Рішення № 35460823, 19.11.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-1133/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Остапчук Т.В. ,

при секретарі - Кондратенко Т. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Т", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто", Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдинг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод " про стягнення коштів та за позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та визнання договорів поруки припиненими

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів .Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним: 03.05.2007 р. між Позивачем та третьою особою-1 Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОСЕРВІС-Т» був укладений Кредитний договір-1 про надання мультивалютної кредитної лінії №11150697000. Згідно умов Позивач взяв на себе зобов'язання надавати, та Третя особа-1 приймати, належним чином використовувати та повернути Позивачу кредит у валютах, вказаних в Кредитному договорі-1. Третя особа-1 свої зобов'язання щодо повернення одержаних від Позивача кредитних коштів за Кредитним договором-1 належним чином не виконує внаслідок чого на момент звернення із позовом до суду у Третьої особи-1 перед Позивачем виникла заборгованість в розмірі 15 697 655,18 доларів США - по траншу в доларах США, та 66 981 109,38 грн. - по траншу в українській гривні.

03.05.2007 р. між Позивачем та Третьою особою -2 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто» був укладений Кредитний договір-2 про надання мультивалютної кредитної лінії №11150701000 . Згідно умов Позивач взяв на себе зобов'язання надавати, та Третя особа-2 приймати, належним чином використовувати та повернути Позивачу кредит у валютах, вказаних в Кредитному договорі-2. Третя особа-2 свої зобов'язання щодо повернення одержаних від Позивача кредитних коштів за Кредитним договором-2 належним чином не виконує внаслідок чого на момент звернення із позовом до суду у Третьої особи-2 перед Позивачем виникла заборгованість в розмірі 15 122 157,38 доларів США - по траншу в доларах США, та 593 175,48 грн. - по траншу в українській гривні.

03.05.2007 р. між Позивачем та Третьою особою-3 Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО-ХОЛДІНГ» був укладений Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії №11150611000. Згідно умов Позивач взяв на себе зобов'язання надавати, та Третя особа-3 приймати, належним чином використовувати та повернути Позивачу кредит у валютах, вказаних в Кредитному договорі-3. Третя особа-3 свої зобов'язання щодо повернення одержаних від Позивача кредитних коштів за Кредитним договором-3 належним чином не виконує внаслідок чого на момент звернення із позовом до суду у Третьої особи-3 перед Позивачем виникла заборгованість в розмірі 2 529 692,75 доларів США - по траншу в доларах США, та 7 711 769,11 грн. - по траншу в українській гривні.

03.05.2007 р. між Позивачем та Третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький автоскладальний завод» був укладений Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії №11150751000.Згідно умов якого Позивач взяв на себе зобов'язання надавати, та Третя особа-4 приймати, належним чином використовувати та повернути Позивачу кредит у валютах, вказаних в Кредитному договорі-4. Третя особа-4 свої зобов'язання щодо повернення одержаних від Позивача кредитних коштів за Кредитним договором-4 належним чином не виконує внаслідок чого на момент звернення із позовом до суду у Третьої особи-4 перед Позивачем виникла заборгованість в розмірі 27 114 300,27 доларів США - по траншу в доларах США. Позивач просить суд стягнути з Відповідача, посилаючись на те, що 29.05.2007 р. між ними для забезпечення виконання Третіми особами своїх зобов'язань за Кредитними договорами-1, 2, 3, 4 був укладений Договір поруки №П/05-07 .

В судовому засіданні позов підтримав , уточнив позовні вимоги станом на 15.08.2013р. та просив стягнути , по кредитному договору-1 заборгованість в розмірі 42392240 грн., 10061400 дол.США, заборгованість за відсотками 30951690,95 грн., 6 329879,23 дол.США , пеню 11413743,47 грн., інфляцію в розмірі 1983520,70 грн., 3% річних 6940625,94 грн., по кредитному договору -2 заборгованість в розмірі4758392,44 грн., 1673684 дол.США, заборгованість за відсотками 8061327,79 грн., 1428135,06 дол.США , пеню 2736341,78 грн., інфляцію в розмірі 423035,89 грн., 3% річних 1658465,44 грн., , по кредитному договору-3 заборгованість в розмірі 353827,24грн., 10038739,70 дол.США, заборгованість за відсотками 603 275,53 грн., 9375740,57 дол.США , пеню 9404484,17грн., інфляцію в розмірі 36079,76 грн., 3% річних 5699950,27 грн., , по кредитному договору-4 заборгованість в розмірі 17498681,40 дол.США, заборгованість за відсотками 18925226,99 дол.США , пеню 15681242,02 грн., 3% річних 9504221,39 грн.В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та в позові ОСОБА_2 відмовити, значає про те, що поручителям були добре відомі всі умови кредитних договорів, банком та Третіми особами-1,2,3,4 не вносились ніякі зміни до умов Основних договорів, та, відповідно, до основного зобов'язання, крім того, ним не був пропущений строк на пред'явлення вимог до поручителів, а отже підстави для визнання договорів поруки припиненими відсутні. Кредитні договори були укладені відповідно до чинного законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнав , пред»явив позов про визнання кредитних договорів недійсними , а також просить визнати Договір поруки припиненим , оскільки Позивачем разом з Третіми особами-1,2,3,4 було змінено кредитні зобов'язання за Кредитними договорами-1,2,3,4 без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

ОСОБА_2 був пред»явлений самостійний позов до позивача , оскільки за даними кредитними договорами з ним також був укладений договір поруки в забезпечення кредитних договорів. Просив визнати їх недійсними , пред»явив позов про визнання визнати Договір поруки припиненим , оскільки Позивачем разом з Третіми особами-1,2,3,4 було змінено кредитні зобов'язання за Кредитними договорами-1,2,3,4 без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності. Крім того, позивачем за первісним позовом був пропущений шестимісячний строк пред'явлення вимог

Треті особи в судове засіданні не з «явились , про день та час розгляду справи повідомлені за останніми відомими адресами, суд вважає можливим розглянути справу в їх відсутність.

Суд , заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи , приходить до слідуючого.

Встановлено , що 03.05.2007 р. між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОСЕРВІС-Т був укладений Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії №11150697000 згідно умов якого Позивач взяв на себе зобов'язання надавати, та Третя особа-1 приймати, належним чином використовувати та повернути Позивачу кредит у валютах, вказаних в Кредитному договорі-1.

03.05.2007 р. між Позивачем та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто» був укладений Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії №11150701000 , згідно умов якого Позивач взяв на себе зобов'язання надавати, та Третя особа-2 приймати, належним чином використовувати та повернути Позивачу кредит у валютах, вказаних в Кредитному договорі-2.

03.05.2007 р. між Позивачем та Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО-ХОЛДІНГ» був укладений Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії №11150611000, згідно умов якого Позивач взяв на себе зобов'язання надавати, та Третя особа-3 приймати, належним чином використовувати та повернути Позивачу кредит у валютах, вказаних в Кредитному договорі-3.

03.05.2007 р. між Позивачем та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький автоскладальний завод» був укладений Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії №11150751000 , згідно умов якого Позивач взяв на себе зобов'язання надавати, та Третя особа-4 приймати, належним чином використовувати та повернути Позивачу кредит у валютах, вказаних в Кредитному договорі-4.

В забезпечення кредитних договорів були укладені договори поруки №П/05-07 від 29.05.2007р. з ОСОБА_3 та № С/05-07 від 29.05.2007р. з ОСОБА_2

Судом встановлено ,згідно п.1.3 договорів поруки №П/05-07 від 29.05.2007р. та № С/05-07 від 29.05.2007р. (які за своїм змістом є ідентичними), поручителі відповідають перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник-1, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором-1, та/або у тому ж обсязі, що і Боржник-2, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором-2, та/або у тому ж обсязі, що і Боржник-3, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором-3, та/або у тому ж обсязі, що і Боржник-4, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором-4, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору-1, та/або Основного договору-2, та/або Основного договору-3, та/або Основного договору-4.

Відповідно до п.1.1.1 Кредитних договорів-1,2,3,4 кредитування позичальників здійснюється шляхом надання окремих кредитів (траншів), надання яких оформлюється шляхом укладення окремої угоди, яка у разі її укладення, буде вважатися додатком до цього договору. Аналогічне за своїм змістом положення міститься безпосередньо в додаткових угодах до кредитних договорів та угодах про надання траншів, які знаходяться в матеріалах справи та в яких зазначено про те, що ці угоди є невід'ємною частиною відповідних кредитних договорів.

Так, між Позивачем та Третіми особами-1,2,3,4 були укладені, зокрема, додаткові угоди та угоди про надання траншів:

- угодою про надання траншу від 11.12.2008р. до Кредитного договору-1 (Додаток №71) встановлено оплату Третьою особою-1 Позивачу комісії за лонгацію договору в розмірі 1000,00 (одна тисяча) доларів США 00 центів, встановлення та сплата якої не було передбачено Кредитним договором-1;

- угодою про надання траншу від 23.01.2008р. до Кредитного договору-1 (Додаток №75) встановлено оплату Третьою особою-1 Позивачу комісії за лонгацію договору в розмірі 3000,00 (три тисячі) доларів США 00 центів, встановлення та сплата якої не було передбачено Кредитним договором-1.

- додатковою угодою №6 від 24.04.2008р. до Кредитного договору-2 встановлено оплату Третьою особою-2 Позивачу комісії за збільшення ліміту в розмірі 0,13% від суми збільшення (2340,00 доларів США), встановлення та сплата якої не було передбачено Кредитним договором-2;

- додатковою угодою №10 від 23.07.2008р. до Кредитного договору-2 встановлено оплату Третьою особою-2 Позивачу комісії за внесення змін до кредитного договору в розмірі 11 325,60 (одинадцять тисяч триста двадцять п'ять) гривень 60 копійок, встановлення та сплата якої не було передбачено Кредитним договором-2;

- угодою про надання траншу від 01.12.2008р. до Кредитного договору-2 (Додаток №58) встановлено оплату Третьою особою-2 Позивачу комісії за лонгацію договору в розмірі 1000,00 (одна тисяча) доларів США 00 центів, встановлення та сплата якої не було передбачено Кредитним договором-2;

- угодою про надання траншу від 11.12.2008р. до Кредитного договору-2 (Додаток №59) встановлено оплату Третьою особою-2 Позивачу комісії за лонгацію договору в розмірі 1000,00 (одна тисяча) доларів США 00 центів, встановлення та сплата якої не було передбачено Кредитним договором-2.

- додатковою угодою №13 від 15.10.2008р. до Кредитного договору-4 встановлено оплату Третьою особою-4 Позивачу комісії за внесення змін до кредитного договору в розмірі 15000,00 (п'ятнадцять тисяч) доларів США 00 центів, встановлення та сплата якої не було передбачено Кредитним договором-4;

- угодою про надання траншу від 12.08.2008р. до Кредитного договору-4 (Додаток №26) встановлено оплату Третьою особою-4 Позивачу комісії за лонгацію договору в розмірі 2880,00 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) доларів США 00 центів, встановлення та сплата якої не було передбачено Кредитним договором-4;

- угодою про надання траншу від 24.10.2008р. до Кредитного договору-4 (Додаток №32) встановлено оплату Третьою особою-4 Позивачу комісії за лонгацію договору в розмірі 4633,46 (чотири тисячі шістсот тридцять три) долари США 46 центів, встановлення та сплата якої не було передбачено Кредитним договором-4;

- угодою про надання траншу від 24.10.2008р. до Кредитного договору-4 (Додаток №33) встановлено оплату Третьою особою-4 Позивачу комісії за лонгацію договору в розмірі 3861,39 (три тисячі вісімсот шістдесят один) долар США 39 центів, встановлення та сплата якої не було передбачено Кредитним договором-4;

- угодою про надання траншу від 24.10.2008р. до Кредитного договору-4 (Додаток №34) встановлено оплату Третьою особою-4 Позивачу комісії за лонгацію договору в розмірі 4508,92 (чотири тисячі п'ятсот вісім) доларів США 92 цента, встановлення та сплата якої не було передбачено Кредитним договором-4;

- угодою про надання траншу від 01.12.2008р. до Кредитного договору-4 (Додаток №35) встановлено оплату Третьою особою-4 Позивачу комісії за лонгацію договору в розмірі 500,00 (п'ятсот) доларів США 00 центів, встановлення та сплата якої не було передбачено Кредитним договором-4;

- угодою про надання траншу від 01.12.2008р. до Кредитного договору-4 (Додаток №36) встановлено оплату Третьою особою-4 Позивачу комісії за лонгацію договору в розмірі 500,00 (п'ятсот) доларів США 00 центів, встановлення та сплата якої не було передбачено Кредитним договором-4.

Твердження ПАТ «УкрСиббанк» про те, що підписання додаткових угод до кредитних договорів, а також угод про надання траншів, якими встановлювались вищезазначені комісії, не є внесенням змін до змісту (умов) Основних договорів, є безпідставним з огляду на наступне. Як зазначено вище, додаткові угоди до кредитних договорів та угоди про надання траншів після їх підписання сторонами є невід'ємною частиною кредитних договорів та містять положення, які збільшують зобов'язання позичальників порівняно із обсягом зобов'язань, з самого початку передбачених у кредитних договорах, у вигляді додаткового зобов'язання щодо сплати вищевказаних комісій.

Судом також встановлено, що згідно з п. 2.1 договорів поруки під «згодою Поручителя» сторони розуміють візування Поручителем змін до Основного договору-1, та/або змін до Основного договору-2, та/або змін до Основного договору-3, та/або змін до Основного договору-4 (шляхом проставляння підпису) уповноваженої особи та печатки Поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладенням Поручителем додаткової угоди до цього Договору щодо внесення відповідних змін.

ПАТ «УкрСиббанк» не надано суду наявність згоди поручителів на зміну основного зобов'язання у вигляді встановлення додаткових комісій підписанням додаткових угод та угод про надання траншів.

В обґрунтування своїх заперечень проти зустрічних позовних вимог та позовних вимог ОСОБА_2 ПАТ «УкрСиббанк» також зазначає про те, що встановлені додатковими угодами та угодами про надання траншу комісії не є платою за кредит і поручителі не несуть відповідальність за сплату вказаних комісій. На підтвердження вказаної позиції посилається також на надані розрахунки заборгованості боржників перед ПАТ «УкрСиббанк», в яких не вказано жодної комісії за весь період нарахування сум, заявлених до стягнення з ОСОБА_1

Суд не може погодитись також з твердженням ПАТ "УкрСиббанк" про те, що вказані комісії не є платою за кредит. Як було зазначено судом, додаткові угоди та угоди про видачу траншів, якими передбачені дані комісії, є невід'ємними частинами кредитних договорів. З наведеного випливає, що вказані додаткові комісії є також платою за кредит, як складова частина всіх належних з позичальників платежів за кредитними договорами. Про це свідчить також само призначення цих комісій - «за лонгацію договору», «за збільшення ліміту», «за внесення змін до кредитного договору».

Крім того, як зазначено вище, відповідно до умов укладених договорів поруки та кредитних договорів, поручителі відповідають перед відповідачем за зустрічним позовом за всіма зобов'язаннями позичальників, в тому числі за сплату комісій. Умовами договору поруки не передбачено ніяких винятків із обсягу (переліку) зобов'язань позичальників, на які не розповсюджується зобов'язання поручителів, зокрема, договір поруки не містить ніяких положень відносно виду та походження комісій, які входять до загального переліку зобов'язань позичальників, та, відповідно, за сплату яких несе відповідальність поручитель за договором. Таким чином, виходячи з умов укладених договорів, незалежно від того, чи є вказані комісії платою за кредит, поручителі несуть відповідальність за сплату позичальниками таких комісій, так само як й будь-яких комісій, передбачених Основними договорами.

Посилання на відсутність у розрахунках заборгованості боржників перед ПАТ «УкрСиббанк" жодної комісії за весь період нарахування сум, заявлених до стягнення з ОСОБА_1, також не може бути прийнято судом в якості обставини, яка виключає підстави для застосування положень ч.1 ст. 559 ЦК України, яка передбачає наявність лише факту змін до основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується осяг його відповідальності, та не пов'язує настання правових наслідків, передбачених цією нормою, із фактом того, чи буде виконано таке збільшене зобов'язання у майбутньому позичальником або чи пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості за таким зобов'язанням до поручителя.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що ПАТ "УкрСиббанк" разом з Третіми особами-1,2,3,4 було змінено кредитні зобов'язання за Кредитними договорами-1,2,3,4 без згоди поручителів шляхом встановлення додаткових комісій у додаткових угодах та угодах про надання траншів, які не були передбачені кредитними договорами до внесення змін до них, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителів.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також посилаються на те, що ПАТ "УкрСиббанк" разом з Третіми особами-1,2,3,4 було змінено кредитні зобов'язання за Кредитними договорами-1,2,3,4 без згоди поручителів шляхом встановлення в угодах про надання траншів нових термінів повернення кредитних коштів, які не були передбачені кредитними договорами до внесення змін до них, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителів.

Судом встановлено наступне.

Згідно п. 1.2.2 Кредитних договорів-1,2,3,4 позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 30 квітня 2009р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 кредитних договорів на підставі будь-якого з п.п. 2.5, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.3, 7.4, 9.2 кредитних договорів.

Вказаний строк повернення кредитів також передбачений п. 1.2 договору поруки №П/05-07 від 29.05.2007р. та №С/05-07 від 29.05.2007р.

Згідно п. 1.1.2 Кредитних договорів-1,2,3,4 підписання окремих угод про надання траншу здійснюється на умовах цього кредитного договору. При цьому строк повернення кожного кредитного траншу повинен бути не більше ніж 3 (три) місяці (Кредитний договір-1) та 6 (шість) місяців (Кредитні договори-2,3,4) з моменту надання цього траншу.

З наданих суду доказів вбачається і це не спростовується ПАТ «УкрСиббанк», що Угоди про надання траншів підписувались ним і позичальниками без участі поручителів. Поручителям не було відомо про укладення таких угод та, відповідно, про розміри та валюту траншів, дати їх видачі та встановлення строків повернення кредитних коштів.

Як вбачається з угод про надання траншів, терміни надання та повернення кредитних коштів, які відрізнялись від передбаченого кредитними договорами терміну повернення кредитних коштів - 30 квітня 2009р., встановлювались сторонами кредитних договорів безпосередньо в угодах про надання траншів і були меншими за загальний термін повернення кредиту.

ПАТ "УкрСиббанк" стверджує, що угодами про надання траншів сторони кредитних договорів не вносили жодних змін до Основних договорів, а лише на підставі п.п.1.1.1, 1.1 Основних договорів визначили умови видачі і повернення кожного конкретного траншу.

З наведеного вбачається, що сам Кредитор підтверджує, що терміни повернення кредитних коштів у Основних договорах встановлені не були. Визначення ж термінів надання та повернення кредитних коштів сторони Основних договорів здійснювали під час укладення угод про надання траншів.

Відповідно до ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Виходячи з вищенаведеного, встановлені в угодах про надання траншу конкретні терміни (календарні дати) надання та повернення кредитних коштів, навіть в межах передбаченого Кредитними договорами загального трьох (шести) місячного строку повернення траншу з моменту його надання, без додаткового узгодження із поручителями терміну (дати) надання та терміну повернення конкретного траншу не можна вважати встановленими термінами надання та повернення кредитних коштів, які були погоджені банком із поручителями у договорах поруки.

Таким чином, встановлення нових термінів повернення кредитних коштів, замість 30 квітня 2009р., здійснювалось без згоди поручителів.

Згідно п.1.3.2 кредитних договорів за користування кредитними коштами понад термін, встановлений п.п. 1.1.1 (строк траншу) 1.2.2 (понад 30.04.09р.) процентна ставка встановлена у більшому розмірі порівняно з процентною ставкою за користування кредитними коштами протягом встановленого терміну.

Крім того, згідно п.7.1 кредитних договорів за порушення терміну повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,2 процента від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

З наведеного випливає, що встановлення нових термінів повернення кредиту (траншів) призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителів внаслідок збільшення періоду, в якому можливе застосування більш високої відсоткової ставки за користування кредитними коштами понад встановлений термін та застосування штрафних санкцій. Зазначене підтверджується також розрахунками наданими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які позивачем не спростовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується.

У п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

ПАТ "УкрСиббанк" не надано суду доказів того, що поручителі відповідно до п.2.1 договорів поруки надавали свою згоду на внесення змін до основних договорів (кредитних договорів) щодо встановлення нових термінів повернення кредитних коштів, наданих у вигляді траншів.

Таким чином, твердження ПАТ "УкрСиббанк" про те, що поручителям були добре відомі всі умови основних договорів та про те, що додатковими угодами та угодами про надання траншів не вносились зміни до кредитних договорів, не відповідають дійсним обставинам справи.

ПАТ "УкрСиббанк" також не спростовано факту збільшення обсягу відповідальності поручителів. Твердження про погашення траншу, виданого Третій особі-4 на підставі угоди про надання траншу від 04.05.2007р. також не спростовує того факту, що до основного зобов'язання вносились зміни, які призвели або могли призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителів.

Крім того, судом встановлено, що Банком на підставі розділу 11 кредитних договорів застосовано своє право на встановлення нового терміну повернення в повному обсязі кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, яке реалізоване шляхом направлення позичальникам вимог від 01.04.2009р. У вказаних вимогах було зазначено про те, що позичальники повинні повернути в повному обсязі отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та штрафні санкції до 15 квітня 2009р.

Згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. При цьому таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

В договорах поруки №П/05-07 та №С/05-07 від 29.05.2007р. не встановлено строку, після якого порука припиняється. Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Таким чином ПАТ «УкрСиббанк» мав право пред'явити вимоги до поручителів у період з 16.04.2009р. по 16.10.2009р.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджують, що вимоги Банку про погашення кредитної заборгованості не отримували, а ПАТ "УкрСиббанк" докази отримання вказаних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суду не надані.

Первісний позов до ОСОБА_1 подано до суду 18.09.2009р.

Таким чином вказаний шестимісячний строк для пред'явлення вимог до ОСОБА_1 ПАТ «УкрСиббанк» не пропущений.

Проте, як вбачається з рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №2011/5084/12, ПАТ «УкрСиббанк» звернувся з вимогами до ОСОБА_2 як поручителя лише 05.03.2012 року шляхом подання відповідного позову.

Вказане свідчить про пропуск ПАТ «УкрСиббанк» шестимісячного строку для пред'явлення вимог до ОСОБА_2 як поручителя. Згідно ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Відповідно, вказана обставина є також підставою для визнання договору поруки №С/05-07 від 29.05.2007р. припиненим.

Також судом не береться до уваги твердження ПАТ "УкрСиббанк" про те, що встановлено розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з поручителя ОСОБА_2 рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №2011/5084/12 оскільки, як вбачається з вказаного рішення, Дзержинським районним судом м. Харкова обставини, якими поручитель обґрунтовують наявність підстав для визнання договорів поруки припиненими, не досліджувались та не встановлювались.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання припиненим договору поруки №П/05-07 від 29.05.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсиббанк» та позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання припиненим договору поруки №С/05-07 від 29.05.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсиббанк» підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про визнання кредитних договорів недійсними є безпідставними , не підлягають задоволенню відповідно до ст..203,215 ЦК України.

При таких обставинах позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення з ОСОБА_1 по кредитному договору-1 заборгованість в розмірі 42392240 грн., 10061400 дол.США, заборгованість за відсотками 30951690,95 грн., 6 329879,23 дол.США , пеню 11413743,47 грн., інфляцію в розмірі 1983520,70 грн., 3% річних 6940625,94 грн., по кредитному договору -2 заборгованість в розмірі4758392,44 грн., 1673684 дол.США, заборгованість за відсотками 8061327,79 грн., 1428135,06 дол.США , пеню 2736341,78 грн., інфляцію в розмірі 423035,89 грн., 3% річних 1658465,44 грн., , по кредитному договору-3 заборгованість в розмірі 353827,24грн., 10038739,70 дол.США, заборгованість за відсотками 603 275,53 грн., 9375740,57 дол.США , пеню 9404484,17грн., інфляцію в розмірі 36079,76 грн., 3% річних 5699950,27 грн., , по кредитному договору-4 заборгованість в розмірі 17498681,40 дол.США, заборгованість за відсотками 18925226,99 дол.США , пеню 15681242,02 грн., 3% річних 9504221,39 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст..88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої строни понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З "ПАТ "УкрСиббанк" слід стягнути на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати в розмірі по 114,70 грн. .

Керуючись ст. ст.524-527, 509,533,559, 638,1054 ЦК України , ст.ст.10.11,60,209,212,213 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Т", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто", Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдинг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод" про стягнення коштів залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання договору недійсним та визнання договору поруки припиненим задовольнити частково.

Визнати припиненим договір поруки №П/05-07 від 29.05.2007р. укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 .

В частині визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Стягнути з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 114,70 грн.

Позов ОСОБА_2 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання договору недійсним та визнання договору поруки припиненим задовольнити частково.

Визнати припиненим договір поруки №С/05-07 від 29.05.2007р. укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 .

В частині визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Стягнути з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 114,70 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Остапчук Т.В.