Рішення № 35484544, 26.11.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4679/13-ц

Номер провадження 2/629/1410/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.11.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про «стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей", -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду 31 жовтня 2013 року з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, посилаючись на те, що сторони з 28 липня 2001 року перебувають у шлюбі, від якого мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживають з позивачем і знаходяться на її повному утриманні. Відповідач матеріальної допомоги не надає на утримання дітей, а тому позивач вимушена звернутися до суду та просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

У судове засідання від імені позивача надано письмову заяву, в якій вона прохала суд задовольнити її позовні вимоги, і слухати справу за її відсутністю та в разі неявки відповідача, ухвалити заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не з»явився, причини неявки суду не повідомив і заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, тоді як про день, час та місце слухання справи судом повідомлений своєчасно та належним чином. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подано, не подано ним і заперечень на позовну заяву. Згідно до положення ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом з»ясовано, що позивач та відповідач перебувають в зареєстрованому шлюбі, який укладено 28 липня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Лозівського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 175, про що свідчить ксерокопія свідоцтва про шлюб (а.с.№15).

В даному шлюбі в них народилися діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчать ксерокопії свідоцтва про народження (а.с.№ 13, 14), в яких в графі батько зазначено: ОСОБА_3, а в графі мати: ОСОБА_2.

Судом встановлено, що відповідач не надає матеріальну допомогу позивачу на утримання їх спільних дітей.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: " Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення". В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: "Держави-учасники зобов"язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов"язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи". Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що "Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що "Сім"я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім"ї разом з батьками або в сім"ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов"язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини." Згідно статті №12 цього закону вказано, що " Виховання в сім"ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці".

Судом було з»ясовано матеріальне становище сторін, де встановлено, що позивач працює в КП «Теплоенерго» м. Лозова. Відповідач працює в Основ»янському БМЕУ-3 південної залізниці муляром.

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 Постанови Верховного суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач працює, отримує середню заробітну плату в розмірі 1200 гривень, але її доходу, не є достатньо для належного забезпечення дітей. Суд також враховує той факт, що відповідач також працює, тому суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення ними віку повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільненні від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп..

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 169, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 224-226, ч.1 ст.367 ЦПК України; ст.ст.180, 181, 183, 191 Сімейного кодексу України; Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року; ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402; ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про «стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та мешкає за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н 4АДРЕСА_1, працюючого в Основ»янській будівельній монтажно-експлуатаційному управлінні-3 Південної залізниці муляром (адреса розташування вул. Привокзальна, 19, м. Харків), ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 - аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на утримання дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, - в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду з 31 жовтня 2013 року і до досягнення ними повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев»ять) гривень 40 копійок, перерахувавши: (Одержувач коштів: Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області, Код ЄДРПОУ 38053090, Код суду ЄДРПОУ 02893953, Банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31219206700015, код бюджетної класифікації 22030001).

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Лозівським міськрайонним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд