Постанова № 35472529, 20.11.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року справа № 823/3267/13-а

11 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Максимівка» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Максимівка» (надалі - СВК «Максимівка») заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 за період з 01.01.2011р. по 30.09.2013р. на загальну суму 71 446,49грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що станом на дату подання позову відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пенсіонерам (колишнім працівникам відповідача): ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на пільгових умовах у відповідності до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01.01.2011р. по 30.09.2013р. на загальну суму 71 446,49грн.

Позивач в судове засідання представника свого не направив, проте листом від 31.10.2013 року просив розглядати справу без участі представника управління.

Відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, причини повторної неявки суду не повідомив. В підтвердження того, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи містяться супровідні листи, з яких вбачається, що відповідачеві направлялися ухвали про відкриття провадження у справі та призначення судових засідань на 31.10.2013р., 12.11.2013р. та на 20.11.2013р. (а.с.46,56,58).

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Максимівка», згідно копії довідки №23-948 про включення до ЄДР підприємств та організацій України, зареєстрований як юридична особа Уманською РДА 02.03.2000р., ідентифікаційний код 02137708.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту «а» цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Пунктами «б» та «з» зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - «Закон № 400/97-ВР») платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст. 3 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - «Закон № 1058-IV») пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п.6.1. п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.п.6.4 п.6 Інструкції 21-1). Підприємства, відповідно до п.п.6.8. п. 6 Інструкції 21-1, щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, судом встановлено, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Суд зазначає, що у відповідності до ч.1 ст.19 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк (ч.2 ст. 19 КАС України), який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Натомість, відповідно до положень ч.15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Положення зазначеної статті є спеціальною нормою порівняно з положеннями ст.99 КАС України та підлягає застосуванню в даному випадку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що строки давності не поширюються на лише на стягнення недоїмки, пені та штрафів у судовому порядку, а й на прийняття рішення органу Пенсійного фонду України про їх застосування. Вказана позиція підтверджується постановою Верховного суду України від 25.06.2011р. у справі №21-146а11, від 04.07.2011р. у справі №21-160а11.

На обліку в Пенсійному фонді України перебуває 7 осіб, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону № 1788-XII, як колишні працівники відповідача (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7Л.).

Станом на час звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону №1788-XII (список 2) за період з 01.01.2011р. по 30.09.2013р. становить 71 446,49грн., що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.4-5).

Пенсійним фондом України було направлено СВК «Максимівка» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вищевказаний період, призначених у відповідності до п. «б»-«з» ст. 13 Закону №1788-XII зазначеним пенсіонерам, на зальну суму 71 446,49грн. (а.с.6-40).

У визначені терміни заборгованість сплачена не була.

Згідно зі ст. 23 Закону №1058-ІV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Беручи до уваги те, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.01.2011р. по 30.09.2013р. в сумі 71 446,49грн. відповідач у встановлені законом строки не сплатив, а розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не оскаржив, суд дійшов висновку, що вимоги позовної заяви є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 41, 86, 122, 128, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Максимівка» (20345, Черкаська область, Уманський район, с. Максимівка, вул. Петровського, 6, ідентифікаційний код - 02137708) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тельмана, 4, ідентифікаційний код - 37908064) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 за період з 01.01.2011р. по 30.09.2013р. на загальну суму 71 446 (сімдесят одна тисяча чотириста сорок шість) грн. 49 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суд.

Суддя С.М. Гарань

постанова складена в повному обсязі 25.11.2013р.