Ухвала суду № 35480965, 21.11.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В. В.

суддів Галичанського А.Д., Міцнея В.Ф.

секретаря Андрушків С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 4 вересня 2013 року,

встановила:

У березні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину посилаючись на те, що 27 жовтня 2007 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, від якого у них є двоє дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зазначала, що з літа 2012 року відповідач не надає жодної матеріальної допомоги на утримання дітей, які повністю перебувають на її утриманні.

На підставі вищевикладеного просила суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви.

Зобов'язати відповідача брати участь у додаткових витратах на дитину ОСОБА_3, які зумовлені його хворобою, в розмірі 300 грн. щомісяця до настання його повноліття.

Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі 800 грн. до досягнення трьох років ОСОБА_4, починаючи з моменту подання позовної заяви.

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 4 вересня 2013

№22ц-1407/2013 рік Головуючий у 1 інстанції Скуляк І.А.

Категорія 46/48 Доповідач Чупікова В.В.

року позов задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, по 600 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття, починаючи з 18 березня 2013 року.

Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежів за один місяць.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На зазначене рішення суду сторони подали апеляційні скарги.

Відповідач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 4 вересня 2013 року змінити, стягнути з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей по 400 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня подання позовної заяви, посилаючись на те, що суд не врахував його матеріальне положення, що визначений судом розмір аліментів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2013 рік в розмірі 1147 грн.

Позивачка ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове по суті заявлених позовних вимог.

Посилається на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Вважає, що оскільки з відповідача присуджено стягнення аліментів на утримання дітей та враховуючи той факт, що дитина ОСОБА_3 хворіє та потребує планового операційного лікування, а тому є всі підстави для зобов'язання відповідача приймати участь у додаткових витратах на дитину.

Також зазначає, що має право на своє утримання під час перебування у декретній відпустці по догляду за дитиною.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, за рішенням суду кошти на утримання дітей стягуються на користь того з батьків, з ким проживають діти, у частці від доходу батька(матері) або у твердій грошовій сумі.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, та не спростовується сторонами, що 27 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №2332 (а.с.7).

Від шлюбу подружжя мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження, наявними в матеріалах справи (а.с.8-9).

Діти проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні, відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає, участі у вихованні дітей не приймає, хоч і має таку можливість. ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, не працює.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Така ж позиція викладена й у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

По справі встановлено, що відповідач є працездатним, має нерегулярний, мінливий дохід, на утриманні не має інших дітей чи непрацездатних батьків, батьки йому матеріально допомагають, а тому суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір аліментів по 600 грн. на кожну дитину. Прожитковий мінімум на дитину до 6 років на 2013 рік визначений законодавством у розмірі 1032 грн.

Посилання відповідача на те, що він не працює, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази неможливості працевлаштування відповідача або його непрацездатності, тим більше, що відповідач в апеляційній скарзі зазначає про те, що тимчасово не працює. Таким чином, доводи апеляції ОСОБА_2 не дають підстав для зміни рішення суду першої інстанції та зменшення розміру визначених судом аліментів.

Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, в тому числі хворобою дитини. Розмір додаткових витрат на дитину має обґрунтовуватися відповідними документами: довідками медичних закладів про вартість послуг, рецептами лікарів, чеками про придбання ліків, тощо.

З довідки Міської дитячої поліклініки на (а.с.10) убачається, що малолітній ОСОБА_3 хворіє на діагноз пупкова кила, потребує планового операційного лікування, проте на час пред'явлення позову та два роки до подачі даного позову не знаходився на стаціонарному лікуванні. Вказана довідка не містить даних про вартість оперативного лікування.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що позивачкою належними та допустимими доказами не доведений розмір додаткових витрат, пов'язаних з хворобою дитини, які необхідно стягнути з відповідача. А тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність цієї позовної вимоги.

Відповідно до ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років за умови, що чоловік може надати матеріальну допомогу.

Позивачкою ОСОБА_1 не надано ніяких належних і допустимих доказів в обґрунтування своїх вимог щодо можливості відповідачем надати їй утримання до досягнення молодшої дитини трьох років.

Викладені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг такими, що не спростовують висновків суду, та не є підставою для зміни чи скасування цього рішення.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 209, 218 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 4 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: