Постанова № 35461159, 21.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 листопада 2013 р. № 820/10193/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - Овчаренко І.А., відповідач - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник", звернувся до суду із адміністративним позовом до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002441500 від 10.10.2013 року про зобов'язання ТОВ "Власівський Мірошник" сплатити штраф у розмірі 20% суми 26446,22 грн. за затримку на 669, 625, 547, 514 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 132231,1 грн. за платежем: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища, 19050200. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для визначення позивачу штрафних санкцій, слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем граничних строків сплати суми грошового зобов'язання за платежем: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища, яке було визначено на підставі податкового повідомлення-рішення №0000562310/0 від 11.11.2010 року. Зазначив, що вказане порушення слугувало наслідком того, що податковий орган самостійно зарахував сплачені позивачем кошти в рахунок погашення податкового боргу. В свою чергу, оскільки податковим органом під час проведення перевірки не використовувалось жодної інформації з баз даних, то посилання перевіряючих, як на підставу визначення граничного строку сплати позивачем суми грошового зобов'язання, на рішення суду, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000562310/0 від 11.11.2010 року про визначення позивачу суми грошового зобов'язання, є неправомірним. Крім того вказує, що підприємство, маючи в наявності суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 208001,00 грн., звернулось до податкового органу із листом від 07.06.2011 року № 334, в якому просило здійснити погашення наявного податкового боргу за платежем: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища за рахунок наявної переплати з податку на додану вартість. В зв'язку з чим, оскільки волевиявлення позивача щодо сплати податкового зобов'язання шляхом заліку надміру сплачених сум є своєчасним виконанням зобов'язання, то висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства неправомірними та як наслідок, нарахування суми штрафних санкцій на підставі спірного податкового повідомлення-рішення є незаконним.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.

У судовому засіданні призначеному на 21.11.2013 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 21.11.2013 року не з'явився, причини неявки до суду не повідомив, із заявами про відкладення розгляду справи або розгляду справи без його участі не звертався.

Згідно із ч.2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, про можливість розгляду справи без участі уповноваженого представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ТОВ "Власівський Мірошник" пройшло передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Нововодолазькій ОДПІ.

Співробітниками Нововодолазької ОДПІ було проведено камеральну перевірку ТОВ "Власівський Мірошник" щодо несвоєчасної сплати збору за забруднення навколишнього середовища, за наслідком якої складено Акт №000129/20-20-15/34895482 від 02.10.2013 року.

Під час перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) в частині несвоєчасної сплати суми збору за забруднення навколишнього середовища згідно податкового повідомлення-рішення №0000562310/0 від 11.11.2010 року, а саме за затримку на 669, 625, 547, 514 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 132231,1 грн.

На підставі вищезазначеного акту, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002441500 від 10.10.2013 року, яким до позивача на підставі ст. 126 ПК України було застосовано штрафні санкції у розмірі 20 % від погашеної суми податкового боргу, що складає 26446,22 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми штрафних санкції на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок податкового органу про порушення позивачем строків сплати суми грошового зобов'язання за платежем: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища, яке було визначено на підставі податкового повідомлення-рішення №0000562310/0 від 11.11.2010 року.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як насідок правомірність визначення позивачу суми штрафних санкції на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

При вирішенні справи суд зазначає, що з 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України.

Згідно п.116.1 ст.116 ПК України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як було встановлено під час розгляду справи та не заперечувалось представниками сторін, податковим органом за наслідком проведеної ТОВ "Власівський Мірошник" було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000562310/0 від 11.11.2010 року, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 198353,53 грн.

Позивач, не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. по справі № 2а-14969/10/2070 позовні вимоги було задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Нововодолазької МДПІ № 0000562310/0 від 11.11.2010 року щодо визначення ТОВ "Власівський Мірошник" суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: інші збори за забруднення навколишнього середовища у розмірі 198353,53 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 року апеляційну скаргу Нововодолазької МДПІ було задоволено; скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. по справі № 2а-14969/10/2070; прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що саме з моменту набрання чинності постановою Харківського апеляційного адміністративного суду податкове повідомлення-рішення № 0000562310/0 від 11.11.2010 року є узгодженим.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено суму податкового зобов'язання на підставі вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

В свою чергу суд зауважує, що кошти на погашення податкового боргу не були самостійно перераховані платником податку. В даному випадку контролюючим органом було вчинено дії по зарахуванню коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

Згідно п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (абз.1 п.87.9); спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (абз.2 п.87.9).

З урахуванням абз.2 п.2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, оскільки в даному випадку контролюючим органом було вчинено дії по зарахуванню коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, то суд вважає, що до спірних правовідносин мають застосовуватися норми законодавства, які ці дії (повноваження) врегульовують.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи наведене та беручі до уваги, що загальна сума узгоджених податковим зобов'язань, які були сплачені з порушення встановлених граничних термінів (669, 625, 547, 514 календарних днів) складає 132231,1 грн., то визначена позивачем сума штрафних санкцій у розмірі 26446,22 грн. (20 % погашеної суми податкового боргу) є обґрунтованою, в зв'язку з чим, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПК України та іншими законами і нормативними актами.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає необґрунтованими твердження позивача про неправомірне визначення податковим органом дати граничного строку сплати суми узгодженого податкового зобов'язання, оскільки саме з моменту набрання чинності постановою Харківського апеляційного адміністративного суду податкове повідомлення-рішення № 0000562310/0 від 11.11.2010 року є узгодженим, та як наслідок, визначена на його підставі сума податкового зобов'язання підлягає обов'язковій сплаті платником податків.

Посилання відповідача, як на підставу відсутності в діях останнього порушення вимог діючого законодавства, на той факт, що підприємство звернулось до податкового органу із листом від 07.06.2011 року № 334, в якому просило здійснити погашення наявного податкового боргу за платежем: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища за рахунок наявної переплати з податку на додану вартість, суд вважає необґрунтованими, оскільки, позивачем під час розгляду справи не було надано жодних доказів, по-перше, наявності на час звернення із вказаним листом відповідної переплати, а по-друге, оскарження неправомірної, на думку платника податків, бездіяльності відповідача щодо нездійснення вказаного заліку.

З огляду на добуті по справі докази в їх сукупності, суд не приймає до уваги твердження позивача про незаконність та необґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було доведено правомірність формування та направлення спірної вимоги про сплату недоїмки.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Позивачем же, в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів відсутності в його діях порушень вимог діючого законодавства.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25.11.2013 року.

Суддя Горшкова О.О.