Рішення № 35470742, 20.11.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25431/13-ц

Провадження №2/761/8333/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

20 листопада 2013 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі: Подмазко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" про стягнення суми страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2013р. до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся позивач з позовною заявою, в якій поставлено питання про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 16282,30грн, а також витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.04.2013р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі-ДТП) належний йому автомобіль НОМЕР_1 зазнав технічних пошкоджень. Винним у ДТП визнаний гр.ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого, станом на дату скоєння ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Лафорт», (далі-відповідач), на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/3251910. У зв'язку з цим, 30.04.2013р. позивач звернувся до відповідача із повідомленням про настання страхового випадку з наданням необхідних документів. Але, як вказує позивач, у визначений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк, представник відповідача для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків не з'явився, у зв'язку з чим позивач провів самостійно незалежну оцінку свого транспортного засобу. Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб, згідно звіту про його оцінку, становить 16282,30грн. Крім цього, за проведення експертизи щодо визначення вартості матеріального збитку, позивачем було сплачено суму у розмірі 200,00грн. В подальшому, 19.06.2013р. позивач подав відповідачу заяву про страхове відшкодування разом зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку. Проте, станом на 25.09.2013р. відповідачем не було прийнято рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування у строки, встановлені законом про виплату страхового відшкодування, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 16282,30грн., вартість проведених експертних досліджень в розмірі 200,00грн. а також витрат, пов'язаних із розглядом справи.

В судове засідання позивач не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Однак, через канцелярію суду представником позивача - ОСОБА_3 була подана заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просять позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, заперечення проти позову не подавав.

У відповідності до вимог ст.224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував позивач та його представник.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, повністю та всебічно розглянувши усі фактичні обставини, оцінивши всі докази у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25.04.2013р. на Гостомельському шосе 1 км. до КПП ДАІ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Форд», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 01.02.2005р., автомобіль марки «Деу Ланос» належить на праві власності ОСОБА_1 (далі - позивач) (а.с.5).

Згідно постанови Святошинського районного суду м.Києва від 04.06.2013р. у справі №759/6630/13-ц винним у скоєнні ДТП визнано гр.ОСОБА_2 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.6).

У відповідності з ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

У зв'язку з тим, станом на дату скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи (ОСОБА_2.) була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Лафорт», за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/3251910, що, в тому числі, підтверджується листами МТСБУ від 27.06.2013р. №3/1-08/16735 30.05.2013р. та №3/1-08/13706, позивач, 30.04.2013р. звернувся до ПАТ СК "Лафорт" (відповідача у справі) з повідомленням про настання страхового випадку з наданням документів, необхідних для здійснення страхового відшкодування, яка була отримана відповідачем 13.05.2013р., що підтверджується зворотним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.7). Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було надано відповіді на звернення позивача про настання страхового випадку.

Після цього, позивач провів самостійно незалежну оцінку свого транспортного засобу звернувшись до експерта для встановлення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП.

Згідно звіту №78/13 від 18.06.2013р. про визначення вартості матеріального збитку, складеного СПД фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, вартість матеріального збитку, заподіяного, внаслідок ДТП, власнику транспортного засобу «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_4, станом на 18.06.2013р. складає 16282,30грн. (а.с.-21-28-а).

Також, позивачем були понесені витрати за проведення експертних досліджень щодо визначення вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу у сумі 200,00грн., що підтверджується копією квитанції №Н462570 від 19.06.2013р. (а.с.31) та копією акту виконаних робіт від 18.06.2013р. (а.с.30).

В подальшому, 19.06.2013р. позивач подав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування разом зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку та постановою Святошинського районного суду м.Києва від 04.06.2013р., яка була отримана відповідачем, 18.07.2013р., що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.32,34).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з метою вирішення питання виплати суми страхового відшкодування в досудовому порядку, позивачем, на адресу відповідача 25.08.2013р. направлялася претензія (а.с.37), з вимогою повідомлення його про наслідки розгляду його заяви від 19.06.2013р. про виплату страхового відшкодування, яка, була отримана відповідачем 18.09.2013р., що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.39). Проте, заява та претензія, також, залишені відповідачем без уваги.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. №1961-IV із змінами (далі - Закон), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п.п.33.1.4. п.33.1. ст.33 Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Крім того, відповідно до ст.29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 36.2. ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Частиною 2 ст.1187 ЦК України, визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

У відповідності з ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000,00грн. на одного потерпілого.

Отже, з письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, судом достовірно встановлено що позивач в досудовому порядку звертався до відповідача про виплату йому страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку, а саме пошкодження його автомобіля внаслідок ДТП, та здійснив всі обов'язки, покладені на нього законодавством, тоді як відповідач ухиляється від взятих на себе зобов'язань, щодо виплати страхового відшкодування, яке повинен був виплатити.

Крім того, як вказує позивач, ним понесено витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00грн.

Відповідно до ст.12 ЦПК особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

Пунктом 2 ч.3 ст.79 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011р. № 4191-VI, який набрав чинності 01.01.2012р., встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Отже, приймаючи до уваги, договір про надання юридичних послуг №2908/20-09 від 20.09.2013р., укладений між ОСОБА_1 (позивач у справі) та адвокатським об'єднанням «Всеукраїнське адвокатське об'єднання «Альянс», яким обумовлено комплексне надання позивачеві правової допомоги, акт виконаних робіт до вказаного договору про надання юридичних послуг від 25.10.2013р., яким вартість виконаних послуг становить 1000,00грн. та за яким юридичні послуги виконано повністю, сторонами вказаного договору претензій та зауважень щодо надання юридичних послуг немає, а також, квитанцію до прибуткового касового ордеру №1422 від 25.10.2013р., згідно якої позивачем сплачено суму у розмірі 1000,00грн. відповідно до договору про надання юридичних послуг2908/20-09 від 20.09.2013р., суд дійшов висновку, що заявлена сума правової допомоги в розмірі 1000,00грн. підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене вище, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 16282,30грн., витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 200,00грн., витрати на правову допомогу у сумі 1000,00грн.

Крім цього, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,40грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 60, 61, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 232, 233, 294 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (код ЄДРПОУ - 25005889) на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 16282,30грн. (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят дві гривні, 30коп.), суму витрат на проведення експертизи про визначення вартості матеріального збитку у розмірі 200,00грн (двісті гривень, 00коп.), судовий збір у розмірі 229,40грн. (двісті двадцять дев'ять гривень, 40коп.), а також, витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00грн. (одна тисяча гривень, 00коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя:

повний текст рішення виготовлений 25.11.2013р.