Постанова № 35474169, 21.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2013 року Справа № 812/8931/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача: Бєлої Я.С.,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2», яким позивач, з урахуванням уточнення, просить стягнути заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за Списком №1 за період з 01.05.2013 по 31.07.2013 в розмірі 660,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач за період з 01.05.2013 по 31.07.2013 має заборгованість перед УПФУ в Ленінському районі м. Луганська з відшкодування виплачених пільгових пенсій, яка станом на 01.10.2013 складає 660,68 грн. Заборгованість на теперішній час не сплачена. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 660,68 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові та уточненні до позову. Просив стягнути з відповідача суму заборгованості по сплаті пільгових пенсій за Списком №1 за період з 01.05.2013 по 31.07.2013 в розмірі 660,68 грн.

Представник відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином (а. с. 16, 22), ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог до суду не надходило, про причини неявки невідомо.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Луганський акумулятор-2», є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.12.2000 за №13821200000002463 (а. с. 12), про що внесено запис до ЄДР підприємств та організацій України (а. с. 6), заходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 15.01.2001 за №02-3408 (а. с. 5).

За період з 01.05.2013 по 31.07.2013 позивачем на адресу ТОВ «Луганський акумулятор-2» направлялися розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 на загальну суму 660,68 грн.

Станом на 01.10.2013 відповідач має заборгованість перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 у сумі 660,68 грн., яка підтверджена розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в частині пенсій, призначених до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а. с. 11 зв), розрахунком заборгованості (а. с. 9), карткою особового рахунку за період з 01.05.2013 по 01.09.2013 (а. с. 10) та актом звірення розрахунків №753 від 22.10.2013, підписаного представниками ТОВ «Луганський акумулятор-2» без заперечень (а. с. 18).

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), "Про пенсійне забезпечення", Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1. З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464 - VI (далі - Закон № 2464), яким внесено зміни до Законів України "Про пенсійне забезпечення" та № 1058.

Разом з цим положення Закону № 1058, які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом № 2464 не змінено.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктом «а» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058 в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

При цьому, чинним законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо стягнення з підприємств фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з урахуванням їх фінансового становища, так як вказані суми вже є фактично сплачені пенсіонерам.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» (юридична адреса: 91000, м. Луганськ, вул. Оборонна, 105-Г, ідент. код 31260482) на користь Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (місцезнаходження: вул. Советська, 42, м. Луганськ, 91055, р/р25606301726 в Обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792330) заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за Списком №1 за період з 01.05.2013 по 31.07.2013 в розмірі 660,68 грн. (шістсот шістдесят гривень шістдесят вісім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 26 листопада 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва