Ухвала суду № 35458703, 14.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17572/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каркашьян С.К. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітбудкомплект» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітбудкомплект» до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітбудкомплект» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00002/1505 від 15.10.12р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2013 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись при цьому на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матерів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за липень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 25.09.2012р. №14/15-5/34979064.

Згідно з поданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Монолітбудкомплект", до ДПІ у Печерському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за липень 2012 року №9049815656 від 17.08.2012 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодах складає 423022 гривень.

Складеним за результатами перевірки ТОВ «Монолітбудкомплект» актом було встановлено, що в порушення вимог пункту 4 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 № 1492, в Додатку 2 до декларації за липень 2012 року - Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, продубльовані суми в графі 4 (частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг або до Державного бюджету України та в графі- 5 (значення рядка 24 декларації звітного податкового періоду).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.10.2012р. №0000211505, яким, згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, згідно з п.п. 75.1.2, п. 75.1, п. 200.11 ст. 200 та п.п. 123.1 статті 1234 Податкового кодексу України, за порушення п. 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, відносно позивача встановлено суму завищення бюджетного відшкодування, не відшкодованого на момент перевірки в сумі 423022грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 105755,5 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять жодної податкової накладної, за якою позивачем сформовано податковий кредит у липні 2012 року, не містить жодного документу про отримання позивачем товарів (робіт, послуг), суми за який віднесено до складу податкового кредиту, а відтак, не дозволяють дійти висновків про спростування посилань акту перевірки.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.200.4 статті 200 Податкового кодексу України).

Так, судом першої інстанції для об'єктивного вирішення справи зобов'язано позивача надати:

- засвідчені копії документів, на підставі яких позивачем було віднесено до складу валових витрат суми, сплачені контрагентам, а суми ПДВ, - до податкового кредиту;

- документи, на підставі яких позивачем було використано в господарській діяльності отримане від контрагентів (зберігання, продаж, використання);

- письмові пояснення керівника та відповідальних осіб щодо особи, які представляли контрагентів позивача при укладенні угоди та виконання робіт (передачі товарів);

- докази фактичного виконання робіт (передачу товару).

Проте, позивачем було надано суду лише копії декларацій та виписок банку. Інших доказів, витребовуваних судом позивачем надано не було.

Додаткових документів позивачем не було надано також до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що документи, наявні в матеріалах справи не дозволяють дійти висновків про спростування посилань акту перевірки та не можуть свідчити про оплату саме того податку, який визначено у декларації в якості податкового кредиту.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відхилення посадовими особами від порядку проведення перевірки, зазначені апелянтом в апеляційній скарзі, а саме щодо закінчення строків проведення такої перевірки (не 18 вересня 2012 року, а 25 вересня 2012 року) не спростовує вчинених позивачем правопорушень та не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Дана правова позиція викладена також у постанові Вищого адміністративного суду України від "10" лютого 2011 року справа № К-11441/08, відповідно до якої наявність окремих недоліків не може вважатися порушенням законодавчо встановленої процедури проведення перевірки.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, спростував доводи позивача та довів правомірності своїх дій.

За вказаних обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позов не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітбудкомплект» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.