Ухвала суду № 35469303, 14.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/30733/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Шипуліної Т.М.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011

у справі № 2а-8895/10/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Кримська водочна компанія») звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АРК) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.2010 №0000574001/0, від 23.06.2010 №0000574001/1.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011, позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2009 рік, за результатами якої складений акт від 23.03.2010 №99/40-1/36499654.

В акті перевірки зазначено, що в декларації з податку на прибуток за 2009 рік у додатку Р1 р. 4.6.1 «акцизний збір» підприємство відобразило суму 231910848,00 грн., яка є завищеною у порівнянні з сумою, зазначеною у графі 15 розрахунку акцизного збору. Такі дії позивача за висновками податкового органу призвели до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4877722,00 грн.

На підставі висновка акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2010 №0000574001/0, яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5121608,1 грн., в тому числі 4877722,00 грн. основного платежу та 243886,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення, а також прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2010 №0000574001/1, яким позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 5121608,10 грн., в тому числі 4877722,00 грн. основного платежу та 243886,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган під час проведення камеральної перевірки податкової декларації позивача по податку на прибуток за 2009 рік встановив нібито наявність завищення платником податків суми валових витрат за звітний період на суму сплаченого ним акцизного збору за період з серпня по грудень 2009 року, яка відрізняється від визначеної ним в розрахунку цього платежу за вказаний період часу.

У акті перевірки зазначено, що позивач у додатку Р1 у р. 4.6.1 декларації на прибуток за 2009 рік відобразив суму акцизного збору у розмірі 231910848,00 грн., в той час як згідно з розрахунком акцизного збору за серпень-грудень 2009 року сума збору підлягала сплаті до бюджету за 2009 рік у розмірі 212399960,00 грн. На думку відповідача в декларації з податку на прибуток за 2009 рік у р. 04.6 повинна була бути відображена сума 212451526,00 грн., яка змінює р. 08 «об'єкт оподаткування» декларації з податку на прибуток з суми 6383325,00 грн. на суму 25894213,00 грн.

У зв'язку з зазначеним, відповідачем зроблений висновок щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток позивача, яка складає 4877722,00 грн.

Судами зазначено, що п. 3.1 Наказу ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» №143 від 29.03.2003 передбачено, що порядок заповнення додатків К2, К4, К5, К6, К7, Р1, Р2, Р3, визначається формами цих додатків.

В основній частині та в додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства» №334/94-ВР від 28.12.1994 (далі по тексту - Закон № 334/94-ВР).

Рядок 4.06 додатку Р1 до декларації з податку на прибуток підприємства повинен відповідати пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, тобто до складу валових витрат зокрема включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25.06.1991 (далі по тексту - Закон № 1251-ХІІ), включаючи акцизний збір.

Відповідно до ст. 14 Закону № 1251-ХІІ, до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) серед іншого належить акцизний збір.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР визначено конкретний перелік витрат, які не включаються до складу валових витрат. Вказана норма не встановлює обмежень щодо віднесення до складу валових витрат сум сплачених податків.

Крім цього, згідно з пп. 4.2.4 п. 4.2 ст. 4 Закону № 334/94-ВР до складу валового доходу не включаються суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу валових витрат.

Підпункт 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що включаються до складу валових витрат суми (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування» (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4,та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Керуючись п. 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, котрий забороняє встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім прямо зазначених у ньому, судова колегія вважає, що підпункти 5.2.5, 4.2.4 Закону № 334/94-ВР прямо дозволяють відносити до складу валових витрат суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які установлені Законом № 1251-ХІІ.

Отже, суди дійшли вірного висновку, що позивачем правомірно визначена сума податкового зобов'язання по податку на прибуток, шляхом зменшення валового доходу товариства на валові витрати, до яких віднесено сплачені ним податки, збори (обов'язкові платежі), в тому числі акцизний збір, тому позов підлягає задоволенню..

Крім того, судами встановлено, що сума сплаченого грошима акцизного збору у наступних періодах ТОВ «Кримською водочною компанією» до складу валових витрат не включалася.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Т.М. Шипуліна (підпис)М.О. Федоров