Ухвала суду № 35460835, 25.11.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26509/13-ц

Провадження №2/761/8584/2013

УХВАЛА

Іменем України

"25" листопада 2013 р., суддя Шевченківського районного суду міста Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача, поновлення порушеного права та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача, поновлення порушеного права та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2013 року вказану заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали для усунення недоліків, оскільки заява була подана з порушенням вимог ч. 1 ст. 120 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.

Так, у позовній заяві позивач посилається на положення п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якого від сплати судового збору звільняються, серед іншого, споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, посилання Позивача на те, що спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки останній просить вирішити спір саме на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України.

Як вбачається з позовних вимог позивач просить визнати дії ПАТ «Банк «Таврика» в частині відмови у поверненні суми вкладу по договору банківського вкладу № В N001394 по строку закінчення договору - незаконними; визнати бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Таврика» ОСОБА_2 в частині не повернення по строку закінчення суми вкладу по договору банківського вкладу № В N001394 в період дії тимчасової адміністрації незаконною; визнати не чинним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (200 000,00 грн.); поновити строк на внесення відповідних змін стосовно включення ОСОБА_1 до списку вкладників ПАТ «Банк «Таврика», які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (200 000,00 грн.) та виплату суми гарантування вкладів з визначеною сумою у розмірі 82 379,69 грн., вважаючи його не пропущеним; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_2, внести відповідні зміни стосовно включення ОСОБА_1, до списку вкладників ПАТ «Банк «Таврика», які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (до 200 000,00 грн.); зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_2, передати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, список з включенням ОСОБА_1, як вкладника ПАТ «Банк «Таврика», який має право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з визначеною сумою у розмірі 82 379,69 грн., про що письмово повідомити ОСОБА_1.

Так, слід зазначити, що згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить, що вказані відносини, не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» і положення цього Закону не застосовуються до вказаних відносин. Відтак, Закон України «Про захист прав споживачів» може застосовуватися лише, коли позивач прямо вказує на порушення норм, гарантованих цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв, які подаються до суду, майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (229 грн.40 коп.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3 441 коп. 00 коп.).

У зв'язку з зазначеним та виходячи з ціни позову, позивачу слід надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору на суму 823 грн. 80 коп.

Ухвала суду від 18 жовтня 2013 року була направлена ОСОБА_1 на адресу вказану нею у позовній заяві.

Ухвалу суду від 18 жовтня 2013 року ОСОБА_1 отримала 12.11.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, яке знаходиться в матеріалах справи.

19 листопада 2013 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 18 жовтня 2013 року, разом з копією квитанції.

Як вбачається з матеріалів справи, у визначений строк позивач не виконав вимоги ухвали суду від 18 жовтня 2013 року, а саме: не надала доказів про усунення недоліків, які були вказані в зазначеній ухвалі. Копія квитанції про сплату судового збору в розмірі 823 грн. 80 коп. не є належним доказом на підтвердження того, що Позивачем сплачено судовий збір відповідно до вимог Зокону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 121, 210 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача, поновлення порушеного права та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Суд роз'яснює, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: