Ухвала суду № 35469347, 20.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2013 р. м. Київ К/800/33315/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства - фірми "Дарьял" до Запорізької митниці про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р", провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Прокофєва Сергія Андрійовича - представника Запорозької митниці на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року,

у с т а н о в и л а :

У липні 2012 року Приватне підприємство - фірми "Дарьял" (далі по тексту - ПП фірма «Дарьял») звернулося до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ПП - фірма «Дарьял» 09 лютого 2011 року заявлено до митного оформлення за ВМД № 112000010/2011/000940 товар- "феросплави: силікокальцій Фракція: 20-60шш - 14000кг. Са-30.60%, 8і-61.80%, А1-0.940%, С-0.390%, 8-0.057%, Р-0.030%, Fе-balance. Торгівельна марка відсутня. Виробник «SKW STAHL-METALLURGIE GMBH». Країна виробництва (FR) Франція" та зазначено код товару -720998000.

Посадовою особою ВМО № 2 Запорізької митниці для вирішення питання класифікації вищевказаного товару проби товару направлялись для експертних досліджень в ДСЕЗМО ЦМУЛДЕР.

Згідно з висновком ДСЕЗМО ЦМУЛДЕР від 17 лютого 2011 року №18- 0104 , надана на дослідження проба (зразок) товару, заявлена у графі 31 ВДМ як «феросплави: силікокальцій Фракція: 20-60шш - 14000кг. Са-30.60%, 8і-61.80%, А1-0.940%, С-0.390%, 8-0.057%, Р-0.030%, Fе-balance» ідентифікована як феросплав, та за визначеним хімічним складом, з урахуванням абсолютної похибки вимірювань, відповідає силікокальцію.

З врахуванням результатів даного експертного дослідження, УКТЗЕД, пояснення до товарної позиції 7202, відділом КМВтаКТ видано класифікаційне рішення від 18 лютого 2011 року, згідно якого код вищезазначеного товару було підтверджено, але опис графи 31 ВМД скориговано в частині хімічного складу товару - Са-26.60%, Sі-69.90%, Fе-інше.

На виконання наказу Запорізької митниці від 06 червня 2012 року № 349 «Про проведення невиїзної документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на ПП -фірма «Дарьял» та листа Департаменту класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД ДМСУ від 15 березня 2012 року № 16/2- 16.2/533-ЕП уповноваженими фахівцями Митниці 21 червня 2012 року було проведено документальну невиїзну перевірку Позивача та встановлено, що ПП фірма "Дарьял" були порушені вимоги Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема № 1 та 6, затверджених Законом України "Про Митний тариф України" від 05 квітня 2001 року №2371-111 (зі змінами і доповненнями) та Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби від 30 грудня 2010 року №1561.

На підставі результатів вищезазначеної перевірки раніше прийняте класифікаційне рішення Митниці від 18 лютого 2011 року № КТ-112-0024-2011 про визначення коду товару скасовано (доповідна записка від 25.05.2012 №7492/07-27).

Після чого Запорізькою митницею 12 липня 2012 року були прийняті податкові повідомлення форми «Р» №№ 55 та 56 по нарахуванню ввізного мита в сумі 7519,68 гривень та нарахуванню податку на додану вартість в сумі 1503,94 гривні.

Позивач вважає дані податкові повідомлення протиправними та просив їх скасувати.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю:

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми «Р» №55, 56 від 12 липня 2012 року, прийняті Запорізькою митницею.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства - фірми «Дарьял» судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

У своїй касаційній скарзі представник Запорозької митниці, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У свою чергу, представник позивача ПП Фірми «Дарьял» у запереченнях зауважує на необґрунтованість касаційної скарги, просить її відхилити, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року - залишити без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що якщо митний орган, приймаючи ВМД та пропускаючи товар на митну територію України, погодився з відомостями про товар, то він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року № 92-ІУ (далі - Митний кодекс України в його редакції чинній на час митного оформлення) повноваження щодо класифікації товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, є компетенцією митних органів.

Разом з тим, у відповідності до пункту третього статті 4 Митного кодексу України митне регулювання має здійснюватися на основі принципів законності. При цьому в силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, при здійсненні всіх митних процедур, в тому числі при визначенні коду товару за УКТ ЗЕД митні органи мають суворо дотримуватися вимог чинного законодавства і діяти виключно у встановлених законодавством межах.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 МК).

У пункті 19 зазначеної статті МК міститься визначення терміна «митні процедури» - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Як вже зазначалось раніше, згідно зі статтею 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у цій справі не встановлено і в судових рішеннях не наведено.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених позивачем ВМД, в тому числі і правильність коду товару та наявністю пільг звільнення від ПДВ, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки у відповідній графі. ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача здійснила перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом "сплачено" та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) митниця не скористалася.

Крім того, документальна перевірка дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на ПП - фірма «Дарьял» була проведена у червні 2012 року, тоді як митне оформлення фактично було закінчено ще у лютому 2011 року.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару.

Така правова позиція зі спірного питання вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-130а12, постанові від 18 вересня 2012 року у справі № 21-203а12, постанові від 5 березня 2013 року № 21-36а13.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що Запорізький Окружний адміністративний суд, задовольняючи позовні вимоги цілком правильно застосував норми матеріального права та прийшов до обґрунтованого висновку щодо скасування податкових повідомлень.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, який переглянув постанову суду першої інстанції, прийшов до аналогічних висновків і обґрунтовано залишив її без змін.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Прокофєва Сергія Андрійовича - представника Запорозької митниці залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Мироненко

Т.А. Чумаченко