Постанова № 35461184, 20.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року 810/5421/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

при секретарі судового засідання Смірновій А.В.,

за участю:

представника позивача - Покровської О.Ю.,

представника відповідача - Літвінова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "СЯЙВО"

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протипрваним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

8 жовтня 2013 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "СЯЙВО" (далі - позивач) з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 7 серпня 2013 р. № 0000212200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 7 серпня 2013 р. № 0000212200 відповідачем винесено протиправно. Стверджує, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених між позивачем та чотирма контрагентами: приватним акціонерним товариствам "Страхова компанія "Прогрес - Фонд" (далі - ПАТ "СК "Прогрес - Фонд"), товариством з додатковою відповідальністю "Страхова та перестрахувальна компанія "Впевніність - Безпека" (далі - ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека"), товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Зеніт" (далі - ТДВ "СК "Зеніт") та товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Відродження Україна" (далі - ТДВ "СК "Відродження Україна") є незаконними та такими, що протирічать чинному законодавству. Крім того, зазначив, що у позивача не було жодних законних підстав для видання наказу "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" та винесення спірного податкового повідомлення - рішення.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що господарські операції позивача з контрагентом - ПАТ "СК "Прогрес - Фонд", ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека", ТДВ "СК "Зеніт", ТДВ "СК "Відродження Україна" здійснені без мети настання реальних наслідків страхування. Вважає, що позивач фактично надав безповоротну фінансову допомогу (т. 8, а.с. 26 - 35).

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

27 листопада 2003 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ № 213016 (т. 1, а.с. 90).

У період з 21 червня по 8 липня 2013 р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2010 р. по 31 грудня 2012 р., за результатами якої 22 липня 2013 р. складено акт перевірки № 28/22 - 1/32704920 (далі - акт перевірки № 28/22 - 1/32704920) (т. 1, а.с. 9 - 38).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

1) ст. 1, ст. 29, ст. 31 Закону України від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР "Про страхування" (далі - Закон України № 85/96-ВР), ч. 1, ч. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон України № 334/94-ВР), п. 137.14 ст. 137, п.п. 156.1.1 п.156.1 ст. 156 Податкового кодексу України (далі - ПК України) правочини, укладені між позивачем та чотирма його контрагентами мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону, зокрема, ці правочини вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

У зв'язку з вищевказаним, валові внески, одержані (нараховані) платником на його користь за договорами страхування і перестрахування за період з 1 січня 2010 р. по 31 грудня 2012 р. у загальній сумі 880 141 грн 00 коп., у т. ч. за:

- 2010 р. - 185 678 560 грн 00 коп.;

- 2011 р. - 93 572 433 грн 00 коп.;

- 2012 р. - 629 148 грн 00 коп.

та валові внески, сплачені позивачем за договорами перестрахування з резидентами за період з 1 січня 2010 р. по 31 грудня 2012 р. у загальній сумі 206 737 898 грн 00 коп., у в.ч. по періодах:

- 3 квартал 2010 р. - 110 480 438 грн 00 коп.;

- 2010 р. - 184 932 481 грн 00 коп. (у т.ч. 4 квартал 2010 р. - 74 452 043 грн 00 коп);

- 1 квартал 2011 р. - 21 805 417 грн 00 коп.

підлягають зменшенню, оскільки, позивачем завищено податок на прибуток від страхової діяльності у сумі 2 194 267 грн 00 коп. у т.ч. за:

- 2010 р. у сумі 22 383 грн 00 коп.;

- 1 квартали 2011 р. - 17 032 грн 00 коп.;

- 2 - 4 квартали 2011 р. - 2135978 грн.;

- 2012 р. - 18 874 грн 00 коп.

2) п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 334/94-ВР, зокрема, занижено доходи за рахунок не включення сум безповоротної фінансової допомоги у загальній сумі 18 562 741 грн 00 коп., у т.ч. по періодах:

- 3 квартал 2010 р. - 15 049 254 грн 00 коп.;

- 4 квартал 2010 р. - 3 500 851 грн 00 коп.;

- 1 квартал 2011 р. - 12 636 грн 00 коп.,

у результаті чого занижено податок на прибуток від діяльності іншої ніж страхова у сумі 4 640 685 грн 00 коп. у т.ч. по періодах:

- 3 квартал 2010 р. - 3 762 314 грн 00 коп;

- 4 квартал 2010 р. - 875 212 грн 00 коп.;

- 1 квартал 2011 р. - 3159 грн 00 коп.

7 серпня 2013 р. на підставі названого акту перевірки № 28/22 - 1/32704920 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000212200, яким збільшено суму грошового зобов'язання - 5 800 067 грн 50 коп., з яких за основним платежем - 4 640 685 грн 00 коп., за штрафними санкціями - 1 159 382 грн 50 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0000212200) (т. 1, а.с. 55).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законами України № № 85/96-ВР, 334/94 - ВР, 168/97 - ВР та ПК України.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України № 85/96-ВР страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з вимогами ст. 29 Закону України № 85/96-ВР договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі:

1) якщо його укладено після страхового випадку;

2) якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

Як убачається зі ст. 31 Закону України № 85/96-ВР, страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування).

Особливості оподаткування страховика передбачені ст. 156 ПК України, в якій, з поміж іншого, дано визначення доходу від страхової діяльності.

Відповідно до вимог п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України № 334/94 - ВР платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно з вимогами ст. 3 Закону України № 334/94 - ВР об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст. ст. 8 і 9 цього Закону.

Як убачається з п. 4.1 ст. 4 Закону України № 334/94 - ВР, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94 - ВР визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з вимогами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 334/94 - ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як убачається з п.п. 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94 - ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 334/94 - ВР дохід від страхової діяльності юридичних осіб - резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у п. 10.1 ст. 10 цього Закону, та оподатковується:

- за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону;

- за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Згідно з вимогами п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Із аналізу положень ст. ст. 138 і 198 ПК України вбачається, що скористатися правом на формування валових витрат і податкового кредиту можливо лише при наявності первинних бухгалтерських документів, оформлених у відповідності до Закону. Відсутність таких документів зумовлює неможливість включення позивачем до складу валових витрат і податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними документами у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Як убачається з п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з вимогами п. 85.8 ст. 85 ПК України посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Визначення безповоротної фінансової допомоги наведено у п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР.

Наявні матеріали справи свідчать, про таке.

Відповідачем було поставлено під сумнів фінансово - господарську діяльність позивача по взаємовідносинам з контрагентами ПАТ "СК "Прогрес - фонд", ТДВ "СПК "Впевніність - безпека", ТДВ "СК "Зеніт" та ТДВ "СК "Відродження Україна". Зокрема, відповідач вважає, що мали місце фіктивні правочини, а також, що фактично позивач надав своїм контрагентам безповоротну фінансову допомогу.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим у зв'язку з наступним.

І. Стосовно господарських взаємовідносин між позивачем та ПАТ "СК "Прогрес - Фонд" судом встановлено таке.

5 січня 2009 р. між позивачем та закритим акціонерним товариством "Прогрес - Фонд" (ЗАТ "Прогрес - Фонд") було укладено договір про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) № СТ-0501/02 (далі - договір № СТ-0501/02) (т. 7, а.с. 1 - 5).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 предметом названого договору були загальні умови конкретних договорів перестрахування, які сторони мали намір укласти надалі. Кожна із сторін, що підписала даний договір, отримала право приймати від іншої сторони або передавати їй на перестрахування ризики, відповідно до видів страхування, зазначених в ліцензіях сторін.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 названого договору сторони могли укладати договори факультативного перестрахування (ковер - ноти, сліпи) окремо по кожному ризику (чи групі ризиків), які є його невід'ємною частиною.

Водночас, згідно з п.п. 1.3 п. 1 предметом названого договору було зобов'язання однієї сторони (перестраховика, цесіонера) за обумовлену в ковер-ноті плату (перестрахувальну премію) відшкодовувати іншій стороні (перестрахувальнику, цеденту) частину витрат, що виникли в результаті здійснення перестрахувальником страхової виплати за оригінальним договором страхування.

Крім того, 15 липня 2010 р. між позивачем та ПАТ "СК "Прогрес - Фонд" було укладено додаткову угоду до договору № СТ-0501/02 (т. 7, а.с. 6 - 7).

Згідно з п. 1 додаткової угоди у зв'язку із зміною найменування ЗАТ "Прогрес - Фонд" на ПАТ "СК "Прогрес - Фонд", п.п. 1.1 договору № СТ-0501/02 викладено в наступній редакції: товариство з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "СЯЙВО" (позивач)

з одного боку та ПАТ "СК "Прогрес - Фонд" з іншого боку уклали цей договір № СТ-0501/02.

4 січня 2011 р. між позивачем (перестрахованим) та ПАТ "СК "Прогрес - Фонд" (перестраховиком) було укладено договір про непропорційне перестрахування на базі ексцеденту збитковості № 0104/12-СТ (далі - договір № 0104/12-СТ) (т. 7 а.с. 36 - 40).

Згідно з п.п. 1.1.1 п. 1.1 названого договору перестраховик взяв на себе зобов'язання після перевищення пріоритету перестрахованого виплатити в межах своєї відповідальності, встановленої цим договором, збитки, що можуть настати після виплат перестрахованим страхових сум (їх часток) за договорами перестрахування, що складають визначений цим договором портфель.

Відповідно до п.п. 1.1.4 п. 1.1 названого договору основними умовами цього договору є страхові ризики - у відповідності з оригінальними договорами добровільного страхування від вогневих ризиків стихійних явищ. Очікувана перестрахувальна премія за цим портфелем складала 3 000 000 грн 00 коп.

На підтвердження виконання ПАТ "СК "Прогрес - Фонд" договорів № № СТ-0501/02, 0104/12-СТ позивачем було надано суду:

1) ковер - ноти по факультативному пропорційному перестрахуванню (т. 7 а.с. 8 - 9, 16, 19, 24, 26, 28, 32, 34, 41, );

2) реєстри договорів страхування, перестрахування (ковер-нотів, сліпів) укладених позивачем (т. 7 а.с. 11 - 15, 17 - 18, 20-23, 25, 27, 24 - 30, 33, 35, 42);

3) акти виконаних робіт (наданих послуг) (т. 7, а.с. 72, 73);

4) таблиця по взаємовідносинам між позивачем та ПАТ "СК "Прогрес - Фонд" (т. 7, а.с. 74 - 78).

Перелічені документи підписані посадовою особою ПАТ "СК "Прогрес - Фонд", завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ПАТ "СК "Прогрес - Фонд" виконані послуги.

На підтвердження здійснення розрахунку з ПАТ "СК "Прогрес - Фонд" позивачем було надано суду банківські виписки за січень - березень 2011 р. (т. 7, а.с. 43 - 54).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договорів № № СТ-0501/02, № 0104/12-СТ у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ПАТ "СК "Прогрес - Фонд", зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АВ № 987370, згідно з яким названий контрагент зареєстрований, як юридична особа 7 квітня 1999 р. (т. 7 а.с. 55 - 56, 57 відповідно).

ІІ. Стосовно господарських взаємовідносин між позивачем та ТДВ "СПК "Впевніність - безпека" судом встановлено таке.

1 квітня 2009 р. між позивачем та ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека" було укладено договір про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) № СТ-0401/73 (далі - договір № СТ-0401/73) (т. 6, а.с. 19 - 23).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 предметом названого договору були загальні умови конкретних договорів перестрахування, які сторони мають намір укласти надалі. Кожна із сторін, що підписала даний договір, могла приймати від іншої сторони або передавати їй на перестрахування ризики, відповідно до видів страхування, зазначених в ліцензіях сторін.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 названого договору сторони отримали право укладати договори факультативного перестрахування (ковер - ноти, сліпи) окремо по кожному ризику (чи групі ризиків), які є його невід'ємною частиною.

Водночас, згідно з п.п. 1.3 п. 1 предметом названого договору було зобов'язання однієї сторони (перестраховика, цесіонера) за обумовлену в ковер-ноті плату (перестрахувальну премію) відшкодовувати іншій стороні (перестрахувальнику, цеденту) частину витрат, що виникли в результаті здійснення перестрахувальником страхової виплати за оригінальним договором страхування.

На підтвердження виконання ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека" договору № СТ-0401/73 позивачем було надано суду:

1) ковер - ноти по факультативному пропорційному перестрахуванню (т. 4 - т. 6, а.с. 24, 29, 34, 39, 41, 43, 45, 50,52 - 54, 58, 62, 64, 66, 68, 70, 74, 76, 80, 84, 88-89, 91-92, 96, 98, 102-103, 105, 108 -109, 113-114, 118 - 119, 122, 126, 130-131, 134-135, 139-140, 142-143, 147, 150-151, 155-156, 160, 163, 167-168, 172, 176, 180-181, 185-186, 190-191, 195, 199-200, 203-204, 208-210, 212, 216, 219-220, 222, 226, 228, 232-233, 236-237, 241, 243, 245-246);

2) реєстри договорів страхування, перестрахування (ковер-нотів, сліпів) укладених позивачем (т. 4 - т. 6, а.с. 25-28, 30-33, 35-38, 40, 42, 44, 46 - 49, 51, 55 - 57, 59-61, 63, 65, 67, 69, 71-73, 75, 77-79, 81-83, 85-87, 90, 93-95, 99-101, 104, 106-107, 110-112, 115-117, 120-121, 123-125, 127-129, 132-133, 136-138, 141, 144-146, 148-149, 152-154, 157-159, 161-162, 164-166, 169-171, 173-176, 177-179, 182-184, 187-189, 192-193, 196-198, 201-201, 205-207, 211, 213-215, 217-218, 221, 223-225, 227, 229-231, 234-235, 238-240, 242, 244, 247-248);

3) акти виконаних робіт (наданих послуг) (т. 4 а.с. 163-164);

4) таблиця по взаємовідносинах між позивачем та ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека" (т. 4, а.с. 199 - 211).

Перелічені документи підписані посадовою особою ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека", завірені печаткою цього товариства та свідчать, що ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека" виконані послуги, передбачені договором № СТ- 0401/73.

На підтвердження здійснення розрахунку з ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека" позивачем було надано суду банківські виписки за липень - жовтень 2010 р. (т. 4, а.с. 165 - 198).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договору № СТ-0401/73 у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека", зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АВ № 987366, згідно з яким названий контрагент зареєстрований, як юридична особа 29 квітня 2002 р. (т. 4 а.с. 1 - 2).

ІІІ. Стосовно господарських взаємовідносин між позивачем та ТДВ "СК "Зеніт" судом встановлено таке.

31 березня 2010 р. між позивачем та ТДВ "СК "Зеніт" було укладено договір про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) № СТ-0331/01 (далі -договір № СТ-0331/01) (т. 7, а.с. 87 - 91).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 предметом названого договору були загальні умови конкретних договорів перестрахування, які сторони мають намір укласти надалі. Кожна із сторін, що підписала даний договір, могла приймати від іншої сторони або передавати їй на перестрахування ризики, відповідно до видів страхування, зазначених в ліцензіях сторін.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 названого договору сторони могли укладати договори факультативного перестрахування (ковер - ноти, сліпи) окремо по кожному ризику (чи групі ризиків). Ковер-ноти є невід'ємною частиною цього договору.

Водночас, згідно з п.п. 1.3 п. 1 предметом названого договору було зобов'язання однієї сторони (перестраховика, цесіонера) за обумовлену в ковер-ноті плату (перестрахувальну премію) відшкодовувати іншій стороні (перестрахувальнику, цеденту) частину витрат, що виникли в результаті здійснення перестрахувальником страхової виплати за оригінальним договором страхування.

1 липня 2010 р. між позивачем (перестрахованим) та ТОВ "СК "Зеніт" (перестраховиком) було укладено договір про непропорційне перестрахування на базі ексцеденту збитковості № 0701/12-СТ (далі - договір № 0701/12-СТ) (т. 7 а.с. 187 - 191).

Згідно з п.п. 1.1.1 п. 1.1 названого договору перестраховик взяв на себе зобов'язання після перевищення Пріоритету Перестрахованого виплатити в межах своєї відповідальності, встановленої цим договором, збитки, що можуть настати після виплат Перестрахованим страхових сум (їх часток) за договорами перестрахування, що складають визначений цим договором портфель.

Відповідно до п.п. 1.1.4 п. 1.1 названого договору основними його умовами є страхові ризики - у відповідності з оригінальними договорами добровільного страхування від вогневих ризиків стихійних явищ. Очікувана перестрахувальна премія за цим портфелем складала 1 250 000 грн 00 коп.

На підтвердження виконання ТОВ "СК "Зеніт" договорів № № СТ-0331/01, 0701/12-СТ позивачем було надано суду:

1) ковер - ноти по факультативному пропорційному перестрахуванню (т. 7 а.с. 94, 96 - 97, 99, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135,137, 139, 141, 143, 145, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185);

2) реєстри договорів страхування, перестрахування (ковер-нотів, сліпів) укладених позивачем (т. 7 а.с. 95, 98, 103, 100 - 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186).

3) акти виконаних робіт (наданих послуг) (т. 7, а.с. 198);

4) таблиця по взаємовідносинам між позивачем та ТДВ "СК "Зеніт" (т. 7, а.с. 92 - 93).

Перелічені документи підписані посадовою особою ТДВ "СК "Зеніт", завірені печаткою цього товариства та свідчать, що ТДВ "СК "Зеніт" виконані послуги, передбачені договорами № № СТ-0331/01, 0701/12-СТ.

На підтвердження здійснення розрахунку з ТДВ "СК "Зеніт" позивачем було надано суду банківські виписки за липень 2010 р. (т. 7, а.с. 192 - 196).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договорів № № СТ-0331/01, 0701/12-СТ у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТДВ "СК "Зеніт", зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АВ № 987372, згідно з яким названий контрагент зареєстрований, як юридична особа 12 жовтня 2009 р. (т. 7 а.с. 79 - 81).

ІV. Стосовно господарських взаємовідносин між позивачем та ТДВ "СК "Відродження Україна" судом встановлено таке.

1 квітня 2009 р. між позивачем та ТДВ "СК "Відродження Україна"було укладено договір про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) № ВУ-0401/02 (далі - договір № ВУ-0401/02) (т. 3, а.с. 31-35).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 названого договору його предметом були загальні умови конкретних договорів перестрахування, які сторони мали намір укласти надалі. Кожна із сторін, що підписала даний договір, отримала право приймати від іншої сторони або передавати їй на перестрахування ризики, відповідно до видів страхування, зазначених в ліцензіях сторін.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 названого договору сторони могли укладати договори факультативного перестрахування (ковер - ноти, сліпи) окремо по кожному ризику (чи групі ризиків), які є невід'ємною цього частиною.

Згідно з п.п. 1.3 п. 1 названого договору предметом цього договору було зобов'язання однієї сторони (перестраховика, цесіонера) за обумовлену в ковер-ноті плату (перестрахувальну премію) відшкодовувати іншій стороні (перестрахувальнику, цеденту) частину витрат, що виникли в результаті здійснення перестрахувальником страхової виплати за оригінальним договором страхування.

7 жовтня та 1 листопада 2010 р. між (перестрахованим) та ТДВ "СК "Відродження Україна" (перестраховиком) було укладено ще 4-ри договори про непропорційне перестрахування на базі ексцеденту збитковості: № № 1007/07-СТ, 1007/12-СТ, 1007/18-СТ та 1101/03-СТ (далі - договори № № 1007/07-СТ, 1007/12-СТ, 1007/18-СТ та 1101/03-СТ) (т. 2, а.с. 130-134, 135-139, 140-144, 145-149).

Згідно з п.п. 1.1.1 п. 1.1 названих договорів Перестраховик взяв на себе зобов'язання після перевищення Пріоритету Перестрахованого виплатити в межах своєї відповідальності, встановленої цим договором, збитки, що можуть настати після виплат перестрахованим страхових сум (їх часток) за договорами перестрахування, що складають визначеним цим договором портфель.

Водночас, відповідно до п.п. 1.1.4 п. 1.1 названих договорів основними умовами цього договору є страхові ризики - у відповідності з оригінальними договорами добровільного страхування від вогневих ризиків стихійних явищ. Очікувана перестрахувальна премія за цим портфелем - 1 200 000 грн 00 коп., 3 000 000 грн 00 коп., 1 015 000 грн 00 коп., 10 000 000 грн 00 коп.

Крім того, 1 грудня 2010 р. між позивачем (перестрахувальником/ретроцедентом) та ТОВ "СК "Відродження Україна" було укладено 11-ть додаткових угод. Зокрема:

- додаткова угода № 1 до ковер-нота по факультативному пропорційному перестрахуванню від 7 жовтня 2010 р. № 1007/46-СТ, згідно з якою у зв'язку з продовженням строку дії Генерального договору добровільного страхування від 1 липня 2009 р. № 0701/11-Г було продовжено строк дії ковер-ноту по факультативному пропорційному перестрахуванню № 1007/46-СТ від 7 жовтня 2010 р. по 31 грудня 2011 р. (т. 2, а.с. 28);

- додаткова угода № 1 до ковер-нота по факультативному пропорційному перестрахуванню від 7 жовтня 2010 р. № 1007/45-СТ, згідно з якою у зв'язку з продовженням строку дії Генерального договору добровільного страхування від 30 грудня 2009 р. № 1230/01-Ф було продовжено строк дії ковер-ноту по факультативному пропорційному перестрахуванню № 1007/45-СТ від 7 жовтня 2010 р. по 31 грудня 2011 р. (т. 2, а.с. 33);

- додаткова угода № 1 до ковер-нота по факультативному пропорційному перестрахуванню від 7 жовтня 2010 р. № 1007/37-СТ, згідно з якою у зв'язку з продовженням строку дії Генерального договору добровільного страхування від 1 червня 2009 р. № 0601/05-Г було продовжено строк дії ковер-ноту по факультативному пропорційному перестрахуванню № 1007/37-СТ від 7 жовтня 2010 р. по 31 березня 2011 р. (т. 2, а.с. 59);

- додаткова угода № 1 до ковер-нота по факультативному пропорційному перестрахуванню від 7 жовтня 2010 р. № 1007/33-СТ, згідно з якою у зв'язку з продовженням строку дії Генерального договору добровільного страхування від 1 квітня 2010 р. № 0401/33-Г було продовжено строк дії ковер-ноту по факультативному пропорційному перестрахуванню № 1007/33-СТ від 7 жовтня 2010 р. по 31 грудня 2011 р. (т. 2, а.с. 69);

- додаткова угода № 1 до ковер-нота по факультативному пропорційному перестрахуванню від 7 жовтня 2010 р. № 1007/32-СТ, згідно з якою у зв'язку з продовженням строку дії Генерального договору добровільного страхування від 1 квітня 2009 р. № 0401/06-О було продовжено строк дії ковер-ноту по факультативному пропорційному перестрахуванню № 1007/32-СТ від 7 жовтня 2010 р. по 31 грудня 2011 р. (т. 2, а.с. 73);

- додаткова угода № 1 до ковер-нота по факультативному пропорційному перестрахуванню від 7 жовтня 2010 р. № 1007/29-СТ, згідно з якою у зв'язку з продовженням строку дії Генерального договору добровільного страхування від 30 квітня 2010 р. № 0430/03-Г було продовжено строк дії ковер-ноту по факультативному пропорційному перестрахуванню № 1007/29-СТ від 7 жовтня 2010 р. по 31 березня 2011 р. (т. 2, а.с. 87);

- додаткова угода № 1 до ковер-нота по факультативному пропорційному перестрахуванню від 7 жовтня 2010 р. № 1007/28-СТ, згідно з якою у зв'язку з продовженням строку дії Генерального договору добровільного страхування від 1 квітня 2010 р. № 0401/20-Г було продовжено строк дії ковер-ноту по факультативному пропорційному перестрахуванню № 1007/28-СТ від 7 жовтня 2010 р. по 31 березня 2011 р. (т. 2, а.с. 92);

- додаткова угода № 1 до ковер-нота по факультативному пропорційному перестрахуванню від 7 жовтня 2010 р. № 1007/25-СТ, згідно з якою у зв'язку з продовженням строку дії Генерального договору добровільного страхування від 1 серпня 2009 р. № 0803/03-О було продовжено строк дії ковер-ноту по факультативному пропорційному перестрахуванню № 1007/25-СТ від 7 жовтня 2010 р. по 31 грудня 2011 р. (т. 2, а.с. 96);

- додаткова угода № 1 до ковер-нота по факультативному пропорційному перестрахуванню від 7 жовтня 2010 р. № 1007/24-СТ, згідно з якою у зв'язку з продовженням строку дії Генерального договору добровільного страхування від 1 квітня 2009 р. № 0401/04-О було продовжено строк дії ковер-ноту по факультативному пропорційному перестрахуванню № 1007/24-СТ від 7 жовтня 2010 р. по 31 грудня 2011 р. (т. 2, а.с. 101);

- додаткова угода № 1 до ковер-нота по факультативному пропорційному перестрахуванню від 7 жовтня 2010 р. № 1007/21-СТ, згідно з якою у зв'язку з продовженням строку дії Генерального договору добровільного страхування від 1 вересня 2009 р. № 0901/03-Г було продовжено строк дії ковер-ноту по факультативному пропорційному перестрахуванню № 1007/21-СТ від 7 жовтня 2010 р. по 31 грудня 2011 р. (т. 2, а.с. 111);

- додаткова угода № 1 до ковер-нота по факультативному пропорційному перестрахуванню від 7 жовтня 2010 р. № 1007/20-СТ, згідно з якою у зв'язку з продовженням строку дії Генерального договору добровільного страхування від 1 квітня 2010 р. № 0401/11-Г було продовжено строк дії ковер-ноту по факультативному пропорційному перестрахуванню № 1007/20-СТ від 7 жовтня 2010 р. по 31 березня 2011 р. (т. 2, а.с. 28);

- додаткова угода № 1 до ковер-нота по факультативному пропорційному перестрахуванню від 7 жовтня 2010 р. № 1007/11-СТ, згідно з якою у зв'язку з продовженням строку дії Генерального договору добровільного страхування від 1 липня 2009 р. № 0701/08-Ф було продовжено строк дії ковер-ноту по факультативному пропорційному перестрахуванню № 1007/11-СТ від 7 жовтня 2010 р. по 31 грудня 2011 р. (т. 2, а.с. 127).

На підтвердження виконання ТДВ "СК "Відродження Україна" договорів № № ВУ-0401/02, 1007/07-СТ, 1007/12-СТ, 1007/18-СТ та 1101/03-СТ позивачем було надано суду:

1) ковер - ноти по факультативному пропорційному перестрахуванню (т. 2, а.с. 1, 3, 7, 11, 14, 16, 20, 24, 28, 29, 34, 38, 42, 46, 50, 52, 55, 60, 62, 66, 70, 74, 78, 83, 88, 93, 97, 102, 106, 112, 116, 120, 122-123, 128, т. 3, а.с. 36-174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 226, 229-230, 232, 234, 236, 238, 240, 243, 245);

2) реєстри договорів страхування, перестрахування (ковер-нотів, сліпів) укладених позивачем (т. 2, а.с. 2, 4-6, 8-10, 12-13, 15, 17-19, 21-23, 25-27, 30-32, 35-37, 39-41, 43-45, 47-49, 51, 53-54, 56-58, 61, 63-65, 67-68, 71-72, 75-77, 79-82, 84-86, 89-91, 94-95, 98-100, 103-105, 107-110, 113-114, 117-119, 121, 124-125, 129, т. 3, а.с. 36-174 на звороті, а.с. 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227-228, 231, 233, 235, 237, 239, 241- 242, 244, 246-248);

3) акт виконаних робіт (наданих послуг) (т. 2, а.с. 150);

4) таблиця по взаємовідносинам між позивачем та ТДВ "СК "Відродження Україна" (т. 2, а.с. 178 - 188).

Перелічені документи підписані посадовою особою ТДВ "СК "Відродження Україна", завірені печаткою цього товариства та свідчать, що ТДВ "СК "Відродження Україна" виконані послуги, передбачені договорами № № ВУ-0401/02, 1007/07-СТ, 1007/12-СТ, 1007/18-СТ та 1101/03-СТ.

На підтвердження факту розрахунку з ТДВ "СК "Відродження Україна" за перестрахування позивачем було надано суду банківські виписки за жовтень - грудень 2010 р. (т. 2, а.с. 151 - 177).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договорів № ВУ-0401/02, 1007/07-СТ, 1007/12-СТ, 1007/18-СТ та 1101/03-СТ у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Рада", яке було перереєстровано на ТДВ "СК "Відродження Україна", зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АВ № 987368, згідно з яким названий контрагент зареєстрований, як юридична особа 10 березня 2000 р. (т. 3 а.с. 1 - 2).

До того ж при вирішенні справи судом враховано дані, викладені в інформації позивача стосовно його розрахунків з ТДВ "СК "Рада" (правоприємник ТДВ "СК "Відродження - України") (т. 8, а.с. 59).

Зокрема, як убачається з названої інформації позивачем у 2010 р. було виплачено страхове відшкодування ЗАТ "СК "Солідарність" у сумі 3 988 935 грн 42 коп., з яких у подальшому від ТДВ "СК "Рада" за договором перестрахування позивачем було отримано 3 958 735 грн 72 коп., у той час, як у 1 кварталі 2012 р. позивачем було сплачено ЗАТ "СК "Солідарність" 3 530 грн 16 коп. та отримано від названого товариства страхове відшкодування у сумі 3512 грн 51 коп.

Судом також враховано правову позицію, викладену в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 р. № 742/11/13-11, згідно з якою з метою встановлення факту здійснення господарській операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належать з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної, податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів, послуг, спорудженням основних фондів, імпортом товарів, послуг, понесених інших витрат і господарською діяльністю платника податків.

З урахуванням викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання між позивачем та ПАТ "СК "Прогрес - Фонд", ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека", ТДВ "СК "Зеніт", ТДВ "СК "Відродження Україна" договорів дійсно мали місце та були вчинені з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання позивачем договорів з ПАТ "СК "Прогрес - Фонд", ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека", ТДВ "СК "Зеніт", ТДВ "СК "Відродження Україна" призвело до зміни його майнового стану;

- на дату укладення та виконання договорів з переліченими товариствами у позивача не було сумніву стосовно дійсності їх реєстрації та господарської діяльності, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, де зазначено правовий статус контрагентів.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договорів укладених між позивачем та ПАТ "СК "Прогрес - Фонд", ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека", ТДВ "СК "Зеніт", ТДВ "СК "Відродження Україна".

Водночас судом не може бути враховано посилання відповідача на:

- результати перевірки податковим органом контрагента позивача - ТДВ "СК "Зеніт" та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2721/12/2670, оскільки, копії зазначених документів відповідачем суду надані не були;

- податкові декларації за 2010 р. ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека", оскільки, копії зазначених декларацій відповідачем суду надані не були;

- лист ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16 липня 2013 р. № 466/7/22-50 щодо ПАТ "СК "Прогрес - Фонд" та на податкові декларації цього товариства за 2010 р., оскільки, копії зазначених документів відповідачем суду надані не були;

- дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС стосовно ТДВ "СК "Рада" (щодо здійснення передачі страхових ризиків компанії, які задіяні у схемах мінімізації податкових зобов'язань), оскільки, наведені дані відповідачем суду надані не були.

Судом також не може бути враховано твердження відповідача про те, що виплати, які здійснив позивач на адресу свої контрагентів не можна вважати оплатою за надані ними послуги, а слід вважати безповоротною фінансовою допомогою у зв'язку з наступним.

Як вже зазначалося, визначення безповоротної фінансової допомоги наведено у п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР.

Зокрема, згідно з названою нормою безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

- сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності перелічених у п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР обставин, суд вважає необґрунтованим його твердження про надання позивачем безповоротної фінансової допомоги ПАТ "СК "Прогрес - Фонд", ТДВ "СПК "Впевніність - Безпека", ТДВ "СК "Зеніт" та ТДВ "СК "Відродження Україна".

Наведене свідчить, що відповідачем не було надано жодного доказу на обґрунтування своїх заперечень на даний адміністративний позов.

Водночас, судом враховано, що у відповідача не було повноважень на видання наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оскаржується в межах даної адміністративної справи.

Даний висновок судом зроблено з урахуванням наступних обставин.

У судовому засіданні встановлено та не заперечувалося сторонами, що у період з 23 травня по 14 червня 2013 р. відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2010 р. по 31 грудня 2012 р., за результатами якої 14 червня 2013 р. було складено акт перевірки № 353/22-1/32704920 (т. 1, а.с. 57-71).

Зокрема, дану перевірку було проведено на підставі наказу відповідача від 24 травня 2013 р. "Про проведення документальної позапланової, виїзної перевірки ТДВ "СТРАХОВИК" код ЄДРПОУ 32704920" з посиланням на п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України (т. 1, а.с. 76).

В акті перевірки з поміж іншого, було зафіксовано зміну назви позивача з ТДВ "СТРАХОВИК" на ТДВ "СК "СЯЙВО"

14 червня 2013 р., за наслідками даної перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0007152210, згідно з яким позивачу було нараховано грошове зобов'язання за платежем - податок на прибуток страхових організацій у сумі 250 020 грн 00 коп., яку позивачем було сплачено у добровільному порядку платіжним дорученням від 17 червня 2013 р. № 230 (т. 1, а.с. 72-73).

21 червня 2013 р. - через сім днів після складання акту про результати планової виїзної перевірки позивача відповідачем було видано наказ № 464 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ "СК "СЯЙВО".

Отже, судом встановлено і не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні, що 21 червня 2013 р. відповідачем було видано наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з посиланням п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Наведеною нормою передбачено, що контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Проте, як вже зазначалося наказ від 21 червня 2013 р. № 464 було видано відповідачем (а не органом державної податкової служби вищого рівня) та за відсутності підстав визначених абзацом другим наведеної норми (коли стосовно посадових осіб, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення).

За таких обставин суд дійшов висновку, що наказ від 21 червня 2013 р. № 464 було видано з порушенням п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України, тобто, у відповідача були відсутні підстави для видання цього наказу та для проведення на його підставі документальної позапланової виїзної перевірки.

Крім того, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення, яке було винесено за результатами перевірки, яку було призначено та проведено з порушенням п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України не може бути визнано таким, що винесено з дотриманням вимог чинного податкового законодавства.

Проте, враховуючи, що позивач в межах даної адміністративної справи не оскаржував безпосередньо наказ відповідача від 21 червня 2013 р. № 464, суд не вважає за можливе прийняти рішення про визнання названого наказу протиправним.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що під час судового розгляду відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірності своїх дій щодо позивача (а саме, надання позивачем безповоротної фінансової допомоги контрагентам, правомірності надання наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та правомірності спірного податкового повідомлення - рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0000212200 - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 7 серпня 2013 р. № 0000212200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "СЯЙВО" сплачений ним судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 25.11.13.