Ухвала суду № 35464090, 25.11.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

25.11.2013

Провадження № 2-а/263/472/2013

Справа № 263/12309/13-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

25 листопада 2013 року.Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Степанова С.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування рішень Маріупольської міської ради № 5/9-1455 від 20.02.2007 року та № 5/15-2575 від 23.10.2007 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду із адміністративним позовом про визнання недійсними та скасування рішень Маріупольської міської ради № 5/9-1455 від 20.02.2007 року «Про надання дозволу ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку та господарських прибудов по вул. Овражній, 35 в Жовтневому районі місця» та № 5/15-2575 від 23.10.2007 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі ОСОБА_5 у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Овражній, 35 в Жовтневому районі місця».

Суд вважає, що у відкритті провадження по справі необхідно відмовити за наступними підставами.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України його завданням є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний позов є зверненням до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Тільки адміністративний позов, поданий відповідно до правил адміністративного судочинства, може бути підставою для відкриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами при розгляді справ як джерело права, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обовязків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 8 Закону України № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У звязку з наведеним необхідно виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, субєктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При вирішенні питань, повязаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, слід ураховувати розяснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а, „б, „в, „г статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому необхідно виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є обєктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Як зазначено в п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2012 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», земельні відносини, субєктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а обєктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК України, статтею 152 ЗК України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них субєкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК України).

Таким чином, у даній конкретній справі відсутнє головне завдання адміністративного судочинства: захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, оскільки існує спір приватноправовий, а не публічно-правовий; спір виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права, ці відносини повязані зі здійсненням сторонами цивільних прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Тому вирішення питання про визнання недійсними та скасування рішень Маріупольської міської ради № 5/9-1455 від 20.02.2007 року «Про надання дозволу ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку та господарських прибудов по вул. Овражній, 35 в Жовтневому районі місця» та № 5/15-2575 від 23.10.2007 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі ОСОБА_5 у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Овражній, 35 в Жовтневому районі місця» не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України в даному випадку суд повинен відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі, тому що позивачем заявлено вимоги, які належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 109, 159, 160,165 КАС України,

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування рішень Маріупольської міської ради № 5/9-1455 від 20.02.2007 року та № 5/15-2575 від 23.10.2007 року, відмовити.

Розяснити позивачам, що така справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особам, які подали позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Управлінню Державної казначейської служби України у місті Маріуполі Донецької області (ЄДРПОУ 37989721) повернути ОСОБА_3, яка проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 22 грн. 55 коп., згідно квитанції № 63-22472 від 08.11.2013 року на р/рахунок № 31211206700052.

Управлінню Державної казначейської служби України у місті Маріуполі Донецької області (ЄДРПОУ 37989721) повернути ОСОБА_1, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_2 сплачений ним судовий збір у розмірі 46 грн. 50 коп., згідно квитанції № 63-22476 від 08.11.2013 року на р/рахунок № 31211206700052.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя С.В. Степанова