Ухвала суду № 35469307, 20.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року м. Київ К/800/12176/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 року

у справі № 2а-880/09/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС)

до закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» (далі - відповідач, ЗАТ «Укргаз-Енерго»)

про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ДПІ у Шевченківському районі м. Києві звернулась у січні 2009 року до суду з позовом до ЗАТ «Укргаз-Енерго» про зобов'язання допустити працівників податкового органу до проведення документальної перевірки, а також надати документи про фінансово-господарську діяльність (бухгалтерського та податкового обліку) за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 23.01.2009 року оформлено направлення № 58/23-04 на проведення з 23.01.2009 року по 19.02.2009 року виїзної планової перевірки ЗАТ «Укргаз-Енерго» за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року.

Листом від 23.01.2009 року № 02-08/1-0143 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для проведення перевірки, на підставі чого податковим органом було складено акт № 2/23-04 «Про відмову від допуску до проведення виїзної планової перевірки».

Відмовляюи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з даним позовом, оскільки питання щодо проведення планової перевірки платників податків є виключною компетенцією податкового органу.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, вважає їх правильними та обґрунтованими, з огляду на наступне.

Права органів державної податкової служби встановлені статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), та яка не передбачає право податкового органу звертатись до суду з позовом про зобов'язання платника податків допустити його до проведення планової документальної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Частиною 2 ст. 11-1 Закону передбачено, що планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 11-2 Закону ненадання цих документів (документів, які надають підстави для допуску до проведення перевірки) платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Разом з тим, судами вірно зазначено, що згідно з п. «г» пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, до такого платника податків може бути застосований адміністративний арешт активів.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про те, що податковим органом не правильно визначено спосіб захисту нібито порушених прав, оскільки в даному випадку проведення перевірки входить до переліку повноважень податкового органу, а перешкоджання в їх реалізації тягне за собою застосування відповідних адміністративних санкцій.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач знятий з обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС і перебуває на обліку у СДПІ в м. Києві по роботі з ВПП, якими вже було проведено планову перевірку господарської діяльності ЗАТ «Укргаз-Енерго», у тому числі за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року, про що складено акт від 18.06.2012 року № 557/41-20-34003224.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 року у справі № 2а-880/09/2670 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько