Рішення № 35472197, 18.11.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/8043/13-ц Провадження № 22-ц/772/3731/2013Головуючий в суді першої інстанції:Клапоущак Сергій ЮрійовичКатегорія: 27 Доповідач: Медяний В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

Апеляційного суду Вінницької області

від 18 листопада 2013 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Медяного В.М.,

Суддів : Пащенко Л.В., Жданкіна В.В.,

при секретарі : Агеєвій Г.В.,

за участю сторін у справі: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідача ПАТ КБ "Фінансова Ініціатива" - Чугунова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" в особі відділення Вінницького відділення №3 ПАТ «Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" про розірвання договору банківського вкладу №165656, стягнення коштів за депозитним вкладом та моральної шкоди, зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" до ОСОБА_2, ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання правочинну таким, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, -

встановила:

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом.

В ході судового розгляду позивач змінив позовні вимоги, просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на його користь 98 000 грн. депозитного вкладу, 9536,88 грн. відсотків за договором депозитного вкладу за період з 21 січня 2013 року по 02 жовтня 2013 року та 10 000 грн. моральної шкоди.

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 мотивував тим, що 21 січня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № 165656 (вклад «Ощадний»), на виконання умов якого позивач вніс на відкритий на його ім'я в установі банку депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 1000 грн.

21 січня 2013 року в межах діючого договору банківського вкладу позивачем був збільшений розмір вкладу на підставі Додаткового договору на суму 99000,00 грн.

21 лютого 2013 року ОСОБА_2 звернувся до банку з вимогою про дострокове припинення дії вкладу, але отримав лише 1000, 44 грн. з депозитного вкладу.

Відповідач ПАТ «Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області, в якому просив суд визнати договір банківського вкладу № 165656 від 21 січня 2013 року таким, що порушує публічний порядок та вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та просив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в дохід держави грошові кошти в розмірі 98999,56 грн.

В зустрічному позові ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» посилалося на заяву зареєстровану 19.02.2013 року ВМВ УМВС України у Вінницькій області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 2013010390001071 про те, що ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із старшим касиром вказаного відділення ОСОБА_7, економістом відділення ОСОБА_8, а також фізичними особами, що звернулись із незаконними вимогами до банку - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_2, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та іншими невстановленими особами, шляхом подачі вищевказаним фізичним особам підроблених договорів та касових документів з вимогами про повернення внесених на банківські рахунки грошових коштів, здійснили замах на заволодіння шляхом обману майном ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в особливо великих розмірах, оскільки заявлені фізичними особами вимоги спростовуються документами, наявними у банку, а також інформацією щодо балансу по залишках на рахунках вказаних фізичних осіб станом на 12.02.2013 року.

Рішенням Вінницького міського суду від 16 жовтня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» на користь слободянюка Ю.М. 98000,00 грн. депозитного вкладу та 9536,88 грн. відсотків за договором депозитного вкладу, а також витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 991,9 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» звернулося до Апеляційного суду Вінницької області з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити та задовольнити зустрічний позов ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива». Зазначає, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим через порушення норм матеріального та процесуального права, через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

В суді апеляційної інстанції представник скаржника ПАТ «Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" Чугунов М.В. апеляційну скаргу повністю підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав та заперечив проти її задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, просив рішення залишити без змін. У поданих письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилається на те, що договір банківського вкладу від 21 січня 2013 року та додатковий договір досліджено в судовому засіданні та встановлено, що вони містять усі обов'язкові реквізити, підписані від імені банку уповноваженою особою, чий підпис завірено печаткою банку, а тому розмір заборгованості відповідача за первісним позовом за договором банківського вкладу встановлено судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_6 та представник Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області до суду апеляційної інстанції не з'явилися, однак повідомлялися про час і місце розгляду справи, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України справа розглянута у їх відсутність, оскільки їх неявка не перешкоджає розглядові справи

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, що з'явилися до суду, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до п.п.1,3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ПАТ «Комерційний банк "Фінансова Ініціатива", суд першої інстанції посилаючись на норми ст. ст. 1058, 1060 ЦК України, встановив та виходив з того, що між сторонами виникли договірні правовідносини за договорами банківського вкладу та дійшов висновку, що дані договори та банківські квитанції відповідають вимогам чинного законодавства.

Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 21 січня 2013 року між ОСОБА_2 - (надалі - «Вкладник») та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» (надалі - «Банк»), від імені якого на підставі довіреності діяла начальник Вінницького відділення №3 ОСОБА_6, був укладений договір банківського вкладу № 165656 (вклад «Ощадний») (а.с.5-6).

Відповідно до умов п. 1.1. зазначеного Договору Банк приймає від Вкладника грошові кошти в сумі 1000,00 грн. (надалі - «Вклад») строком на 370 днів, що починається з наступного дня після внесення (надходження) грошових коштів на депозитний рахунок по 26 січня 2014 року на умовах та в порядку визначених цим Договором. Згідно п. 1.2 Договору процентна ставка за Вкладом становить 16,00% залишок коштів на Депозитному рахунку протягом строку Вкладу встановлюється в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору Банк зобов'язується прийняти грошові кошти, зазначені в п. 1.1 цього Договору і зарахувати їх на депозитний рахунок НОМЕР_1 в дату укладання їхнього договору, підтвердивши отримання Вкладу видачею належним чином оформленої квитанції банку та/або виписки з Депозитного рахунку.

Як передбачено п. 1.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України 03.12.2003 № 516, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 р. за № 1256/8577 (Положення) сума, строки та умови приймання вкладів (депозитів) визначаються між банком та вкладником на договірних засадах.

Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки вище пунктам договору та не врахував що договір банківського вкладу № 165656 (вклад «Ощадний») між сторонами вкладений на чітко визначену в п. 1.1 суму 1000 грн., з можливістю додаткового поповнення (п. 1.4 Договору).

Відповідно п.1.1 Договору Банк 21 січня 2013 року прийняв від ОСОБА_2 1000 грн., що не заперечується відповідачем.

У позовній заяві ОСОБА_2 зазначив, що 21 лютого 2013 року він отримав у касі банку 1000.44 грн., даний факт визнається сторонами.

Також, позивач вказав, що 21 січня 2013 року він вніс у касу Банку 99000 грн. за додатковим договором до договору банківського вкладу №165656.

На підтвердження внесення до каси банку на депозитний рахунок 99000 грн. ОСОБА_2 надав суду ксерокопії додаткового договору від 21 січня 2013 року (а.с. 7) та банківської квитанції №4140 від 21 січня 2013 року на суму 99000 грн. (а.с. 9).

Поряд з цим, ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» (надалі - «Банк») у зустрічному позові свої доводи мотивує тим, що у відповідності до вимог п. 2.1.1 Договору Банк не приймав у ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 99000 грн. та не видавав належним чином оформленої квитанції банку та/або виписки з Депозитного рахунку.

З метою з'ясування всіх обставин справи, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2013 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, оскільки додатковий договір до договору банківського вкладу виконаний із наслідуванням підпису працівника банку, по бухгалтерському обліку банку поповнення депозитного рахунку позивача не відображено, грошові кошти в касу банку не надходили, на поданих квитанціях підпис не належить касиру.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої та технічної експертизи від 30 липня 2013 року № 973/974/13-21 (а.с. 88-97), зокрема пункту 4 висновку відтиск печатки на квитанціях №4039 від 21 січня 2013 року, №4140 від 21 січня 2013 року виконаний не печаткою ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» «ПРИБУТКОВО-ВИДАТКОВА КАСА №1», зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.

Як зазначено у п. 5 вище вказаного висновку відтиск печатки у додатковому договорі до договору банківського вкладу № 165656 від 21.01.2013 року виконаний не печаткою ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» №29, зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою

Висновок експерта вказує на те, що додатковий договір договору банківського вкладу № 165656 21 січня 2013 року на суму 99000 грн. та банківська квитанція №4140 від 21 січня 2013 року на суму 99000 грн. не завірені банківською печаткою, а відтак не є достовірними доказами для підтвердження внесення позивачем коштів на депозитний рахунок.

Відповідно до ч. 7 ст. 147 ЦПК України незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.

В рішенні від 16 жовтня 2013 року суд не мотивував незгоду з висновком експерта від 30 липня 2013 року № 973/974/13-21. Відтак судом першої інстанції не було з'ясовано значення висновку судової експертизи та не було досліджено його як доказ.

Частина 4 статті 212 ЦПК України передбачає, що результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

За договором банківського вкладу банк забезпечує облік безготівкових коштів, які знаходяться на рахунку зобов'язується повернути суму вкладу і сплатити клієнтові передбачені договором банківського вкладу відсотки. При цьому обов'язковою умовою є надходження коштів на рахунок.

Аналогічна вимога закріплена у Положенні про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за №1256/8577.

ОСОБА_2 не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про надходження коштів на його депозитний рахунок.

Доводи позивача викладені в запереченні на апеляційну скаргу про те, що внесення коштів на депозитний рахунок за договором банківського вкладу № 165656 на суму 99000 грн. підтверджуються додатковим та банківською квитанцією №4140 від 21 січня 2013 року на суму 99000 грн. не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Інструкцією про ведення касових операцій банками України, затвердженою постановою НБУ 01.06.2011 №174 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 за №790/19528 (далі - Інструкції НБУ № 174) визначено зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси.

Згідно п. 2.9. розділу IV «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» Інструкції НБУ № 174, квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ..

Як вбачається з вище вказаного висновку експерта квитанція від 21 січня 2013 року №4140 не скріплена печаткою банку.

Крім того, згідно п. 1.3 розділу IV «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» Інструкції НБУ № 174, касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

У квитанції від 21 січня 2013 року №4140 вказано призначення платежу: «Поповнення депозиту згідно договору №165656».

В той же час, у позовній заяві ОСОБА_2 вказує, що поповняв депозитний рахунок відповідно до додаткового договору грн. від 21 січня 2013 року укладеного на 99000, ксерокопія якого долучена до матеріалів справи.

Таким чином, доводи ОСОБА_2 є суперечливими та не відповідають обставинам справи.

Судова колегія звертає увагу на те, що договір банківського вкладу є двостороннім договором, позивач ОСОБА_2 за договором №165656 від 21січня 2013 року (п. 2.3.2) зобов'язується внести кошти та отримати від банку касовий документ на підтвердженні здійснення банківської операції.

ОСОБА_2 не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували укладення договору банківського вкладу на суму 99000 грн. та поповнення депозитного рахунку НОМЕР_1.

Квитанції, на які посилається позивач, як докази у справі не відповідають вимогам ст. 57, 58, 59 ЦПК України щодо належності, допустимості та достатності.

Обставини справи, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, - в даному випадку - належно оформленими квитанціями завіреними печаткою банку, як того вимагає Інструкція НБУ№ 174 Про порядок проведення касових операцій банками України, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія не приймає до уваги додатковий договір та банківську квитанції від 21 січня 2013 року №4140 про поповнення депозитного рахунку на 99000 грн., оскільки вини не скріплені печаткою ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива». Крім того, квитанція від 21 січня 2013 року №4140 не відповідає вимогам Інструкції про ведення касових операцій банками України, затвердженою постановою НБУ 01.06.2011 №174, оскільки не містить обов'язкових реквізитів визначених п. 1.3. розділу IV Інструкції

Згідно виписки ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» по особовому рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_2 за період з 21 січня 2013 року по 28 лютого 2013 року банківські операції (внесення готівки) на вказану позивачем суму 99000 грн. не здійснювалися.

Суд першої інстанції не врахував, що згідно виписки по рахунку ОСОБА_2 відсотки нараховувалися лише на 1000 грн. Інші грошові кошти на рахунок не надходили. Згідно довідки ПАТ «КБ «Фінансові ініціативи» №28 В/11 від 07 березня 2013 року залишок коштів на рахунку позивача НОМЕР_1, згідно договору №165656 становить 0,00 грн., а тому суд дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції не дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін; у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню; доводи відповідача належним чином не перевірив та не навів факти, які б спростували ці доводи; суд не з'ясував усіх обставин справи та не надав їм належної правової оцінки, хоча їх з'ясування має суттєве значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів, враховуючи висновок експерта, відсутність зазначених ОСОБА_2 сум в бухгалтерському обліку банку, невідповідність та суперечливість наданих суду додаткового договору та квитанції, відсутністю доказів у позивача про внесення грошей на рахунок у сукупності з поясненням сторін та іншими доказами по справі, приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», суд дійшов правильного висновку, що договір банківського вкладу, виходячи з обставин, якими обґрунтовувався позов, не є таким, що порушує публічний порядок, а тому не може вважатись нікчемним на підставі ст. 228 ЦК України.

За таких обставин, та враховуючи те, що судом першої інстанції при вирішенні даної справи було неправильно застосовано норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, не доведено обставини, які суд вважав встановленими, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення первісного позову з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319, 324 ЩІК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 жовтня 2013 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про розірвання договору банківського вкладу №165656, стягнення коштів та відсотків за депозитним вкладом відмовити.

В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 жовтня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий :підпис. В.М. Медяний

Судді :підписи. В.В. Жданкін

Л.В. Пащенко

З оригіналом вірно.

Суддя: