Рішення № 35473014, 31.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18015/13 31.10.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/18015/13

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської

міської філії;

до державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню

підприємств харчової промисловості «Укрдіпрохарчопром» Державного

департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України;

про стягнення 13976,84 грн.

Представники сторін:

від позивача: Поліщук С.О. довіреність № 394 від 20.12.2012р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (надалі - позивач) з позовом до державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості «Укрдіпрохарчопром» Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України (надалі - відповідач) про стягнення 13976,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 3309008951 про надання послуг електрозв'язку від 23.06.2003р. в частині повної та своєчасної оплати отриманих у період з листопада 2012 року по червень 2013 року телекомунікаційних послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 13544,82 грн., за прострочення оплати якої додатково нараховані пеня в сумі 257,60 грн. - інфляційні - 10,60 грн. та 3% річних у сумі 163,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/18015/13 та призначено її розгляд на 17.10.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013р., на підставі ст. 89 ГПК України, виправлено описку в даті судового засідання та призначено розгляд справи на 31.10.2013р.

30.10.2013р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшли витребувані судом докази.

Присутнім у судовому засіданні 31.10.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 18.09.2013р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 18.09.2013р. та ухвалу від 23.09.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві. Відповідач отримав вказані ухвали суду, про щосвідчать залучені до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2003р. між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Київської міської дирекції, правонаступником якого виступає позивач (за договором - підприємство зв'язку) та відповідачем (за договором - споживач) був укладений Договір № 3309008951 про надання послуг електрозв'язку з додатками, відповідно до умов якого підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2.

Відповідно до п. 4.1. договору, послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, згідно з чинним законодавством.

Споживач оплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати, за поданням рахунків (п. 4.2. договору).

Пунктом 4.3. договору передбачено, що споживач повинен своєчасно сплачувати надані послуги.

Згідно п. 4.5. договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 4.6. договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для отримання послуг електрозв'язку здійснює щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих в попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що слідує після розрахункового періоду), виходячи із фактично наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з листопада 2012 року по червень 2013 року надав відповідачу телекомунікаційних послуг на загальну суму 13544,82 грн. Факт надання відповідачу обумовлених договором послуг підтверджується відповідними рахунками, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідно до Додаткової угоди до договору від 01.04.2011р., розділ 4 договору доповнено підпунктом 4.26, яким передбачено, що облік обсягів надання послуг та їх тарифікація здійснюється технічними засобами Укртелекому; рахунок , наданий Укртелеком, є одночасно актом передавання-приймання виконаних робіт.

Факт отримання відповідачем для оплати рахунків за телекомунікаційні послуги підтверджується відомостями доставки комплектів документів в адреси організацій м. Києва, копії яких залучені до матеріалів справи.

Згідно ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання послуг є укладення договору між оператором телекомунікацій та споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг та оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно ст. 68 зазначеного Закону, розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо у разі одержання споживачем замовленої за передоплатою послуги.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за надані послуги у визначений строк не розрахувався.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 13544,82 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання телекомунікаційних послуг, наданих позивачем у період з листопада 2012 року по червень 2013 року, однак доказів оплати цих послуг суду не представлено, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 13544,82,01 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 257,60 грн. - пені, 163,82 грн. - 3% річних та 10,60 - втрат від інфляційнії, які нараховані станом на 01.08.2013р. та з урахуванням поступового збільшення суми боргу за період з листопада 2012 року по червень 2013 року.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, позивачем здійснено нарахування пені на підставі ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації».

Водночас, ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду доказів укладення письмової угоди, в якій сторони дійшли згоди щодо виду, розміру та порядок забезпечення виконання зобов'язання за Договором № 3309008951 про надання послуг електрозв'язку від 23.06.2003р.

Отже, з огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 257,60 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування інфляційних та 3% річних, задовольняє останні за розрахунками позивача, які додані до позовної заяви та які є арифметично вірними.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості «Укрдіпрохарчопром» Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України (04112, м. Київ, вул. О.Теліги, 8; код ЄДРПОУ 00334422) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40; код ЄДРПОУ 01189910) 13 544 грн. 82 коп. - боргу, 10 грн. 60 коп. - інфляційних, 163 грн. 82 коп. - 3% річних, 1688 грн. 79 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.11.2013р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов