Ухвала суду № 35481943, 14.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12463/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.

при секретарі: Колотушко Г.О.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Газпромкомплект» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року позивач Публічне акціонерне товариство «Газпромкомплект» звернулися до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001232302/0 від 08.04.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2012 року вимоги позивача задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцію у Солом'янському районі м. Києва проведена документальна невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Газпромкомплект» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тітан-С-2», за результатами якої складено Акт перевірки № 3119/23-02/01332135 від 23.03.2011 року, відповідно до якого встановлені порушення позивачем вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі встановлених порушень податкового законодавства відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001232302/0 від 08.04.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тітан-С-2» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними, у зв'язку з неподанням податкової звітності та анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тітан-С-2» укладено договір поставки №08/02-10 від 02.08.2010 року, на підставі якого позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан-С-2» товари на загальну суму 169746 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 28291 грн., що підтверджується видатковою накладною №020822 від 02.08.2010 року та податковою накладною №020822 від 02.08.2010 року.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати покупцем коштів за товар (роботи, послуги) або факт придбання платником податку товару (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до змісту пп.7.2.3 та пп.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На час складання податкових накладних контрагент позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан-С-2» був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Проаналізувавши наявні документи в матеріалах справи та норми зазначеного законодавства щодо реальності господарських операцій позивача з контрагентом, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Газпромкомплект».

Факт придбання позивачем товарів (послуг) у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан-С-2» підтверджено відповідними первинними документами, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту, а тому висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковим.

Позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тітан-С-2».

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Податковим органом не доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0001232302/0 від 08.04.2011 року.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 21.11.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.