Рішення № 35483092, 23.10.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11524/13-ц

Провадження № 2/161/3569/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

при секретарі Тратнікову Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про відшкодування шкоди, завданої невиконанням рішення суду,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями (бездіяльністю) органів державної виконавчої служби.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою Луцького міськрайонного суду від 22.12.2011 року визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Солтисюка А.П. при виконанні виконавчих листів № 2-385, №2-9703, виданих відповідно 04.08.2009 року та 10.03.2011 року Луцьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на його користь грошових коштів на загальну суму 175761,65 грн.

Крім того, вказаною ухвалою зобовязано Другий відділ ДВС Луцького міського управління юстиції здійснити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії, спрямовані на примусову реалізацію належного боржнику ОСОБА_2 нерухомого майна.

Проте, станом на 02.07.2013 року ухвала Луцького міськрайонного суду від 22.12.2011 року Другим відділом ДВС Луцького міського управління юстиції не виконана, також не визначено частку боржника у спільному майні та не здійснено дій щодо примусової реалізації належного боржнику майна на прилюдних торгах, чим завдано йому шкоду у вигляді грошових коштів, які б він міг отримати від продажу арештованого майна.

В звязку з чим вважає, що в результаті протиправності дій (бездіяльності) Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції йому заподіяна шкода, тому просить стягнути її в розмірі 12420 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що ухвалою Луцького міськрайонного суду від 22.12.2011 року визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Солтисюка А.П. щодо виконання виконавчих листів № 2-385, №2-9703, виданих відповідно 04.08.2009 року та 10.03.2011 року Луцьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 175761,65 грн. Зобовязано Другий відділ ДВС Луцького міського управління юстиції здійснити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії, спрямовані на примусову реалізацію належного боржнику ОСОБА_2 нерухомого майна (а.с. 13-13).

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Проте зважаючи, що чинним законодавством не визначено порядок відшкодування завданої шкоди, так як такий закон відсутній, то у задоволенні позовних вимог на цій підставі слід відмовити.

При цьому, у відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

А тому, зважаючи, що представником позивача не представлено суду доказів заподіяння шкоди позивачу внаслідок бездіяльності державного виконавця, оскільки суд вважає, що неправомірні дії останнього при виконанні рішення суду не можуть слугувати беззаперечною підставою для відшкодування такої шкоди, так як стягувач не позбавлений можливості на стягнення належних йому коштів при здійсненні виконавчих дій.

При цьому, визначений позивачем розмір завданої шкоди ґрунтується на припущеннях, що також не може бути підставою для задоволення зазначених позовних вимог.

Таким чином, оцінивши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

На підставі ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 61, 88, 209, 213-215 ЦПК України, керуючись ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», суд , -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про відшкодування шкоди, завданої невиконанням рішення суду відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк