Постанова № 35484840, 04.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 листопада 2013 року 10 год. 39 хв. № 826/12764/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача, відповідача і третьої особи та прокурора, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаойл" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, за участю Прокуратури міста Києва, про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 04 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:T>

До Окружного адміністративного суду міста Києва 08 серпня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаойл" (також далі - позивач, 5">ТОВ "Нафтаойл") до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (також далі - відповідач, Інспекція), третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання протиправною та скасування постанови № 305/13/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийнятої 25 липня 2013 року відповідачем стосовно позивача s113">(також далі - оскаржувана постанова).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки складена на підставі висновків, зроблених за результатами проведеної перевірки, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 09 серпня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні, та, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, Державну архітектурно-будівельну інспекцію України допущено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (також далі - третя особа).

Ухвалою суду від 12 серпня 2013 року задоволено відповідне письмове клопотання представника позивача та вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови та заборони відповідачу і третім особам вчиняти будь-які дії, направлені на її виконання.

До суду 29 серпня 2013 року через канцелярію надійшла письмова заява Прокуратури міста Києва від 28 серпня 2013 року № 05/1/1-12896-13 про вступ прокурора у справу з метою захисту інтересів держави на стороні відповідача, яку судом задоволено на підставі ч. 2 ст. 60 КАС України.

Ухвалою суду від 16 вересня 2013 року провадження у справі зупинено, а ухвалою суду від 01 жовтня 2013 року - поновлено та на 07 жовтня 2013 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову у зв’язку із спростуванням обставин, на підставі яких судом вжито такі заходи.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю.

Представники відповідача та третьої особи не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, поданих до суду 16 серпня 2013 року.

Прокурори заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні повністю.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено позапланову перевірку будівництва автозаправного комплексу на Наддніпрянському шосе у Печерському районі міста Києва (також далі - автозаправний комплекс, об’єкт), за результатами якої 12 липня 2013 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (також далі - акт перевірки), згідно з висновками якого, у ході перевірки виявлено факт виконання генпідрядною організацією - товариством з обмеженою відповідальністю "Петротрейд-Буд" (також далі - ТОВ "Петротрейд-Буд") на об’єкті будівельних робіт із будівництва автозаправного комплексу, замовником якого є позивач, із порушенням законодавства у сфері містобудування, а саме за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням ст.ст. 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі акту перевірки, 12 липня 2013 року відповідачем складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, яким позивача зобов’язано зупинити виконання будівельних робіт на об’єкті із 12 липня 2013 року, а також припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов’язано у строк до 23 липня 2013 року усунути виявлені у ході перевірки порушення шляхом знесення самовільно збудованого автозаправного комплексу.

Крім того, 12 липня 2013 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а 25 липня 2013 року - прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладено штраф у розмірі 1032300,00 грн.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з п.п. 1, 2, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час розгляду справи судом з’ясовано, що перевірку позивача призначено у зв’язку з надходженням листа Прокуратури міста Києва від 08 липня 2013 року № 07/2/2-11677-13 з вимогою про проведення спільної перевірки законності будівництва під Дарницьким залізнично-автомобільним мостовим переходом через річку Дніпро.

Як пояснили представники відповідача та третьої особи у ході судового розгляду справи, позивач відмовився від підписання та отримання документів, складених за результатами проведеної перевірки, у зв’язку з чим матеріали перевірки направлені позивачу листом від 12 липня 2013 року № 7/26-43/1207/02/4, який позивачем отримано 14 липня 2013 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з п. 7, підпунктом 1 п. 6 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

До V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" є об'єктами підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

У ході судового розгляду справи представники відповідача та третьої особи також стверджували, що автозаправний комплекс створює потенційну загрозу життю і здоров’ю людей, оскільки у відповідача відсутня інформація про те, чи має вказаний об’єкт необхідну міцність та експлуатаційну надійність.

Стосовно дозволу на виконання будівельних робіт суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 1, 2 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію, а також після подання Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, або отримання зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з п.п. 1, 30 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Доказами, які містяться у матеріалах справи, підтверджується факт наявності у позивача державного акту на право власності на земельну ділянку від 03 квітня 2006 року серії КВ № 140504, дозволу на виконання підготовчих робіт від 10 серпня 2010 року № 2132-Пч/С та повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, зареєстрованого відповідачем 06 серпня 2012 року за вх. № 7/26-0608/30.

При цьому, як з’ясовано судом у ході розгляду справи та не заперечувалось представником позивача, у позивача відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт, обов’язкова наявність якого обумовлена чинним законодавством.

Факт виконання будівельних робіт підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фотознімків об’єкта, договору підряду № 110 Гп, укладеного 01 червня 2012 року між позивачем та ТОВ "Петротрейд-Буд", за умовами якого вказане товариство зобов’язалось на свій ризик виконати увесь комплекс робіт з будівництва автозаправного комплексу, а також акту обстеження земельної ділянки від 12 липня 2013 року № 124, складеного Державною інспекцією сільського господарства в місті Києві, у якому зазначено, що на момент обстеження земельної ділянки ведуться будівельні робот, присутня будівельна техніка, побудовано нежитлове приміщення, знаходяться тимчасові споруди для зберігання робочого інвентарю.

Слід зазначити, що у матеріалах справи також міститься копія ухвали Господарського суду міста Києва від 02 серпня 2013 року у справі № 910/14686/13 про порушення провадження у справі за позовом Інспекції до ТОВ "Нафтаойл" про знесення самочинно збудованої будівлі - автозаправного комплексу.

Відповідно до абзацу 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаойл" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, за участю Прокуратури міста Києва, про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаойл".

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам, третій особі та прокурору (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 11 листопада 2013 року