Рішення № 35454757, 25.11.2013, Личаківський районний суд м.Львова

2/463/92/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 рокуЛичаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судового засідання: Цуняк Л.Я.,

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, вимоги якої в подальшому уточнив, про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в розмірі 229 771,55 доларів США, що еквівалентно станом на 17 жовтня 2013 року згідно офіційного курсу НБУ 1 836 564 гривням, що становить суму заборгованості по тілу кредиту.

Позов мотивує тим, що між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 7 липня 2008 року було укладено кредитний договір № КF 50638, згідно з яким остання отримала кредит в розмірі 340 000 доларів США, з кінцевим строком погашення не пізніше 7 липня 2023 року, під 13,5% річних.

25 вересня 2009 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 96857, у відповідності до якого останній взяв на себе зобовязання перед позивачем по зобовязаннях ОСОБА_2, що витікають з кредитного договору.

Своїх договірних зобовязань відповідач ОСОБА_2 не виконує, у звязку з чим виникла заборгованість. Звернення з приводу погашення заборгованості до відповідачів, були ними проігноровані. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідачів та розмір заборгованості останніх. Як на підставу задоволення вимог вказує на положення ст.ст. 525, 526, 530, 611, 651,1050, 1054 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 22 жовтня 2010 року, позов підтримала, пояснення надала аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 13 серпня 2013 року проти позову заперечив і пояснив, що договір поруки не підписував, а тому претензії банку до нього вважає неправомірними.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, подала заперечення на позовну заяву, відповідно до яких в задоволені позову просить відмовити, оскільки 25 вересня 2013 року неї сплачену частину боргу в розмірі 119 400 доларів США та 5 261 гривень понесених позивачем судових витрат. Цього ж числа позивач переуступив право вимоги по укладеному з неї кредитному договору ТОВ «АУЗ Факторинг», а тому вважає, що позивач не має права вимоги до неї.

Відповідачі в судові засідання 1, 17 жовтня, 1 і 25 листопада 2013 року, будучи належним чином повідомленими про час і місце їх проведення, не зявились, про причини неявки суд не повідомили. За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідачів і постановити рішення, відносно чого представник позивача не заперечила.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що 7 липня 2008 року року між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № КF 50638, з подальшими змінами, згідно з яким остання отримала кредит в розмірі 340 000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером від 7 липня 2008 року, з кінцевим строком погашення, враховуючи додаткові угоди, не пізніше 7 липня 2023 року, під 13,5% річних (а.с. 5-26, 30-34, 125-128).

Відповідно до графіка погашення кредиту, останній повинен був сплачуватись частинами, остання з яких повинна бути сплаченою в липні 2023 року (а.с. 32, 33).

25 вересня 2009 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 96857, з подальшими доповненнями, у відповідності до якого останній взяв на себе зобовязання перед позивачем по зобовязаннях ОСОБА_2, що витікають з кредитного договору і додаткових угод до нього (а.с. 27-29, 129, 130).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обовязків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказані вище договори породили певні права та зобовязання сторін.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Стаття 1048 ЦК України регламентує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності з ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Взятих на себе зобовязань відповідач ОСОБА_2 не виконує, у звязку з чим виникла заборгованість за кредитним договором № КF 50638 від 7 липня 2008 року в розмірі 229 771,55 доларів США, що на день постановлення рішення становить в гривневому еквіваленті, у відповідності до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до іноземної валюти, 1 836 564 гривні, що стверджується розрахунком заборгованості по кредиту станом на 10 жовтня 2013 року (а.с. 164). Вказаний розрахунок складений у відповідності до умов кредитного договору та вимог ЦК України.

Позивач звертався до відповідачів з вимогами про погашення заборгованості за кредитним договором, однак, відповідачами вимоги проігноровані (а.с. 35, 36).

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачами умов кредитного договору № КF 50638 від 7 липня 2008 року, що призвело до неналежного виконання взятих на себе зобовязань. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

При цьому, судом не беруться до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що нею сплачена частина боргу, оскільки проведена нею проплата врахована позивачем, у звязку з чин останнім зменшено позовні вимоги на суму здійсненого погашення кредиту. Також судом не беруться до уваги доводи ОСОБА_2В,, що ПАТ «Фольксбанк» не має права вимоги до неї, оскільки відступив таке ТОВ «АУЗ Факторинг», оскільки з договору відступлення прав вимоги № 2 від 18 вересня 2012 року укладеного між ПАТ «Фольксбанк» і ТОВ «АУЗ Факторинг» вбачається, що право вимоги переходять до нового кредитора з моменту здійснення оплати передбаченої п. 7.1 договору та підписання акту приймання-передачі відповідних документів по боржнику, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржника, який зазначений у відповідному додатку до цього договору та щодо якого підписано акт приймання-передачі документів по боржнику, стосовно його заборгованості (п. 6.6.2 договору).

З довідки ПАТ «Фольксбанк» від 25 лисопада 2013 року вбачається, що акт прийому- передачі документів по ОСОБА_2 між банком і ТОВ «АУЗ Факторинг» не підписано, винагорода по договору в повному обсязі не сплачена.

Враховуючи наведене, ТОВ «АУЗ Факторинг» не набуло права нового кредитора, а тому ПАТ «Фольксбанк» є належним позивачем у справі.

Також судом не беруться до уваги заперечення відповідача ОСОБА_3, що він не підписував договір поруки, так в порушення вимог ст. 60 ЦПК України доказів цього ним не представлено.

У звязку з наведеним з відповідачів на користь позивача слід стягнути солідарно за кредитним договором № КF 50638 від 7 липня 2008 року заборгованість в розмірі 229 771,55 доларів США, що на день постановлення рішення становить в гривневому еквіваленті, у відповідності до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до іноземної валюти, 1 836 564 гривні.

При цьому у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача судові витрати стягувати не потрібно, оскільки такі сплачені відповідачем ОСОБА_2 позивачу добровільно, про що свідчить квитанція від 25 вересня 2013 року (а.с. 150).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в користь публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 19358632) 229 771 (двісті двадцять девять тисяч сімсот сімдесят один) долар США 55 центів США, що на день постановлення рішення становить в гривневому еквіваленті, у відповідності до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до іноземної валюти, 1 836 564 (один мільйон вісімсот тридцять шість тисяч пятсот шістдесят чотири) гривні.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: