Постанова № 35473737, 19.11.2013, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/5731/13-а

Провадження № 2-а/314/86/2013

Номер рядка звіту 112

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галянчук Н.М.,

при секретарі Майдановій Н.І.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Воляник В.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що в провадженні відділу ДВС Вільнянського РУЮ знаходиться виконавче провадження № 31441992 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу у сумі 117373,12 грн. У поточному році їй стало відомо, що державним виконавцем здійснюється звернення стягнення на ? частину квартири АДРЕСА_1, яка належить її батьку ОСОБА_3, шляхом реалізації з прилюдних торгів. У вищевказаній квартирі постійно мешкає вона та її малолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з цим, перед реалізацією частини квартири державний виконавець, відповідно до вимог п. 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, мав попередньо отримати дозвіл органу опіки та піклування.

Вважає, що реалізація ? частини квартири є незаконною, у зв'язку з чим просить суд визнати дії відділу ДВС Вільнянського РУЮ зі звернення стягнення на ? частину квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, шляхом реалізації з прилюдних торгів неправомірними та зобов'язати відділ ДВС Вільнянського РУЮ виконати ці дії у повній відповідності до вимог п. 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

У судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити на тих підставах, що в ньому зазначені.

Представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що дії відділу ДВС Вільнянського РУЮ щодо звернення стягнення на належну боржнику ОСОБА_3 ? частину квартири є законними, підстави для отримання дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна у даному випадку відсутні. У зв'язку з чим, просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи та зведеного виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Встановлено, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області перебуває зведене виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-0805/810/2011 від 24.02.2012 щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу у сумі 117373,12 грн. (а.с. 23-25). 01.03.2012 державним виконавцем у відповідності до вимог ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» було відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідні постанови, копії якої надіслано сторонам виконавчого провадження (а.с. 26-28).

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» одним із заходів примусового виконання рішень є, зокрема. звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Під час провадження виконавчих дій державним виконавцем направлено запит до ЗМБТІ щодо зареєстрованого за боржником нерухомого майна, з відповіді на який встановлено, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на ? частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21). Право власності боржника на вказану частку на житло підтверджується також копією свідоцтва про право власності на житло (а.с. 22).

21.01.2013 за участю понятих та співробітника Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області було описано та арештовано вищевказане майно боржника.

10.04.2013 державним виконавцем винесено постанову про при значення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

19.04.2013 до відділу ДВС Вільнянського РУЮ надійшов звіт про оцінку нерухомого майна. Про результати оцінки сторонам виконавчого провадження надіслано повідомлення. Заперечень щодо передачі вищевказаного арештованого майна боржника для реалізації за вказаною ціною до відділу ДВС не надходило.

В подальшому на виконання вимог п. 4.5.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, для здійснення заходів щодо передачі арештованого майна на реалізацію та організацію конкурсу, матеріали було направлено на узгодження до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.

06.08.2013 УДВС ГУЮ у Запорізькій області повідомило відділ про результати проведення конкурсу між спеціалізованими організаціями з визначення переможця, яким стала торгівельна спеціалізована організація ПП «Спеціальне підприємство юстиція».

В подальшому з вищевказаною організацією укладено договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. На теперішній час здійснюється реалізація майна.

Позивач, в обґрунтування своїх вимог, посилається на порушення вимог п. 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, відповідно до якого у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

На підтвердження своїх доводів позивачем надано довідку про склад сім'ї № 903 від 21.08.2013, видану КП «Вільнянський міськкомунгосп», згідно з якою за адресою: АДРЕСА_1, проживає малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Разом з тим, досліджені у судовому засіданні докази та матеріали зведеного виконавчого провадження спростовують доводи позивача.

Так, державним виконавцем на виконання вимог п. 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, при передачі на реалізацію нерухомого майна витребовувалась інформація щодо осіб, які проживають та мають право користуватися арештованою квартирою.

Згідно з довідкою про склад сім'ї № 198 від 04.02.2013, наданою КП «Вільнянський міськкомунгосп», за адресою: АДРЕСА_1 разом з боржником проживають: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 29).

Сама позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердила, що її малолітній син проживає у спірній квартирі з серпня 2013 року.

Таким чином, на момент передачі на реалізацію нерухомого майна малолітні діти за вказаною адресою не проживали, права на користування квартирою не мали. Тому, у даному випадку підстави для отримання дозволу органу опіки та піклування були відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд не знаходить порушень у діях державного виконавця щодо звернення стягнення на належну боржнику ОСОБА_3 ? частину квартири АДРЕСА_1, тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Н.М. Галянчук

19.11.2013