Ухвала суду № 35482138, 14.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16693/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Представництва «Бейкер і Макензі-СІ АЙ ЕС, Лімітед» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року позивач Представництво «Бейкер і Макензі-СІ АЙ ЕС, Лімімітед» звернулися в суд з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2011 року №0000554220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2012 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

За клопотання відповідача відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено по справі відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію у місті Києві по роботі з великими платниками податків на правонаступника - Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за І квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 06.07.2011 року №522/4220/26080054.

Згідно акту перевірки позивачем порушено вимоги п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2011 року №0000554220 про сплату штрафної санкції у розмірі 10% від суми боргу.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на наступне.

Позивачем 05.05.2011 року подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року, в якій самостійно визначено зобов'язання з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року у сумі 272 2087 грн..

Станом на 20.05.2011 року позивачем сплачено податок на прибуток підприємства в сумі 2446816 грн..

Сума переплати станом на 20.05.2011 року складала 65789,12 грн., в силу чого, недоїмка з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року станом на 20.05.2011 року склала 209501,88 грн., яка сплачена позивачем 08.06.2011 року із затримкою сплати 19 днів, чим порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання із податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України.

Відповідно п. 57.1. ст. 57 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 126.1. ст. 126 Податкового Кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до положень пункту 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Згідно положень вищезазначеного пункту 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, до платників податків може застосовуватись штрафна санкція у розмірі 1 грн., якщо: такому платнику податків нараховані штрафні санкції; якщо платник податків порушив податкове законодавство та, якщо порушення податкового законодавства вчинене за період з 01 січня по 30 червня 2011 року.

Не заслуговують на увагу висновки податкового органу, що пункт 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України застосовується лише за порушення вимог податкового законодавства при обчисленні податкових зобов'язань, а не при порушенні строків сплати самостійно визначених зобов'язань, оскільки пункт 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України чи інші норми Податкового кодексу України не визначають жодних застережень щодо його застосування.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем неправомірно не застосовано вимоги пункту 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України при визначенні штрафних санкцій за порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 21.11.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.