Ухвала суду № 35484598, 26.11.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/18868/13-ц

Провадження № 2/521/7366/13

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2013 року

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого судді Гуревського В.К.

за секретаря Дімітровій Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 питання про закриття провадження у справі та скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ТОВ «Реал-Інвест» про скасування рішення про звільнення з посади директора, -

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду міста ОСОБА_1 надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ТОВ «Реал-Інвест» про скасування рішення про звільнення з посади директора.

В якості забезпечення позову позивач просив суд заборонити реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області та його посадовим особам (державним реєстраторам) проводити дії по внесенню будь яких відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» (юридична адреса: 65017, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32679266) та осіб, що мають право вчиняти юридичні дії від імені Товариства, посилаючись на те, що позивач звернувся з позовом про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Реал-Інвест» згідно протоколу № 68 від 30 жовтня 2013 року, у звязку із порушення Статуту підприємства та КЗпПУ під час усунення його з посади директора та призначення нового керівника підприємства.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2013 року заборонено Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області та його посадовим особам (державним реєстраторам) проводити дії по внесенню будь-яких відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» (юридична адреса: 65017, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32679266) та осіб, що мають право вчиняти юридичні дії від імені Товариства, до рішення суду.

До суду надана заява представника ОСОБА_3 одного з засновників ТОВ «Реал-Інвест» - ОСОБА_1 про закриття провадження у справі та заява про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування зазначених заяв покладено такі факти.

Відповідно до п. п. 2 п. 9.6. статуту Товариства призначення та звільнення директора Товариства, утворення, обрання та відкликання інших органів Товариства відносяться до виключної компетенції загальних зборів Товариства.

30 жовтня 2013 р. відбулися загальні збори учасників Товариства, на яких були присутні учасники, що володіють 93,33% голосів. Відповідно до протоколу загальних зборів від 30 жовтня 2013 р. було прийняте рішення про усунення ОСОБА_2 від виконання обов'язків директора Товариства. «ЗА» по цьому питанню проголосували учасники Товариства, які володіють 66,66% від загальної кількості голосів.

Частиною 3 ст. 99 ЦК України передбачено, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

ОСОБА_2 не був звільнений з посади директора, а був саме відсторонений від виконання обов'язків директора на підставі ч. 3 ст. 99 ЦК України, тобто спірні правовідносини не є трудовим спором.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року по справі № 1-2/2010, усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов'язків (частина третя статті 99 Цивільного кодексу) або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень (абзац перший частини другої статті 61 Закону України «Про акціонерні товариства») за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі статті 46 Кодексу законів про працю. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання ним обов'язків міститься не в приписах Кодексу законів про працю, а у статті 99 Цивільного кодексу, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. 4. Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Приймаючи рішення, що оскаржується, про забезпечення позову, суд фактично вирішив справу по суті, позбавивши Товариство можливості виконувати рішення власників Товариства стосовно відсторонення ОСОБА_2 від виконання обов'язків директора.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на дату застосування заходів забезпечення позову директором ТОВ «РЕАЛ-ІНВЕСТ» є ОСОБА_2 Враховуючи це, з матеріалів справи вбачається що ОСОБА_2 подав позов щодо неправомірного звільнення його з посади директора ТОВ «РЕАЛ-ІНВЕСТ» до відповідача ТОВ «РЕАЛ-ІНВЕСТ» директором якого є він сам, тобто спір між позивачем та відповідачем відсутній.

З огляду на викладене, метою подання позову було не вирішення справи по суті, а саме блокування виконання рішення власників Товариства шляхом застосування заходів забезпечення позову.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи. яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно п. 5 зазначеної постанови при розгляді справ, предметом яких є оскаржене рішення загальних зборів господарського товариства, судам необхідно враховувати, що заборона проводити такі збори порушує право на участь у них та управлінні товариством тих його учасників, котрі не оскаржили це рішення, і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

У справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справа підлягає закриттю з таких причин.

Справа розглядається стосовно скасування рішення про усунення з посади директора. Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на положення ст. 46 КЗпПУ.

Згідно рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року по справі № 1-2/2010, усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов'язків (частина третя статті 99 Цивільного кодексу) або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень (абзац перший частини другої статті 61 Закону України «Про акціонерні товариства») за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі статті 46 Кодексу законів про працю. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання ним обов'язків міститься не в приписах Кодексу законів про працю, а у статті 99 Цивільного кодексу, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Таким чином, провадження у справі було помилково відкрито з порушення правил підсудності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Розяснити позивачу, що за рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року по справі № 1-2/2010, цей спір, як корпоративний, має розглядатися за правилами, визначеними ГПК України.

За ч. 4 ст. 154 ЦПК України особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 154, п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, СУД

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Реал-Інвест» про скасування рішення про звільнення з посади директора.

Скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 15.11.2013 року, дозволивши Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області та його посадовим особам (державним реєстраторам) проводити дії по внесенню будь яких відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» (юридична адреса: 65017, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32679266) та осіб, що мають право вчиняти юридичні дії від імені Товариства,

Ухвалу направити для виконання до Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯВ.К.Гуревський