Рішення № 35472376, 18.11.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 140/886/13-ц Провадження № 22-ц/772/3798/2013Головуючий в суді першої інстанції:Науменко С. М.Категорія: 35 Доповідач: Медяний В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

Апеляційного суду Вінницької області

від 18 листопада 2013 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Медяного В.М.,

Суддів : Пащенко Л.В., Жданкіна В.В.,

при секретарі : Агеєвій Г.А.,

за участю сторін у справі: представника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - Сторожа М.Г., відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом прокурора Немирівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої тваринному світу,

за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 05 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року прокурор Немирівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої тваринному світу. Посилається на те, що прокуратурою Немирівського району в ході перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства на території Немирівського району було встановлено, що 09.01.2013 року ОСОБА_3 здійснював незаконний вилов риби на Ладижинському водосховищі в районі С. Новоселівка Немирівського району Вінницької області забороненим сітним знаряддям лову - сіткою, чим наніс збитки рибному господарству виловом цінних видів риби, а саме плітка - 381 шт. Про що, держінспектором ОНПС у Вінницькій області головним спеціалістом відділу екологічного контролю ПЗФ рослинного та тваринного світу відносно ОСОБА_3 було складено протокол №001861 про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.85 КУпАП.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області було здійснено розрахунок збитків заподіяних відповідачем, який склав 32 385 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, 07.02.2013 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області на адресу відповідача було направлено претензію №431/05 з вимогою добровільного відшкодування заподіяних державі збитків незаконним виловом водних живих біоресурсів у розмірі 32 385 грн. до 07.03.2013 року. Проте, відповідачем вказану претензію так і не було виконано. Не відшкодування ОСОБА_3 завданих збитків створює загрозу порушення інтересів держави та негативно впливає на стан економіки України, оскільки основою економічного суверенітету України є своєчасне та повне надходження бюджету.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 05 липня 2013 року позов прокурора Немирівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 збитки заподіяні порушенням природоохоронного законодавства у сумі 10 000 грн. на рахунок місцевого бюджету с. Новоселівка Немирівського району.(а.с.43).

В апеляційній скарзі Державна екологічна інспекція у Вінницькій області просить рішення суду першої інстанції від 05 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - Сторож М.Г. апеляційну скаргу повністю підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Відповідач ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав та заперечив проти її задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

Колегія суддів перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, що з'явилися до суду, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції до зміни, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.214 ЦПК України, при ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Проте, зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1-3 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частково задовольняючи позов прокурора Немирівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що позовні вимоги відповідачем було визнано частково, а також підтверджується показами свідків, копією протоколу про адміністративне правопорушення, претензією, копією розрахунку збитків, копією опису знарядь незаконного добування природних ресурсів та риби.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог прокурора Немирівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, не наведено підстав для зменшення відшкодування розміру завданих збитків, не вірно застосовані норми матеріального права, а тому доводи апеляційної скарги дають підстави вважати, що висновки суду не відповідають обставинам справи та дають достатні підстави для зміни рішення суду.

Розглядаючи даний спір, суд першої інстанції, як того вимагає ч.4 ст.10 ЦПК України, не достатньо сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: не достатньо роз'яснив особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, не попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій та не сприяв здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Так, частиною 1 статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України.

Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адміністраціями, радами та їх виконавчими органами, спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, мисливського господарства та полювання і рибного господарства та їх територіальними органами, іншими державними органами відповідно до закону. Порядок здійснення державного контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу визначається Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про мисливське господарство та полювання», іншими законодавчими актами.

Спеціальними органами, що забезпечують відтворення, охорону водних живих ресурсів і регулювання рибальства, а також контроль у цій галузі, є органи відтворення, охорони водних живих ресурсів і регулювання рибальства (органи рибоохорони) Мінрибгоспу. Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства здійснюють Мінрибгосп, Мінекобезпеки та їх органи на місцях у межах своєї компетенції (п.38, 39 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. № 1192).

З матеріалів справи вбачається, що 09 січня 2013 року о 19 год. 20 хв. відповідач у справі ОСОБА_3 на Ладижинському водосховищі в районі с. Новоселівка Немирівського району Вінницької області здійснив вилов цінних видів риби-плітка у розмірі 381 шт. забороненим сітним знаряддям лову - сіткою, чим порушив статтю 27 Закону України «Про тваринний світ» та пункт 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства і завдав рибному господарству України шкоди, яка відповідно до розрахунку проведеного відповідно до додатку №1 постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21 листопада 2011 року складає 32 385 грн.

За вчинення вказаних дій ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення №001861 від 09.01.2013 року складеного держінспектором з ОНПС України у Вінницькій області головним спеціалістом відділу екологічного контролю рослинного та тваринного світу ОСОБА_4 та постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 04.06.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності, з якими ОСОБА_3 був особисто ознайомлений і у встановленому законом порядку не оскаржував (а.с.35-37).

За приписами ч.1 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в: порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин, тощо. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні засади відшкодування майнової шкоди, завданої фізичній або юридичній особі, а саме: наявність вини особи, яка завдала шкоду, та причинно-наслідковий зв'язок між діями винної особи на наслідками, що настали, у вигляді завданої шкоди.

Факт завдання ОСОБА_3 шкоди рибному господарству України у розмірі 32 385 гривень підтверджений матеріалами справи та сторонами не оспорювався.

Судом першої інстанції у рішенні не наведено підстав для зменшення розміру відшкодування завданих збитків, оскільки тільки лише часткове визнання відповідачем розміру шкоди не є законною підставою для зменшення його розміру.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судове рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо його законності й обґрунтованості, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому залишатися в законній силі не може та підлягає зміні відповідно до вимог п.1, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Крім цього, відповідно до п.10, 11 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються громадяни віднесені до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 88, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області задовольнити частково.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 05 липня 2013 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства у сумі 32 385 (тридцять дві тисячі триста вісімдесят п'ять) гривень на рахунок місцевого бюджету с. Новоселівка Немирівського району р/р 33110331700412, код ЄДРПОУ 37336738, УДК у Вінницькій області, МФО 802015, код одержувача 24062100.

Судові витрати у розмірі 229 грн. 40 коп. компенсувати за рахунок держави.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :підпис. В.М. Медяний

Судді :підписи. Л.В. Пащенко

В.В. Жданкін

З оригіналом вірно.

Суддя :