Рішення № 35457171, 13.11.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1002/13

провадження № 2/753/2464/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р.Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шклянка М.П.,

при секретарях Шуляк М.А., Яківчук К.А., Тяпка Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» про стягнення пені та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» про стягнення пені у розмірі 37589,56 грн. та моральної шкоди в розмірі 20000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем 10.06.2005 року договору пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку, відповідач зобов'язався побудувати багатоквартирний житловий будинок та після введення будинку в експлуатацію передати їй у власність об'єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1

Однак, відповідач свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим за порушення умов договору позивачем нарахована пеня, яку вона і просить стягнути з відповідача. Крім того, просить стягнути моральну шкоду в розмірі 20000 грн, яка була завдана неправомірними діями відповідача.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

В судовому засідання представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що вказаний об'єкт нерухомості був введений в експлуатацію ще в березні 2012 року, а позивачка не звертається щодо оформлення правовстановлюючих документів. Крім того, просив застосувати строк позовної давності та відмовити в позові.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 10 червня 2005 року між ОСОБА_2 та ТОВ «УкоінвестБуд» в особі генерального директора товариства ОСОБА_3 було укладено договір пайової участі у фінансуванні будівництва №234/УК/1046,(а.с.7-10) із змінами і доповненнями згідно додаткових угод №1,№2,№3, відповідно до якого позивачка повністю та вчасно внесла на рахунок відповідача вартість об'єкта інвестування житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 в сумі 247880,60 грн.,, що піжтверджується довідкою про фінансування 100% загальної площі об'єкта фінансування (а.с.15). Відповідач, в свою чергу зобов'язався побудувати приміщення та ввести будинок в експлуатацію в 2 кварталі 2007 році.(а.с.12)

Відповідно до п. 6.3 Договору №174/УК/953від 29.04.2005 року відповідач у випадку прострочення планового строку здачі будинку в експлуатацію зобов'язаний сплатити інвестору пеню в розмірі 0,01% від фактично сплаченої інвестором суми інвестиції за кожний наступний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За змістом ст. 526, 623, 624 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Що стосується заявлено клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, судом встановлено наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність один рік.

Відповідно до ст.261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права про особу, яка його порушила.

Позивачкою позов пред'явлено 03.01.2013 року, предметом позову є стягнення пені за період з 23 грудня 2011 року по 24 грудня 2012 року. В судовому засіданні достовірн6о встановлено, що на день подання позову, об'єкт фінансування - квартира №499 не був переданий позивачці про акту прийняття-передачі, як це передбачено додатковою угодою №2 до основного договору №234/УК/1046 (а.с.12).

Таким чином, суд вважає, що позов поданий у межах положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума пені за вищезазначений період у розмірі 37589,77 грн.

Що стосується посилання представника відповідача, що об'єкт був введений в експлуатацію відповідно до Сертифікатів серії КВ №16412041363 від 20.03.2012 року, КВ №16412143320 від 17.08.2012 року, КВ№16412244555 від 21.12.2012 року відповідно в березні, серпні, грудні 2012 року, судом встановлено, що на підставі листа Державної архітекурно-будівельної інспекції України, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, Наказом №13 «д» від 15.04.2013 Інспекції дані сертифікати були скасовані (а.с.88,89). В судовому засіданні представник відповідача не зміг надати обґрунтованих заперечень щодо змісту даного листа.

Виходячи з вказаних обставин, суд приходить до висновку, що предмет спору об'єкт інвестування - квартира не введений в експлуатацію, тому позовні вимоги ОСОБА_2 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В той же час не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї, чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим чином або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 своєї постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначає, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Частиною 2 п. 5 Постанови встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної немайнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини раннього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджусться факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, мають значення для вирішення спору.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності моральної шкоди, а висновок психолога, який надала позивачка в порушення ст. 58 ЦПК України є неналежним доказом понесення моральних страждань. Отже в стягненні моральної шкоди суд вважає за необхідне відмовити.

Крім задоволених позовних вимог щодо стягнення пені з відповідача задоволенню також підлягають судові витрати, які відповідно до ст. 88 ЦПК України покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 23, 258, 525, 526, 549-551, 610, 617, 624 ЦК України, ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 56, 58,59, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» про стягнення пені та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» (код ЄДРПОУ 25637276, місцезнаходження: м. Київ, вул. Руденка, 6-А) на користь ОСОБА_2 пеню у розмірі 37589 грн. 56 коп.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» (код ЄДРПОУ 25637276, місцезнаходження: м. Київ, вул. Руденка, 6-А) на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 374 грн. 33 коп.

В задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя