтня 2013 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.13 року розгляд клопотання ліквідатора Банкрута № 43 від 23.08.13 року відкладено на 04.11.13 року.
Ухвалами господарського суду Київської області від 04.11.2013 року розгляд клопотання ліквідатора Банкрута № 43 від 23.08.13 року «про зобов'язання ПАТ "АКБ "КИЇВ" про вилучення записів про обтяження та арешт на майно банкрута» у судовому засіданні відкладено на 18.11.13 року; розгляд заяв з вимогами до Банкрута ПАТ "АКБ "КИЇВ" та Київського міського центру зайнятості Державного центру зайнятості відкладено на 18.11.2013 року.
04.11.2013 року до господарського суду Київської області від ПАТ «АКБ «КИЇВ» надійшли пояснення № 25-03/1239 від 04.11.2013 р.
06.11.2013 року до господарського суду Київської області від ліквідатора Банкрута надійшли Доповнення до клопотання про зобов'язання ПАТ «АКБ «КИЇВ» вилучити записи про обтяження та арешти на майно банкрута № 44 від 04.11.2013 р.
18.11.2013 року через відділ діловодства господарського суду від ліквідатора Банкрута надійшло клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури № 46 від 11.11.2013 року (вх. № 23838 від 18.11.2013 року) з долученими документами, а також від ліквідатора Банкрута надійшло повідомлення про розгляд поточних вимог № 47 від 11.11.2013 року з долученими документами.
18.11.2013 року через відділ діловодства господарського суду від ПАТ «АКБ «КИЇВ» надійшли Письмові пояснення № 25-03/1268 від 18.11.2013 р.
18.11.2013 року через відділ діловодства господарського суду від Комісії з ліквідації Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України надійшли письмові пояснення (вх. № 23968 від 18.11.2013 року) з долученими документами.
В судове засідання з'явились представники Заявника, ПАТ "АКБ "КИЇВ", ліквідатор Банкрута, представник Комісії з ліквідації Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, прокурор Київської області, які надали свої пояснення у справі; ліквідатор повідомила про заходи, що вжиті в ході ліквідаційної процедури справі, в тому числі про результати розгляду вимог, що надійшли до Банкрута у справі, підтримала раніш подане клопотання № 43 від 23.08.13 року про зобов'язання ПАТ "АКБ "КИЇВ" про вилучення записів про обтяження та арешт на майно банкрута з поясненням, що останнє є необхідним для належного виконання повноважень ліквідатора у справі та реалізації ліквідаційної маси Банкрута, а також підтримала подане нею клопотання «про продовження строку ліквідаційної процедури № 46 від 11.11.2013 року» з посиланням на доводи, викладені у клопотанні та доповненнях до них; Заявник, ПАТ "АКБ "КИЇВ" свої грошові вимоги до Банкрута заявлені у поданих ними заявах до суду, підтримали; представник ПАТ "АКБ "КИЇВ" щодо клопотання ліквідатора № 43 від 23.08.13 року надав пояснення про те, що за умов, якщо кошти від реалізації заставного майна підуть на корить Банку, а ліквідатор свої дії узгоджуватиме з іпотекодержателем, - не заперечує стосовно задоволення клопотання ліквідатора № 43 від 23.08.13 року; присутній у судовому засіданні прокурор Київської області надав пояснення згідно яких не заперечує проти задоволення клопотання ліквідатора № 43 від 23.08.13 року «про зобов'язання ПАТ "АКБ "КИЇВ" про вилучення записів про обтяження та арешт на майно банкрута».
Розглядаючи клопотання ліквідатора Банкрута про № 43 від 23.08.13 року про вилучення записів про обтяження та арешт на майно банкрута, детально дослідивши матеріали справи, доводи ліквідатора Банкрута та пояснення і доводи ПАТ "АКБ "КИЇВ" як заставодержателя, заслухавши пояснення інших учасників провадження, судом встановлено наступне.
В клопотанні ліквідатора № 43 від 23.08.2013 року «про зобов'язання ПАТ "АКБ "КИЇВ" вилучити записи про обтяження та арешту на майно банкрута», ліквідатор Банкрута просить суд припинити всі обмеження (у вигляді іпотеки та арешту) щодо розпорядження нерухомим майном Банкрута; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек всі записи щодо знаходження активів Банкрута, під обтяженням (іпотекою та арештом); зобов'язати обтяжувача - іпотекодержателя Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ", надати господарському суду та ліквідатору Мілютіній Л.В. у визначений судом строк докази вилучення відповідних записів щодо обтяження майна банкрута з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та державного реєстру іпотек. Вказане клопотання вмотивовано тим, що керуючись ст. 23 Закону про банкрутство ліквідатор звернувся до ПАТ "АКБ "КИЇВ" як до заставодержателя з вимогою про скасування всіх обмежень на майно щодо якого на сьогоднішній день встановлено обмеження за даними ліквідатора, викладеними у заяві, проте йому було відмовлено листом № 25-03/1165 від 14.08.2013 року з посиланням на відсутність правових підстав для зняття арешту та інших обмежень на майно Банкрута. Крім того на підтвердження заявлених у клопотанні вимог ліквідатор посилається на норми ч. 5 ст. 43, ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а також вказує на те, що зазначена вище відмова заставодержателя вмотивована була посиланням на Закон України «Про іпотеку», яку ліквідатор вважає безпідставною, посилаючись на положення п.п. 2.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», згідно яких Закон про банкрутство містить по відношенню до іншого законодавства спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до загальних норм щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство. До заяви долучено інформаційну довідку з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 7298276, Інформаційну довідку з Державного реєстру іпотек, докази звернення ліквідатора до ПАТ "АКБ "КИЇВ" та відповідь останнього № 25-03/1165 від 14.08.2013 р.
06.11.2013 року до господарського суду надійшли доповнення ліквідатора № 44 від 04.11.2013 року про зобов'язання вилучити записи про обтяження та арешти на майно банкрута, в яких викладено додаткові доводи заявленого клопотання, в тому числі посилання на норму п. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та на Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема п.п. 56, 66.
Від ПАТ "АКБ "КИЇВ" надійшли пояснення № 25-03/1239 від 04.11.2013 року щодо клопотання ліквідатора про зобов'язання ПАТ "АКБ "КИЇВ" вилучити запис про обтяження майна банкрута, в яких повідомляє, що визнання ТОВ «Експоінвест» банкрутом не вважає підставою припинення іпотеки, посилаючись на норми ст. 16, 17 Закону України «Про іпотеку» та вважає відсутніми підстави для зняття арешту та інших обмежень з майна Банкрута; посилаючись на норми ст. ст. 38, 41 Закону про банкрутство, вважає, що ліквідатор сам міг звернутись до державного реєстратора для зняття арештів; також ПАТ "АКБ "КИЇВ" вказує на те, що ліквідатором Банкрута не надано інформації чи сформовано ліквідаційну масу і чи належить майно банкруту, посилаючись на те, що якщо вказане майно у власності банкрута не перебуває, у нього немає правових підстав для зняття обмежень щодо нього.
18.11.2013 року до господарського суду Київської області від ПАТ "АКБ "КИЇВ" надані пояснення № 25-03/1268 від 18.11.2013 року, які аналогічні за змістом поясненням ПАТ "АКБ "КИЇВ", що надійшли до суду 04.11.2013 року.
Детально дослідивши матеріали справи, пояснення та доводи учасників провадження суд дійшов наступних висновків. Розглядаючи доводи ПАТ "АКБ "КИЇВ" щодо належності майна Банкруту, щодо якого ліквідатор просить суд вилучити записи про обтяження та арешти, за результатами детального вивчення матеріалів справи встановлено наступне.
Ліквідатор у клопотанні посилається на те, що згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру іпотек від 31.07.2013 року, виданої Реєстраційною службою ГУЮ у м. Києві, існує обтяження іпотекою на майно Банкрута, а саме: на підставі Іпотечного договору від 31.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за реєстровим номером №1982, об'єкт обтяження - будинок, майнові права на 500 кв.м., адреса: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 2-20.
Судом встановлено, що дана справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест" порушена ухвалою господарського суду Київської області від 24 вересня 2010 року. Постановою господарського суду Київської області від 26 листопада 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Експоінвест" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо нього.
Відповідно до п. 1-1 перехідних положень Закону про банкрутство (що набрала законної сили 19.01.2013 р.), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону про банкрутство (в ред., що набрала законної сили 04.11.2012 року), усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР, жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду. До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Судом встановлено, що відповідно до долучених до заяви № 15-01/1/576 від 14.02.2011 р. ПАТ "АКБ "КИЇВ" про визнання кредиторських до Боржника документів, зокрема Іпотечного договору, укладеного 31.08.2005 року між ПАТ "АКБ "КИЇВ", який виступив іпотеко держателем, та Банкрутом, який виступив іпотекодавцем, - за вказаним договором іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку у якості забезпечення виконання зобов'язань на визначених договором умовах майнові права на квартири загальною площею 500 кв.м. в житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 2-20, ділянка 14, які належать Іпотекодавцю на підставі Інвестиційного договору № 2 на будівництво житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 2-20, ділянка 14, укладеного 25.08.2005 року між ТОВ «Київвисотбуд» та ТОВ «Експоінвест» (а.с. 90, Т. 5).
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 31.07.2012 року справі № Б13/058-08/3 про банкрутство ТОВ «Київвисотбуд» (суддя Лопатін А.В.) в межах зазначеної справи було встановлено, що в межах справи про банкрутство надійшла заява ТОВ "Експоінвест" від 28.02.2009 р. про відшкодування збитків понесених ТОВ "Експоінвест" в результаті відмови ТОВ "Київвисотбуд" від подальшого виконання зобов'язань за інвестиційним договором № 2 від 25.08.2005 р. Розглядаючи вказану заяву судом було встановлено, що 25.08.2005 року між боржником та кредитором був укладений інвестиційний договір № 2 на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 2-20, ділянка № 14. Предметом договору є інвестиційна діяльність, згідно якої кредитор (заявник) фінансує будівництво 500 кв. м. (далі - об'єкт інвестування) загальної площі житла в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 2-20, ділянка № 14 (далі - Об'єкт), а боржник здійснює будівництво об'єкту, після введення об'єкту в експлуатацію передає кредитору закінчений будівництвом об'єкт інвестування, а також надає йому всі необхідні документи для оформлення права власності на нього. Судом було встановлено, що кредитор свої зобов'язання за договором виконав, та за результатом розгляду заяви ТОВ "Експоінвест" суд дійшов висновку про те, що збитки, які поніс заявник в зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань по інвестиційному договору № 2 від 25.08.2005 р. в частині сплати 1475000,00 грн. інвестицій є реальними, документально підтвердженими та підлягають задоволенню у повному обсязі; ТОВ "Експоінвест" визнано поточним кредитором ТОВ "Київвисотбуд з вимогами у розмірі 17539560,70 грн. - за всіма заявленими вимогами заяви (з усіх заявлених вимог).
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, виходячи з норми ст. 22 ЦК України, вказаною ухвалою господарського суду Київської області підтверджено право вимоги Банкрута, що виникли на підставі інвестиційного договору № 2 від 25.08.2005 р.
В свою чергу відповідно до довідки до акту інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами, долученої ліквідатором Банкрута до клопотання у справі № 46 від 11.11.2013 року, в результаті інвентаризації майнових активів Банкрута ліквідатором виявлено та підтверджено заборгованість ТОВ «Київвисотбуд» перед Банкрутом (дебіторську заборгованість Банкрута) за Договором № 2 від 25.08.2005 року у сумі 1 475 000,00 грн. В свою чергу судом взято до уваги й той факт, що саме на підставі даного правочину за заявою ПАТ "АКБ "КИЇВ" № 15-01/1/576 від 14.02.2011 року вимоги останнього було перевірено судом та включено у відповідній частині до першої черги задоволення вимог кредиторів в межах даної справи. Судом встановлено, що у відповідності до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР", майнові права на квартири, збитки, що є наслідком невиконання зобов'язання стороною, не об'єктами житлового фонду.
Також Ліквідатор у клопотанні посилається на те, що згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру іпотек від 31.07.2013 року, виданої Реєстраційною службою ГУЮ у м. Києві, існує обтяження іпотекою на майно Банкрута, а саме: на підставі листа АКБ «Київ» № 1409 від 31.10.07 року, наступні об'єкти обтяження: квартири, майнові права, за адресою: м. Київ, просп. Науки, буд. 66-70, квартири: 138, 144, 146, 147, 150, 153, 155, 165, 166, 167, 171, 172, 173, 174, 176, 177, 180. Крім того у вказаному клопотанні ліквідатор Банкрута вказує на те, що згідно Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 31.07.2013 року, виданої Реєстраційною службою ГУЮ у м. Києві, існує заборона на нерухоме майно Банкрута, а саме: на підставі іпотечного договору від 31.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за реєстровим номером 1982, об'єкт обтяження - будинок, майнові права на 500 кв.м., адреса: м. Київ, вул. Старонаводницька, б. 2-20, права Банкрута щодо яких перевірено судом; крім того, на підставі Іпотечного договору від 28.05.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за реєстровим номером 2634, об'єкт обтяження - квартира, майнові права на житло, загальна площа 1800 м.кв., адреса: м. Київ, проспект Науки, буд. 16-22; та на підставі угоди про внесення змін до іпотечного договору від 29.11.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за реєстровим номером 4151, об'єкт обтяження: квартири, майнові права на житло, адреса: м. Київ, проспект Науки, буд. 66-70, квартири: 138, 144, 146, 147, 150, 153, 155, 165, 166, 167, 171, 172, 173, 174, 176, 177, 180.
Судом встановлено, що відповідно до долучених до заяви № 15-01/1/576 від 14.02.2011 р. ПАТ "АКБ "КИЇВ" про визнання кредиторських вимог документів, зокрема Іпотечного договору, укладеного 28.10.2005 року між ПАТ "АКБ "КИЇВ", який виступив іпотекодержателем та Банкрутом, який виступив іпотекодавцем, - за вказаним договором іпотекодавець передав іпотекодажержателю в іпотеку у якості забезпечення виконання зобов'язань на визначених договором умовах майнові права на житло, загальною площею 1 800 кв.м. в житловому будинку по проспекту Науки 66-70 у м. Києві, які належать Іпотекодавцю на підставі Інвестиційного договору № 3 (про інвестування у житлове будівництво), укладеного 05.10.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Техбудлізинг" та ТОВ «Експоінвест» (а.с. 40, Т. 5).
Судом встановлено, що відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 25.05.2012 року у справі № Б24/029-11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Техбудлізинг" (суддя Лутак Т.В.) було встановлено, що в межах справи про банкрутство звернувся кредитор - ТОВ "Експоінвест" з заявою про визнання кредитором у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Техбудлізинг" з грошовими вимогами в розмірі 7073727,19 грн. Грошові вимоги кредитора обґрунтовані Інвестиційним договором №3 (про інвестування у житлове будівництво) від 05 жовтня 2005 року, додатковими угодами до нього. Боржник та розпорядник майна боржника визнали повністю та включили до реєстру грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест"- 7073727,19 грн. Судом в межах вказаної справи встановлено, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест" документально та нормативно обґрунтовані, правомірно включені розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів; судом визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест" у сумі 125,00 грн. (вимоги першої черги) та 7073602,19 грн. (вимоги четвертої черги).
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2012 року у справі № Б24/029-11 підтверджено право вимоги Банкрута, що виникло на підставі інвестиційного договору № 3 від 05.10.2005 р.
В свою чергу відповідно до довідки до акту інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами, долученої ліквідатором до клопотання у справі № 46 від 11.11.2013 року, в результаті інвентаризації майнових активів Банкрута ліквідатором виявлено та підтверджено заборгованість ТОВ «Лізингова компанія «Техбудлізинг» перед Банкрутом (дебіторську заборгованість Банкрута) за Договором № 3 від 05.10.2005 року у сумі 5 843 769,00 грн. Крім того, судом встановлено, що згідно Повідомлення ліквідатора Банкрута № 189 від 03.03.2011 року про результати розгляду кредиторських вимог (а.с. 86, Т. 13), перевіркою наявності заставленого майна встановлено, що договірні відносини між товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Техбудлізинг» та Банкрутом не переривались, договори чинні, немає підстав вважати, що заставлене майно в забезпечення зобов'язань Боржника відсутнє. В свою чергу судом взято до уваги й той факт, що на підставі даного правочину за заявою ПАТ "АКБ "КИЇВ" № 15-01/1/576 від 14.02.2011 року вимоги останнього було перевірено та включено у відповідній частині до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Також судом встановлено, що відповідно до долучених до заяви № 15-01/1/576 від 14.02.2011 р. ПАТ "АКБ "КИЇВ" про визнання кредиторських вимог документів, зокрема відповідно до Угоди про внесення змін від 29.11.2006 року до Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 від 28.10.2005 року за реєстровим номером № 2634 укладеного 28.10.2005 року між ПАТ "АКБ "КИЇВ", який виступив іпотекодержателем та Банкрутом, який виступив іпотекодавцем, вказаною угодою сторони Іпотечного договору дійшли згоди про викладення положень договору в новій редакції, в тому числі - іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку у якості забезпечення виконання зобов'язань на визначених договором умовах майнові права на нерухомість будівництво якого не завершено, а саме майнові права на наступні 17 квартир загальною площею 1 793,69 кв.м. в житловому будинку, який будується за адресою: м. Київ, проспект Науки 66-70, а саме: квартири 138, 144, 146, 147, 150, 153, 155, 165, 166, 167, 171, 172, 173, 174, 176, 177, 180, які належать Іпотекодавцю на підставі Інвестиційного договору № 3 (про інвестування у житлове будівництво), укладеного 05.10.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Техбудлізинг" та ТОВ «Експоінвест» та додаткових угод до них.
Наявність права вимоги за вказаним Договором № 3 (про інвестування у житлове будівництво), укладеного 05.10.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Техбудлізинг" та ТОВ «Експоінвест» перевірено судом.
Розглядаючи вимоги ліквідатора про припинення всіх обмежень у вигляді іпотеки та арешту щодо розпорядження нерухомим майном Банкрута та про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек всіх записів щодо знаходжень активів банкрута під обтяженнями (іпотекою та арештом); про зобов'язання обтяжувача - іпотекодержателя ПАТ «АКБ «Київ» надати господарському суду та ліквідатору Мілютіній Л.В. у визначений судом строк докази вилучення відповідних записів щодо обтяження майна банкрута з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, судом встановлено наступне.
Вимоги ліквідатора вмотивовані посиланням на те, що з метою виконання покладених на нього повноважень ліквідатором було вжито заходи щодо зняття обмежень, арештів на майно банкрута, зокрема остання звернулась до обтяжувача з проханням зняти обмеження, посилаючись, на те, що у відповідності ст. 43, 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правом припинення обтяження наділений обтяжувач за заявою якого здійснюється припинення обтяження. У виконанні зазначеної вимоги обтяжувачем було відмовлено ліквідатору, в зв'язку з чим останній звернувся до суду з заявленими вимогами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до ч.ч. 4, 7 ст. 12 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду; дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, ліквідацією є припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Як зазначено, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону про банкрутство (в ред., що набрала законної сили 04.11.2012 року), усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Відповідно абз. абз. 1, 7, 9 до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Виходячи з наведеного, предмет іпотеки підлягає включенню до ліквідаційної маси банкрута та продажу у порядку, визначеному Законом про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30 червня 1999 р. N 784-XIV, далі - Закон), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК), іншими законодавчими актами України. Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Виходячи з наведеного виконання зобов'язань банкрута перед іпотекодержателем здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону про банкрутство, у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.
Відповідно до ст. ст. 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Як встановлено, виходячи зі змісту норм ст. ст. 26, 31 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але спрямовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя, який вправі задовольнити свої вимоги переважно перед іншими кредиторами за рахунок даного майна під час проведення ліквідаційної процедури. Перебування майна, яке входить до складу ліквідаційної маси банкрута, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна чи Державному реєстрі іпотек, в процедурі банкрутства, окрема на стадії ліквідації банкрута, унеможливлює виконання ліквідатором банкрута обов'язків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та виходячи з викладеного, суперечить приписам ч. 1 ст. 23 даного Закону, щодо зняття арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном боржника.
Відповідно до Преамбули Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Відповідно до п.п. 1, 6, 7 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1844/5, цей Порядок визначає процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі разом - Реєстри) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно. Перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень. Державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта. У разі коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", держателем Державного реєстру прав (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав. Адміністратором Державного реєстру прав є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав.
Відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; та інші обтяження.
Відповідно до ч.ч. 2 ст. 6 вказаного Закону, держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Державний реєстратор: приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України. Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом; державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.
Разом, з тим, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачено іншого, окрім заяви обтяжувача (компетентної посадової особи), способу внесення запису до Державних реєстрів та не враховано того, що відповідно до статті 19 Конституції України, статті 4-5 ГПК України господарські суди не вправі діяти з виходом поза межами наданих їм повноважень, зокрема, шляхом подання заяв до відповідних державних органів, а тільки шляхом прийняття судових рішень (ухвал). Відсутність у нормативному акті процедури надіслання до виконання в добровільному порядку судового рішення (ухвали про скасування обтяжень, іпотеки та зобов'язання держателя реєстру або державного реєстратора вчинити певні дії по виключенню спірного майна з державного реєстру) не може створювати перешкоди для виконання такого судового рішення держателем Державного реєстру прав.
Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703, цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень в установлених законом випадках проводиться відповідно до вимог та з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком. Органами державної реєстрації прав є структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру. Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус). Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна. Якщо нерухоме майно розміщене в межах території, на якій діє два і більше органів державної реєстрації прав, державна реєстрація права власності та інших речових прав, облік безхазяйного нерухомого майна проводяться одним з таких органів, обраним заінтересованою особою або уповноваженою нею особою (далі - заявник). Нотаріус проводить державну реєстрацію прав: реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчиняється така дія); у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчинено таку дію). Якщо нерухоме майно розміщене в межах території, на якій діє два і більше органів державної реєстрації прав, державна реєстрація права власності та інших речових прав, облік безхазяйного нерухомого майна проводяться одним з таких органів, обраним заінтересованою особою або уповноваженою нею особою (далі - заявник).
Згідно п.п. 56, 63, 64 вказаного Порядку - «Особливості державної реєстрації іпотеки», у разі проведення державної реєстрації іпотеки заінтересованою особою є іпотекодержатель та у випадку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний виконавець. Для проведення державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна іпотекою заявник у разі подання заяви про державну реєстрацію в паперовій формі подає документи, що зазначені у пункті 28 цього Порядку. Державна реєстрація іпотеки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершене, проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру прав.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 124 Конституції України передбачено поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Дослідивши докази надані ліквідатором, судом встановлено, що відносно майна Банкрута, щодо якого заявлене клопотання наявні записи про його перебування під забороною відчуження, що підтверджено Інформаційною довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 7298276 від 31.07.2013 року, та щодо частини майна наявні відомості про реєстрацію відносно нього іпотеки, що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру іпотек № 7298119 від 31.07.2013 року.
Судом встановлено, що ліквідатором було вжито заходів по скасуванню обтяжень, виявлених ліквідатором Банкрута.
На підставі викладеного, виходячи з того, у відповідності до норми ст. 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, та те, що у відповідності до вказаної статті майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя; а також те, що у відповідності до ст. 23 вказаного Закону, норми якого є спеціальними, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, керуючись ст. ст. 23, 26 Закону про банкрутство, виходячи з того, для належного виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків у справі про банкрутство в ліквідаційній процедурі, зокрема необхідність формування ліквідаційної маси та реалізації майна Банкрута у порядку та за особливостями, визначеними Законом про банкрутство, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ліквідатора та скасування накладені на майно банкрута обтяження у вигляді іпотеки та обмежень відчуження. Виходячи з норм ст. 23, 26 Закону про банкрутство, господарський суд компетентний скасувати арешти на майно чи інші обтяження його майна, накладені іншими органами у випадку введення ліквідаційної процедури боржника та включення майна боржника до складу ліквідаційної масив ході провадження у справі про банкрутство.
Суд бере до уваги те, що у відповідності ст. 23 Закону про банкрутство, зняття заборон та арештів з майна Банкрута в порядку, визначеному ст. 23 Закону про банкрутство, є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб.
Аналогічні за змістом правові позиції викладені у постановах Вищого господарського суду України у справах № 5002-19/2055-2010 від 09.07.2013 року, № 5020-604-2011 від 13.07.2012 р., № 43/51 від 31.07.2012 р., № 5016/766/2011 (18/15) від 24.05.2012 р., № 19/22-10 від 15.05.2012. р., № 5023/1208/11 від 11.10.2011 року (витяги з Єдиного державного реєстру судових рішень з зазначеними постановами долучено до матеріалів справи).
На призначене судове засідання призначений розгляд заяв з вимогами до Банкрута Київського міського центру зайнятості Державного центру зайнятості Міністерства соціальної політики України (Заявник) та заяв ПАТ КБ «КИЇВ» - про визнання поточних кредиторських вимог та про додаткові поточні кредиторські вимоги Кредитора 13.
Розглядаючи вказані заяви з вимогами до Банкрута судом встановлено наступне.
Заявник у своїй заяві про визнання кредитором на суму 318,12 грн. № 08-437 від 22.01.2013 року просить суд визнати Заявника кредитором Банкрута на суму 318,12 та включити його вимоги до реєстру вимог кредиторів. Вимоги Заявника вмотивовані посиланням на ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.п. 3.8., 6.7. Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 399 від 18.12.2000 року, ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та тим, що Банкрутом за 2010 рік подано Розрахункову відомість про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, де підприємство самостійно визначило заборгованість перед Заявником у сумі 318,12 грн. В період з 26.03.2009 року та до дати винесення постанови про визнання боржника банкрутом підприємство не здійснювало виплати заробітної плати і відповідно не настав строк сплати страхових внесків.
Відповідно до повідомлення ліквідатора Банкрута № 47 від 11.11.2013 року про розгляд поточних вимог, вимоги Київського міського центру зайнятості Державного центру зайнятості Міністерства соціальної політики України визнано ліквідатором Банкрута як поточні у повному обсязі у сумі 318,12 грн., які віднесені ліквідатором до 4-ї черги задоволення вимог кредиторів.
Детально дослідивши заяву Заявника з вимогами до Банкрута з долученими доказами, результати розгляду вимог Заявника ліквідатором, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 1-1 Розділу 10 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство, в ред., що набрала чинності 19.01.2013 р., положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2010 року. Відповідно, при розгляді вимог поточних кредиторів до Банкрута підлягають застосуванню положення Закону про банкрутство в редакції, що діяла до набрання чинності редакцією Закону, яка набрала чинності 19.01.2013 р.
Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Відповідно до п. 11.5. Рекомендацій Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04.06.2004 р., - згідно частини 3 статті 25 Закону відомості про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягають опублікуванню ліквідатором в офіційному друкованому органі. З моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації), зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів. Вимоги щодо яких не заявлено заперечень та вимоги, визнані судом, включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
Детально дослідивши Заяву Заявника №08-437 від 22.01.2013 р. з викладеними у ній доводами та долучені до неї докази Заявника, позицію Ліквідатора Банкрута, судом встановлено, що вимоги Заявника у сумі 318,12 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню. Вказані вимоги підтверджено копією розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду обов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2010 рік, складаної керівником ТОВ «Експоінвест», згідно якого сума заборгованості складає 318,12 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство, вказана заборгованість є безспірною, оскільки розрахункова відомість складена та подана Заявнику самим Банкрутом.
У відповідності до п. 11.5. Рекомендацій Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04.06.2004 р. вимоги Заявника підлягають задоволенню у четверту чергу.
До господарського суду Київської області від Кредитора 13 - ПАТ «АКБ «Київ» надійшла заява про визнання поточних кредиторських вимог № 15-01/2/427 від 14.02.2013 року, в якій Кредитор 13 просить суд визнати його поточні кредиторські вимоги у справі про банкрутство № Б8/116-10 на загальну суму 1 233 310,91 грн., 343 034,49 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.11.2012 року становить 2 741 874, 67 грн., 69 053,92 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.11.2012 року становить 711 626,54 грн., 1147,00 грн. судового збору за подання заяви про визнання поточних кредиторських вимог, а всього поточна заборгованість складає 4 687 959,12 грн. Заява вмотивована посиланням на норми ст. ст. 1054, 530, 526 ЦК України та тим, що між Кредитором 13 та Банкрутом укладено кредитний договір № 49/05 від 18.10.2005 року про надання мультивалютного кредитору для фінансування будівництва багатоповерхового житлового будинку з додатковими угодами до нього, за умовами якого надано Банкруту кредит до 2 362 000,00 грн., 760 000,00 дол. США та встановлено строк погашення кредиту до 20.10.09 року, встановлено розмір плати за користування кредитом - 24% річних по траншах в гривні та 18% річних по траншах в доларах США. За період з 23.09.2010 року по 25.11.2012 року утворилась заявлена Кредитором 13 поточна заборгованість, зокрема: по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 1 233 310,91 грн. та 297 623,72 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.11.2012 р. становить 2 378 906,39 грн.. Також Кредитор 13 посилається на те, що між Кредитором 13 та банкрутом було укладено договір № 37/2005 від 30.08.2005 року про надання кредиту у валюті для інвестування будівництва житлового будинку з додатковими угодами до нього, за умовами якого Банкруту надано кредит у сумі 571 100 дол. США із строком користування кредитом з 30.08.2005 року по 28.08.2009 року - 15% річних (додаткова угода № 8 від 23.01.09 року). За період з 23.09.2010 року по 25.11.2012 року утворилась заявлена Кредитором 13 поточна заборгованість, зокрема: по сплаті відсотків за користування кредитом 45 410,77 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.11.2012 р. становить 362 968,28 грн. Також, Кредитор 13 вказує на те, що між ним та Банкрутом було укладено договір № 35/2005 від 26.08.2005 року про надання кредиту у валюті для інвестування будівництва житлово-офісного будинку по вул. Старонаводницькій 2-20 з додатковими угодами до нього, за умови якого Банкруту було надано кредит у сумі 252 500,00 Євро із строком користування кредитом з 26.08.2005 року по 25.08.2009 року включно зі сплатою 15% річних (додаткова угода № 8 від 23.01.2009 року). За період з 23.09.2010 року по 25.11.2012 року утворилась заявлена Кредитором поточна заборгованість, зокрема: по сплаті відсотків за користування кредитом 69 053,92 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.11.2012 р. становить 711 626,54 грн.
11.04.2013 року від Кредитора 13 надійшла Заява № 15-01/2/1094 від 10.04.2013 року про додаткові поточні кредиторські вимоги, в якій Кредитор 13 просить суд визнати додаткові поточні вимоги ПАТ «АКБ «Київ» на загальну суму 1 359 468,11 грн., 383 405,49 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.11.2012 року становить 3 064 560,08 грн., 84 149,42 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.11.2012 року становить 867 191,51 грн., в всього додаткова поточна заборгованість становить 5 291 219,70 грн. У відповідності до заяви Кредитора 13 № 15-01/2/1094 від 10.04.2013 року вказана поточна заборгованість виникла на підставі кредитних договорів № 49/05 від 18.10.2005 року, № 37/2005 від 30.08.2005 року, № 35/2005 від 26.08.2005 року за період з 30.03.2008 року по 22.09.2010 року.
Відповідно до повідомлення ліквідатора Банкрута № 47 від 11.11.2013 року про розгляд поточних вимог, вимоги ПАТ «АКБ «Київ», викладені у заяві № 15-01/2/427 від 14.02.2013 року на загальну суму 4 687 959,12 грн. за період з 23.09.2010 року по 25.11.2012 року ліквідатором Банкрута Мілютіною Л.В. визнано у повному обсязі та віднесено до 4-ї черги задоволення вимог кредиторів; вимоги ПАТ «АКБ «Київ», викладені у заяві № 15-01/2/1094 від 10.04.2013 року на загальну суму 5 291 219,70 грн. за період з 30.03.2008 року по 22.09.2010 року ліквідатором Банкрута Мілютіною Л.В. визнано у повному обсязі та віднесено її до 4-ї черги задоволення вимог кредиторів; разом ліквідатором банкрута Мілютіною Л.В. визнано поточні вимоги Кредитора 13 на суму 9 978 031,82 грн., про що Кредитор 13 був повідомлений ліквідатором Банкрута письмово, докази чого долучено до матеріалів справи.
Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено, що факт укладення між Кредитором 13 та Банкрутом кредитних договорів № 49/05 від 18.10.2005 року, № 37/2005 від 30.08.2005 року, № 35/2005 від 26.08.2005 року було встановлено ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2011 року та перевірено судами апеляційної та касаційної інстанції, що підтверджено постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2012 року уданій справі, як і було встановлено умови вказаних договорів та факт виконання зобов'язань за договорами Кредитором 13.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до п. 11.5. Рекомендацій Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04.06.2004 р., - згідно частини 3 статті 25 Закону відомості про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягають опублікуванню ліквідатором в офіційному друкованому органі. З моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації), зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів. Вимоги щодо яких не заявлено заперечень та вимоги, визнані судом, включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
Детально дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунки надані Кредитором 13, вивчивши позицію ліквідатора у справі, суд дійшов висновку про те, що заявлені поточні вимоги Кредитора 13 за кредитними договорами № 49/05 від 18.10.2005 року, № 37/2005 від 30.08.2005 року, № 35/2005 від 26.08.2005 року є обґрунтованими, доведеними за допомогою доказів та підлягають задоволенню у повному обсязі. На підставі п. 11.5. Рекомендацій Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04.06.2004 р., поточні вимоги Кредитора 13 підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів.
Судом встановлено, що за подання заяви з поточними вимогами до Банкрута Кредитором 13 сплачено 1147,00 грн. судового збору, що підтверджено оригіналом платіжного доручення № 46781 від 14.02.2013 року. На підставі ст. 49 ГПК України, сплачений Кредитором 13 судовий збір за подання заяви з поточними вимогами до Банкрута, покласти на Банкрута.
Судом встановлено, що на поточну дату призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута. 18.11.2013 року до господарського суду Київської області від ліквідатора Банкрута надійшло клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури № 46 від 11.11.2013 року, в якому ліквідатор просить суд продовжити строк ліквідаційної процедури на шість місяців. Вказане клопотання вмотивовано тим, що станом на поточну дату не звершено заходи ліквідаційної процедури у справі, що унеможливлює складення та подання ліквідаційного балансу Банкрута, зокрема ліквідатор повідомляє суд про фактично вжиті нею заходи за час ліквідаційної процедури, зокрема вказує на подання нею звіту за період з 26.11.2012 року по 14.05.2103 року, а також викладено заходи, вжиті ліквідатором у справі за період з 15.05.2013 року по 11.11.2013 року, в тому числі повідомляє про отримані ліквідатором відповіді на раніш направлені ліквідатором запити до державних органів; про направлені запити до відповідних держаних органів та установ з метою встановлення майна Банкрута; про оформлення карток зі зразками підпису ліквідатора та відбитком печатки Банкрута, про організацію ведення бухгалтерського і статистичного обліку та фінансової звітності; про проведення інвентаризації майна Банкрута, на підтвердження чого серед долучених доказів, долучено копії акту про проведення інвентаризації майна Банкрута; також ліквідатор банкрута повідомляє суд, що станом на поточну дату вживаються заходи щодо стягнення наявної дебіторської заборгованості; ліквідатором надано письмові пояснення щодо дебіторської заборгованості Банкрута на вимогу суду. Ліквідатор повідомляє суд про те, що на поточну дату здійснення заходів ліквідаційної процедури у справі не завершено, ліквідаційний баланс банкрута в зв'язку з цим не складено та комітетом кредиторів Банкрута було прийнято рішення про продовження процедури ліквідації банкрута та уповноваження ліквідатора на звернення до суду з відповідним клопотанням. На підтвердження відомостей, на які посилається ліквідатор у клопотанні, останнім долучено документальні докази заходів, що вживались у ліквідаційній процедурі.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство, строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.
Судом встановлено, що в судове засідання з'явилась лише частина учасників провадження, частина кредиторів Банкрута в судове засідання не з'явились; від ліквідатора банкрута ліквідаційний баланс Банкрута до суду не надійшов, що унеможливлює його розгляд у даному судовому засіданні.
Детально дослідивши клопотання ліквідатора Банкрута № 46 від 11.11.2013 року про продовження строку ліквідаційної процедури з долученими до нього доказами, інші матеріали справи, керуючись ст. ст. 53, 77 ГПК України суд дійшов висновку про обґрунтованість вказаного клопотання № 46 від 11.11.2013 року, яке підлягає задоволенню та про необхідність відкладення судового засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі на іншу дату.
Керуючись статтями 8,124 Конституції України, ст. ст. 1, 5, 23, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 53, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Клопотання ліквідатора Банкрута Мілютіної Л.В. № 46 від 11.11.2013 року (вх. № 23838 від 18.11.2013 року) про продовження строку ліквідаційної процедури, задовольнити.
Продовжити строк ліквідаційної процедури у справі № Б8/116-10 на шість місяців.
2. Відкласти судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест" на 19 квітня 2014 року на 17 год. 20 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2). Ліквідатору банкрута надати суду до 07 квітня 2014 року остаточний звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута з належними доказами всіх вжитих ним заходів в ліквідаційній процедурі, окрім долучених до матеріалів справи. Виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області від 27.05.2013 року, в невиконаній частині.
3. Клопотання ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест" Мілютіної Л.В. № 43 від 23.08.13 року, - задовольнити.
Припинити шляхом скасування всіх обмежень щодо розпорядження нерухомим майном Банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест", ідентифікаційний код юридичної особи: 33240473, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14 у вигляді іпотеки та арешту.
Реалізацію майна Банкрута в межах ліквідаційної процедури у справі здійснити у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та в частині, що забезпечена іпотечними договорами, договорами застави, укладеними між ПАТ "АКБ "КИЇВ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Експоінвест, включаючи Іпотечний договір, укладений 31.08.2005 року, Іпотечний договір, укладений 28.10.2005 року з урахуванням змін та доповнень, включаючи Угоду про внесення змін від 29.11.2006 року до Іпотечного договору, укладеного 28.10.2005 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12, - реалізацію предметів застави здійснити за погодженням з іпотеко-, заставо- держателем, кошти від якої використати виключно для першочергового задоволення вимог іпотеко -, заставо - держателя.
4. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек всі записи щодо знаходження активів банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест", ідентифікаційний код юридичної особи: 33240473, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14, під обтяженнями (іпотекою та арештом).
5. Зобов'язати обтяжувача - іпотекодержателя Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» надати господарському суду Київської області та ліквідатору Банкрута Мілютіній Л.В. в строк до 30.12.2013 року докази вилучення записів щодо обтяження майна товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест", ідентифікаційний код юридичної особи: 33240473, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14, обтяжувачем / іпотекодержателем за якими він є, з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.
6. Заяву Київського міського центру зайнятості Державного центру зайнятості Міністерства соціальної політики України № 08-437 від 22.01.2013 року (вх. № 1595 від 29.01.2013 року), задовольнити. Визнати вимоги Київського міського центру зайнятості Державного центру зайнятості Міністерства соціальної політики України до товариства з обмеженою відповідальністю "Експоінвест", ідентифікаційний код юридичної особи: 33240473, у сумі 318,12 грн. (триста вісімнадцять грн. 12 коп.), які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів.
7. Заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» № 15-01/2/427 від 14.02.2013 року (вх. № 2940 від 18.02.2013 року) про визнання поточних кредиторських вимог задовольнити. Визнати поточні кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» у справі про банкрутство № Б8/116-10 на загальну суму 1 233 310,91 грн. (один мільйон двісті тридцять три тисячі триста десять грн. 91 коп.), 343 034,49 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.11.2012 року становить 2 741 874, 67 грн. (два мільйони сімсот сорок одна тисяча вісімсот сімдесят чотири грн. 67 коп.), 69 053,92 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.11.2012 року становить 711 626,54 грн. (сімсот одинадцять тисяч шістсот двадцять шість грн. 54 коп.), а всього поточні кредиторські вимоги у сумі 4 686 812,12 грн. (чотири мільйони шістсот вісімдесят шість тисяч вісімсот дванадцять грн. 12 коп.), які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів.
Сплачений Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» судовий збір за подання заяви з поточними вимогами до Банкрута у сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.), покласти на Банкрута, які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів.
8. Заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» № 15-01/2/1094 від 10.04.2013 року (вх. № 9344 від 11.04.2013 року) про додаткові поточні кредиторські вимоги задовольнити. Визнати додаткові поточні кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до Банкрута на загальну суму 1 359 468,11 грн. (один мільйон триста п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят вісім грн. 11 коп.), 383 405, 49 дол. США (триста вісімдесят три тисячі чотириста п'ять доларів США 49 центів), що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.11.2012 року становить 3 064 560,08 грн. (три мільйони шістдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят грн. 08 коп.), 84 149,42 Євро (вісімдесят чотири тисячі сто сорок дев'ять Євро 42 центів), що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.11.2012 року становить 867 191,51 грн. (вісімсот шістдесят сім тисяч сто дев'яносто одна грн. 51 коп.), що разом становить додаткової поточної заборгованості 5 291 219,70 грн. (п'ять мільйонів двісті дев'яносто одна тисяча двісті дев'ятнадцять грн. 70 коп.), які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів.
9. Ухвалу надіслати: державному нотаріусу Бориспільській районній державній нотаріальній конторі, державному нотаріусу шостої Київської державної нотаріальної контори (м. Київ, вул. Інститутська, буд. 13 а), приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 (АДРЕСА_1), державній виконавчий службі за місцезнаходженням Банкрута, копію ухвали надіслати учасникам провадження.
Дата набрання чинності ухвалою - 18 листопада 2013 року.
Термін пред'явлення виконавчого документу до виконання - до 18 листопада 2014 року.
Суддя Скутельник П.Ф.
Судове рішення № 35485704, Господарський суд Київської області було прийнято 18.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № б8/116-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: