Ухвала суду № 35484803, 12.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5480/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г. В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Алдановій К. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2013 року у справі за його адміністративним позовом до Генерального прокурора України Пшонки В.П., Першого заступника Генерального прокурора України Кузьміна Р.Р., Начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Дичаковського В.М., Начальника Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Курись А.С., Завідувача відділу опрацювання звернень громадян Управління з питань звернень громадян Адміністрації Президента України Конюхова С.Д. про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Генерального прокурора України Пшонки В.П., Першого заступника Генерального прокурора України Кузьміна Р.Р., Начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Дичаковського В.М., Начальника Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Курись А.С., Завідувача відділу опрацювання звернень громадян Управління з питань звернень громадян Адміністрації Президента України Конюхова С.Д. про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2007 року слідчим Генеральної прокуратури України винесено постанову про відмову в порушені кримінальної справи стосовно командирів спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 за фактами внесення в довідки неправдивих відомостей щодо участі працівників МВС України у миротворчих операціях в Косово за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого статті 366 Кримінального кодексу України, про що було повідомлено ОСОБА_2

Не погодившись з рішенням про відмову в порушенні кримінальної справи, ОСОБА_2 24.10.2011 року подав до Генеральної прокуратури України скаргу, в якій просив додатково перевірити факт завдання матеріальної шкоди шляхом розтрати коштів на закордонне відрядження делегації МВС України у жовтні 2005 року до Косово та визнати його потерпілим у цій справі.

За вказаною скаргою ОСОБА_2 12.01.2012 року постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.08.2007 року скасовано, оскільки залишились не з'ясованими у повному обсязі фактичні обставини прийняття Комісією рішень про визнання учасниками бойових дій службових осіб МВС України, які перебували у Косово у 2005-2006 роках, не допитано усіх командирів спеціального миротворчого підрозділу МВС України.

У зв'язку із скасуванням зазначеної постанови матеріали, які стосувались наведених у заяві доводів виділено в окреме провадження з порушенням кримінальної справи № 49-3379.

За вказівкою Генерального прокурора України 07.07.2012 року кримінальну справу для подальшого розслідування передано до прокуратури міста Києва.

Слідчим прокуратури міста Києва 08.11.2012 року матеріали кримінальної справи №49-3379 направлено до Голосіївського районного суду міста Києва для вирішення питання про її закриття у зв'язку із закінченням строків давності.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 15.11.2012 року відмовлено у задоволенні постанови слідчого про закриття кримінальної справи.

З огляду на введення в дію нового Кримінально - процесуального кодексу України матеріали зареєстровано в ЄРДР, як кримінальне провадження № 42013110000000010, яке за результатами досудового розслідування 27.03.2013 року закрито слідчим прокуратури за пунктом 2 статті 284 Кримінально-процесуального кодексу України.

Упродовж розслідування заявник ОСОБА_2потерпілим не визнавався, оскільки йому не заподіяно моральної, фізичної або майнової шкоди внаслідок дій службових осіб МВС України при наданні статусу учасників бойових дій.

У ході перевірки цих звернень у кримінальній справі слідчому надавались вказівки, незаконні постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи скасовувались. За результатами розгляду звернень заявника службовими особами Генеральної прокуратури України було надано обґрунтовані відповіді.

Таким чином, перевірка питань, викладених заявником у скаргах, здійснювалася службовими особами Генеральної прокуратури України лише у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.

Звернення ОСОБА_2 стосувались дій та рішень слідчих при розгляді його заяв, скарг та повідомлень про вчинення злочинів. Вказані заяви, скарги та повідомлення розглядались в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.

Статтею 12 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що дія зазначеного Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним законодавством.

За таких обставин, посилання апелянта на порушення відповідачами положень Закону України «Про звернення громадян» є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, ОСОБА_2 посилається на порушення посадовими особами Генеральної прокуратури України ст. 21 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ст. 21 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нагляд за додержанням і правильним застосуванням цього Закону усіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

ОСОБА_2 не конкретизував, не зазначив та не подав доказів, які б могли давати підстави вважати, що Генеральним прокурором і підпорядкованими йому прокурорами допущені протиправні дії, бездіяльність чи прийняті протиправні рішення в частині виконання обов'язку щодо нагляду за додержанням і правильним застосуванням Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Щодо позовних вимог про забезпечення особистого прийому позивача Генеральним прокурором України, то суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Порядок прийому громадян у Генеральній прокуратурі України врегульовано «Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» та змінами, затвердженими наказами Генерального прокурора України № 9гн від 21.06.2011 року та № 9гн-1 від 05.12.2012 року відповідно, а також графіком прийому громадян керівництвом Генеральної прокуратури України.

Згідно із встановленим порядком Генеральний прокурор України проводить прийом громадян за попереднім записом першої п'ятниці щомісяця за скаргами, у задоволенні яких відмовлено його заступниками.

Заступники Генерального прокурора України проводять прийом громадян без попереднього запису кожного дня крім вихідних зі скаргами, у задоволенні яких відмовлено керівниками підпорядкованих їм самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України.

Законодавством встановлений порядок прийому громадян керівництвом Генеральної прокуратури та Генеральним прокурором, зокрема. Суд першої інстанції вважає неможливим зобов'язати Генерального прокурора прийняти на особистому прийомі позивача без дотримання процедури, що передує прийому громадян Генеральним прокурором та ігноруючи визначений порядок запису на особистому прийомі. Крім того, суд звертає увагу, що позивача не позбавлено права у встановленому порядку записатись на особистий прийом до Генерального прокурора.

ОСОБА_2 посилається на те, що завідувачем відділу опрацювання звернень громадян Управління з питань звернень громадян Адміністрації Президента України Конюховим С.Д. звернення його та громадської організації «Днепропетровская русская община» неправомірно надіслано до Генеральної прокуратури України.

ОСОБА_2 направив на ім'я Президента України звернення, в яких порушувались питання незадовільного за твердженням авторів звернень, розгляду їхніх скарг Генеральною прокуратурою України, неправомірних дій працівників прокуратури, у тому числі першого заступника Генерального прокурора України Р. Кузьміна, неналежного розслідування кримінальної справи щодо незаконного, на думку заявника, присвоєння окремим працівникам правоохоронних органів статусу учасника бойових дій.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про звернення громадян» обов'язок об'єктивно і вчасно розглядати звернення громадян покладений на органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань). Якщо питання, звернення, не входять до повноважень одержувача, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частина третя статті 7 Закону).

Оскільки вирішення порушених у вказаних вище зверненнях питань згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції органів прокуратури, ці звернення надіслано Адміністрацією Президента України для розгляду до Генеральної прокуратури України із супровідними листами від 7 грудня 2012 року № 22/138253-04 та від 25 січня 2013 року № 22/008583-04, про що заявників було поінформовано листами за тими ж номерами.

Слід зауважити, що повноваження Президента України, як неодноразово наголошувалося у рішенні Конституційного Суду України 10 квітня 2003 року № 7-рп/2003, від 7 квітня 2004 року № 9-рп/2004, від 16 травня 2007 року № 1-рп/2007, від 2 жовтня 2008 року №19-рп/2008 та ін.), визначаються виключно Конституцією України.

Згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Основного Закону України Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Таким органом є Адміністрація Президента України, яка створена Указом Президента України від 25 лютого 2011 року № 265 «Про першочергові заходи із забезпечення діяльності Президента України».

Відповідно до Положення про Адміністрацію Президента України, затвердженого Указом Президента України від 2 квітня 2010 року 504, основними завданнями Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення президентом України визначених Конституцією України повноважень. Згідно з підпунктом 20 пункту 4 вказаного Положення Адміністрація відповідно до покладених на неї завдань організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян (у тому числі політичних партій, професійних спілок), підприємств установ, інших організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем.

Вказані вище звернення розглянуто в установленому законодавством порядку Адміністрацією Президента України, відповіді на ці звернення підписано відповідною посадовою особою завідувачем відділу опрацювання звернень громадян Управління з питань звернень громадян Адміністрації Президента України С.Конюховим.

В матеріалах справи відсутні докази протиправності дій, рішень чи бездіяльності завідувача відділу опрацювання громадян Управління з питань звернень громадян Адміністрації Президента України.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що відповідачами не допущено протиправних дій чи бездіяльності та відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та проголошені ним в судовому засіданні, не спростовують рішення суду першої інстанції.

За таких підстав, апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 15.11.2013 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.