Рішення № 35459670, 18.11.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9380/13-ц

Провадження № 2/750/3030/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2013 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючої судді Карапута Л.В.

при секретарі Руденок В.О.,

за участі позивача та його представника ОСОБА_1, відповідачів та представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання батьківства,

встановив:

30 вересня 2013 року до суду звернувся ОСОБА_4 та просив встановити факт, що ОСОБА_6, померлий 10.04.2013 року є його батьком, а він є рідним сином.

В обґрунтування позову зазначив, що він є сином ОСОБА_6, проте документи, що підтверджують родинність відсутні, оскільки на час народження його мати ОСОБА_7 не перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, тому запис в свідоцтві про його народження проведено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, зі слів матері.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили суд встановити факт, що ОСОБА_6, померлий 10 квітня 2013 року є батьком ОСОБА_4. Встановлення даного факту необхідно для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, оскільки йому навіть не видають свідоцтва про смерть батька.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник просили відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_5 позов визнав та просив його задовольнити та пояснив суду, що дійсно померлий ОСОБА_6 є його рідним братом і позивач ОСОБА_4 є сином, всі про це знали, визнавав сина ОСОБА_6 і ніяких сумнівів ні в кого не виникало щодо батьківства ОСОБА_6 до ОСОБА_4

Співвідповідач ОСОБА_8 просив відмовити в позові, та пояснив суду коли батько вмирає, то діти повинні займатися похоронами, а позивач ні чого не робив.

Заслухавши пояснення, допитавши свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу з листопада 1981 року. 04.09.1982 року народився ОСОБА_4, де його матір»ю є ОСОБА_7, а в актовому записі про народження в графі батько зазначено ОСОБА_11, де ім»я, по батькові є дійсним ім»ям, по батькові ОСОБА_6, а прізвище позивача зазначене його матері ОСОБА_7

При цьому, запис в свідоцтві про народження позивача було проведено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, зі слів матері.

Згодом після народження позивача, його батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 уклали шлюб та проживали однією сім»єю до часу розірвання шлюбу.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу ( а.с. 5 ) від 23.10.2001 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 було розірвано 02.02.1988 року, після розірвання шлюбу матері позивача було змінено прізвище на ОСОБА_7.

10 квітня 2013 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 11).

Свідок ОСОБА_13 показала суду, що знала ОСОБА_6, який разом з ОСОБА_7 проживав у неї у времянке з 1980 року. ОСОБА_7 родила сина ОСОБА_14, якого визнавав своїм сином ОСОБА_6, він забирав сина з роддома, святкували народження сина, разом купали, вони жили як чоловік і дружина.

Свідок ОСОБА_15 показав суду, що знав ОСОБА_6 з 1980 року, знав його дружину ОСОБА_7, яку він взяв з донькою і в них народився їх спільний син ОСОБА_14. Вони разом жили, христили сина, а не одружувалися, тому що ОСОБА_7 перебувала на квартирному обліку як мати одиночка, після отримання нею квартири вони одружилися і переїхали разом жити до квартири, де разом мешкали. Спілкувалися дуже часто, як куми, останній раз бачила ОСОБА_6А в 2012 році, він приходив до сина ОСОБА_4 в гості, в її присутності вони зверталися один до одного, як син і батько.

Свідок ОСОБА_7 показала суду, що 1980 році вони познайомилися з ОСОБА_6 та стали разом проживати без реєстрації шлюбу на зйомній времянці. Перед новим роком сказала ОСОБА_6, що вагітна, ми пішли сфотографувалися, потім народився син, я отримала квартиру як мати одиночка і потім уклали шлюб та перейшли проживати на вул. О.Кошового, де отримала квартиру. Через три роки він почав ходити до іншої жінки, спілкувалася з його рідними братами, а потім розлучилися, проте ОСОБА_6 продовжував поздоровляти сина зі святами і дарити подарунки.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім.»я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Згідно даної норми вбачається, що запис у графі «батько» проводиться таким чином, зокрема прізвище батька дитини записувалося за прізвищем матері, а його ім.»я та по батькові за вказівкою матері.

Аналогічна норма містилася в статті 55 КпШС, де матері також була надано право назвати ім»я та по батькові батька дитини що підтверджує неможливість іншого запису зі слів матері, як вказати своє прізвище, а ім»я та по батькові дійсне батька ОСОБА_6.

Згідно вимог ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред»явлений матір»ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

У цивільному процесі доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Керуючись цим загальним правилом, у частині другій ст. 128 СК допускаються будь-які докази (відомості), які засвідчують походження дитини.

Для звернення позивача до нотаріальної контори для прийняття спадщини ОСОБА_4 необхідно встановити факт родинних стосунків, що ОСОБА_6, померлий 10 квітня 2013 року є батьком ОСОБА_4.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що померлий ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами справи, показами свідків та нічим не було спростовано в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 208 - 209, 292, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_4 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_6, померлий 10 квітня 2013 року є батьком ОСОБА_4.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.В. Карапута