Постанова № 35472439, 20.11.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року справа № 823/3406/13-а

12 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

за участю:

представників позивача Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області Батаргіної Ю.О., Чорноноса С.В. - за довіреностями,

представників відповідача науково-виробничого приватного підприємства «ДАК-Електропром» Давиденка О.Г. - за посадою, Глущенка В.О. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до науково-виробничого приватного підприємства «ДАК-Електропром» про арешт коштів на рахунках,

ВСТАНОВИВ:

Смілянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулася до суду з адміністративним позовом про застосування арешту коштів на рахунках платника податків НВПП «ДАК-Електропром» (код ЄДРПОУ 30147542, адреса: 20700, Черкаська область, м. Сміла, пров. Амурський, 12), відкритих в:

- АБ «Укргазбанк», МФО 320478, р/р 26005154747 (код валюти 980);

- АТ «Райфайзен банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, р/р 2600715059 (код валюти 980) та р/р 2604912193 (код валюти 980);

- ЧОДАТ «Райфайзен банк Аваль» у м. Черкаси, МФО 35441, р/р 260526283 (код валюти 980).

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що перевіряючими податкового органу у відповідності до наказу від 17.10.2013р. №274 на проведення планової виїзної перевірки НВПП «ДАК-Електропром» та направлень на перевірку, 30.10.2013р., 31.10.2013р. та 01.11.2013р. здійснено виїзди за юридичною адресою відповідача. Під час вказаних виїздів було встановлено відсутність працівників НВПП «ДАК-Електропром» на робочих місцях (вказана інформація була отримана від працівника охорони на прохідній). На підставі вказаних фактів, посадовим особами податкового органу складено акти: від 30.10.2013р. №22/23-04-22-0008/30147542 про не допуск до перевірки; від 31.10.2013р. №23/23-04-22-008/30147542 про неможливість розпочати перевірку і відсутність посадових осіб на підприємстві та від 01.11.2013р. №24/23-04-22-0008/30147542 про неможливість розпочати перевірку і відсутність посадових осіб на підприємстві. В подальшому, 04.11.2013р. на підставі п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України до відповідача рішенням начальника Смілянської ОДПІ застосовано умовний адміністративний арешт майна, про що прийнято рішення №2/23-04-22-0008. Таким чином, у зв'язку з застосуванням арешту майна НВПП «ДАК-Електропром», а також з метою не уникнення від відповідальності, податковий орган звернувся до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили в повному обсязі, з підстав, вказаних в запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Науково-виробниче приватне підприємство «ДАК-Електропром» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 02.12.1998р. та взято на облік як платник податків Смілянською ОДПІ 14.12.1998 р.

Згідно плану-графіку проведення документальних планових перевірок на IV квартал 2013 року науково-виробниче приватне підприємство «ДАК-Електропром» підлягає документальній плановій виїзній перевірці у IV кварталі 2013 року.

Смілянською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області відповідачу направлено копію наказу від 17.10.2013 р. № 274 про проведення документальної планової виїзної перевірки (а.с.15) та письмове повідомлення від 17.10.2013 р. № 12 із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, які отримані останнім 22.10.2013 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.25).

На підставі наказу від 17.10.2013 р. № 274 про проведення документальної планової виїзної перевірки НВПП «ДАК-Електропром» з метою проведення планової виїзної перевірки, вручення наказу та направлень на перевірку від 30.10.2013 р. № 162, 163, 164 - посадовими особами Смілянської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області здійснено виїзд за юридичною адресою НВПП «ДАК-Електропром».

Працівник охорони на прохідній повідомив про відсутність на робочому місці посадових осіб підприємства, а саме директора Давиденка О.Г. та головного бухгалтера Куцепал К.В. на 17 год. 02 хв., про що складено акт про не допуск до перевірки від 30.10.2013р. №22/23-04-22-0008/30147542 (а.с.16).

30.10.2013 р. працівниками Смілянської ОДПІ повторно здійснено виїзд за юридичною адресою НВПП «ДАК-Електропром», де на пропускному пункті представником підприємства Палієм О.В. їм надано наказ від 18.10.2013 р. «Про тимчасову зупинку роботи підприємства». На запитання посадових осіб податкової, чи може представник НВПП «ДАК-Електропром» Палій О.В. отримати листи та направлення на перевірку, отримано відмову і рекомендацію зв'язатися з керівником підприємства у телефонному режимі. Складено акт від 31.10.2013р. №23/23-04-22-0008/30147542 про неможливість розпочати перевірку і відсутність посадових осіб на підприємстві (а.с.18).

01.11.2013р. працівниками Смілянської ОДПІ втретє здійснено виїзд за юридичною адресою НВПП «ДАК-Електропром», де на пропускному пункті охоронцем підприємства повідомлено про відсутність всіх працівників на робочих місцях, а також відсутність на підприємстві начальника виробництва Палія О.В. У зв'язку з чим було складено акт від 01.11.2013р. №24/23-04-22-0008/30147542 про неможливість розпочати перевірку і відсутність посадових осіб на підприємстві (а.с.17).

04.11.2013р. о 15:55 год. за наслідками розгляду звернення відділу податкового аудиту Смілянської ОДПІ (а.с.12) прийнято рішення №2/23-04-22-0008 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - НВПП «ДАК-Електропром» (а.с.10).

На підставі вищевказаної обставини, Смілянська ОДПІ звернулась до суду з позовною заявою про застосування арешту коштів на рахунках платника податків НВПП «ДАК-Електропром».

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту майна органами державної податкової служби визначені ст.94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Визначення адміністративного арешту майна, як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в п.94.1 ст.94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми ст.94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Водночас чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Так, згідно із п.94.2 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до п.94.10 ст.94 ПК України може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість, застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп.94.6.2 п.94.6. ст.94 ПК України).

Наведені норми кореспондуються з приписом п.94.4 ст.94 ПК України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.

Адміністративний арешт майна платника податків припиняється, зокрема, у зв'язку з відсутністю протягом 96 годин рішення суду про підтвердження обґрунтованості такого арешту (п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України).

Судом встановлено, що у провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебували дві адміністративні справи №823/3405/13-а та №823/3510/13-а за поданням Смілянської ОДПІ до НВПП «ДАК-Електропром» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Рішеннями від 07.11.2013р. та від 13.11.2013р., у вказаних справах, в задоволенні вимог податкового органу відмовлено повністю. Свою відмову суд першої інстанції мотивував тим, що рішення №2/23-04-22-0008 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків НВПП «ДАК-Електропром» є необґрунтованим, оскільки прийняте без дотримання норм ПК України та передбачених ст.2 КАС України принципів.

Таким чином, обґрунтованість адміністративного арешту майна НВПП «ДАК-Електропром» не була підтверджена судом, в зв'язку чим він вважається необґрунтованим.

Суд зазначає, що арешт майна платника податків регулюється також Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1398.

Розділ VII цього Порядку визначає саме особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна.

При цьому, згідно з пунктом 7.3 цього Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Правило, передбачене нормою розглянутого підзаконного нормативно-правового акта, застосовується в тому разі, якщо податковим органом визнано за необхідне застосувати адміністративний арешт як майна платника податків, відмінного від коштів, так і коштів на рахунку такого платника податків. Арешт майна та арешт коштів на рахунках платника податку за процедурою, визначеною пунктом 7.3 вказаного Порядку, накладається з підстав, передбачених п.94.2 ст.94 ПК України.

Водночас ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст. 94 цього Кодексу.

Так, у відповідності до п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) наявність податкового боргу; 2) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 3) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 4) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Судом встановлена відсутність у відповідача податкового боргу, що підтверджується наданими суду доказами та не заперечується сторонами по справі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого п.94.2 ст.94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися судами як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми п.п.20.1.33 п. 20.1 ст.20 та п.94.2 ст.94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми п.94.2 ст. 94 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

При цьому арешт із підстав, передбачених п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, не може застосовуватися до майна платника податків, відмінного від коштів, оскільки диспозиція правової норми, яка розглядається визначає предметом для накладення арешту виключно кошти та цінності, що знаходяться в банках.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у листі від 29.04.2013р. №642/12/13-13.

Тобто, суд дійшов висновку, що в даному випадку має застосовуватись спеціальна (імперативна) норма, яка регулює накладення арешту саме на кошти платника податку, а не на майно в цілому.

В судовому засіданні при вивченні матеріалів справи було встановлено, що у НВПП «ДАК-Електропром» відсутній податковий борг. Під час розгляду справи представники відповідача зазначили, що 90% замовлень на ремонт електрообладнання підприємство отримує від державного підприємства «Укрзалізниця», відповідно до цього діє в межах Закону України «Про здійснення державних закупівель», ст.17 якого передбачено підтвердження відсутності заборгованості зі сплати податків та зборів (на кожні конкурсні торги підприємство бере відповідну довідку у Смілянській ОДПІ про відсутність заборгованості). В підтвердження зазначеної обставини, представниками відповідача були долучені до матеріалів справи належним чином засвідчені довідки Смілянської ОДПІ за 2012р. та 2013р. про відсутність заборгованості перед бюджетом (а.с.42-69).

Крім того, податковим органом не доведено інших правових підстав, які визначені п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України для застосування арешту коштів на рахунках НВПП «ДАК-Електропром».

Проаналізувавши норми чинного законодавства в частині застосування арешту коштів на рахунках платника податків, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Смілянської ОДПІ в зв'язку з тим, що податковим органом не доведено жодної правової підстави, передбаченої п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України для накладення арешту на кошти платника податків НВПП «ДАК-Електропром».

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 122, 128, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 25 листопада 2013 року.