Рішення № 35454144, 25.11.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/6187/13-ц

2/243/2373/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гусинського М. О.,

при секретарі Карпенко О.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Словянську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації, примусового виселення, -

В С Т А Н О В И В:

01.07.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Словянського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації, примусового виселення, пояснюючи свої вимоги наступним: квартира АДРЕСА_1 є його приватною власністю на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 28.12.2012 року, згідно якого ОСОБА_2 продала йому цю квартиру. Після придбання квартири він побажав вселитися до неї, але виявив, що у квартирі без будь-яких правових підстав знаходиться відповідач ОСОБА_2, яка згідно до п. 8 договору купівлі-продажу квартири зобовязана була звільнити квартиру в строк до 04 січня 2013 року. Він неодноразово усно звертався до ОСОБА_2 з вимогою звільнити належне йому жиле приміщення та про виселення, пояснюючи, що квартира потрібна йому, що він бажає вселитися до квартири зі своєю родиною, але відповідач добровільно звільнити квартиру не бажає. Вважає, що відповідач ОСОБА_2 повинна бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням у звязку із припиненням її права власності, зобовязана усунути перешкоди в користуванні, виселена. Просив суд позбавити ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул КомяховаАДРЕСА_2, зняти її з реєстрації у вказаній квартирі та примусово виселити її з цієї квартири без надання іншого жилого приміщення, стягнути судові витрати.

У позовній заяві позивач також просив залучити до участі в судовому розгляді справи у якості третьої особи Словянським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області, як до органу реєстрації місця проживання.

В судовому засіданні 30.09.2013 року позивач ОСОБА_1 дав пояснення, які співпадають із викладеним у позові, на задоволені позовних вимог наполягав, в подальшому в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і, в разі неявки відповідача, винести заочне рішення.

В судовому засіданні 30.09.2013 року представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дали пояснення, які співпадають із викладеним позивачем ОСОБА_1, на задоволені позову наполягали.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, в судовому засіданні 30.09.2013 року пояснила суду, що у дійсності вона гроші за квартиру від позивача не отримала, так, як у серпні 2013 року її дочка отримала гроші в борг у свого знайомого ОСОБА_5, повернути борг не вийшло, ОСОБА_5 збільшив суму боргу та став вимагати її повернення, запропонували віддати квартиру за борги, обіцяючи що після подальшого продажу квартири вони відрахують заборгованість та решту грошей повернуть їй. ЇЇ дочка ОСОБА_6 умовила її укласти з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу квартири у нотаріуса, з метою уникнення сплати ОСОБА_5 боргу, вона погодилася допомогти докері та укласти договір купівлі-продажу квартири. Договір укладали у нотаріуса, але умов договору вона не памятає, договір не читала Також ОСОБА_5 відібрав у неї та інших членів її сімї паспорти, мотивуючи це тим, що це примусить їх швидше знятися з реєстрації у квартирі. Вона зверталася до міліції та прокуратури, відносно ОСОБА_5 розпочато досудове слідство за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Документального підтвердження розрахунку ОСОБА_1 нотаріусу не надав, хоча угоди фізичних осіб на суму більше 20 разів неоподаткованого мінімуму громадян потрібно укладати в письмовій формі. Вона вважає себе психічно здоровою, на обліку у лікарів-психіатрів не знаходиться. Просила суд визнати договір купівлі-продажу квартири недійсним. В подальшому в судове засідання не зявилася, відомостей про причину своєї неявки та заяви про відкладення судового розгляду суду не надала, у звязку із неявкою відповідача 06.11.2013 року та 20.11.2013 року було прийняте рішення про винесення заочного рішення.

Ухвалою суду від 30.09.2013 року за заявою позивача було прийняте рішення розглядати справу без участі третьої особи Словянського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області (а.с. 32).

Під час розгляду справи встановлені наступні обставини справи:

28 грудня 2012 року ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, згідно до якого:

·продавець зобовязується передати майно у власність покупцю, а покупець прийняти майно і сплатити за нього оговорену суму (п. 1 договору),

·ця квартира належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_7 25 липня 2001 року; продавцем надано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий КП «БТІ» м. Словянська 25.12.2012 року за номером 36946335 (п. 2 договору),

·продаж майна за домовленістю сторін вчиняється за суму 47000 грн., яку продавець отримала від покупця до підпису цього договору, своїм підписом під цим договором я, продавець підтверджую факт повного розрахунку за продану квартиру і відсутність щодо покупця будь-яких претензій фінансового характеру (п. 3 договору),

·обовязок продавця передати квартиру покупцю вважається виконаним у момент передачі покупцю ключів від квартири; право власності на придбану квартиру у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього договору (п. 7 договору),

·сторони домовилися про те, що продавець зобовязується повністю звільнити відчужувану нею квартиру для вільного і безперешкодного користування нею покупцем, виписатися з квартири та передати ключі від квартири покупцю в строк до четвертого січня 2013 року п. 8 договору),

·сторони стверджують, що укладання договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним та усвідомленим. Текст договору сторонами прочитаний повністю, сторони однаково розуміють значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать їх особисті підписи на договорі (п. 12 договору).

Договір купівлі-продажу підписано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 6).

Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 28.12.2012 року зареєстровано у Державному реєстрі правочинів (а.с. 7).

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване у Державному реєстрі прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 11.01.2013 року (а.с. 8).

ОСОБА_2 зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

ОСОБА_8 знятий з реєстрації з квартири АДРЕСА_1 18 січня 2013 року (а.с. 48).

ОСОБА_9 знята з реєстрації з квартири АДРЕСА_1 17 січня 2013 року (а.с. 47).

У грудні 2012 року ОСОБА_2 отримала довідки з КП «Комсервіс», КП «Славміськводоканал», Словянський РЕМ, Словянське УГГ про відсутність заборгованості за комунальні послуги з квартири АДРЕСА_1 (а.с. 35-37, 40).

11.12.2012 року ОСОБА_2 замовила в КП «БТІ» м. Словянська послуги з реєстраційних робіт вартістю 256,11 грн. (а.с. 38), а 24.12.2012 року на замовлення ОСОБА_2 був складений висновок про вартість майна - квартири АДРЕСА_1, згідно до якого вартість квартири складає 46991,00 грн. (а.с. 39).

01.09.2013 року ОСОБА_2 була госпіталізована до стаціонарного медичного закладу у звязку із захворюванням на пневмонію (а.с. 20).

04.01.2013 року Словянським МВ ГУМВС України по заяві ОСОБА_2 було відкрите досудове розслідування, відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050510000068 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (а.с. 30).

З листа Словянського міжрайонного прокурора на імя ОСОБА_2 від 11.03.2013 року слідує, що досудове розслідування по кримінальному провадженню за № 1201305051000006 триває, підстав для звернення Словянською міжрайонною прокуратурою до суду про визнання договору купівлі-продажу квартири не вбачається, ОСОБА_2 повідомлена про наявність у неї права самостійно звернутися до Словянського міськрайонного суду з позовною заявою за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (а.с. 31).

05.04.2013 року кримінальне провадження за № 1201305051000006 від 04.01.2013 року було закрито у звязку із встановленням відсутності ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (а.с. 33).

29.08.2013 року Словянським МВ ГУМВС України по заяві ОСОБА_2 було відкрите досудове розслідування, відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050510005213 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яке 13.09.2013 року було закрито у звязку із встановленням відсутності ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про що 21.09.2013 року була повідомлена заявник ОСОБА_2 (а.с. 61, 62).

Розглядаючи справу суд виходив з наступних вимог чинного цивільного та цивільно-процесуального законодавства України:

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України; основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України; Актами цивільного законодавства є також закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного Кодексу України. Якщо субєкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобовязаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України, якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України або іншого закону.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з як з підстав і в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні громадянам України гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до п.п. 3-5 „Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем їх проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 35, місцем проживання фізичної особи є місце, де вона постійно або переважно проживає як власник житлового будинку (приміщення), за договором його наймання, піднаймання, оренди або на інших підставах, передбачених законодавством України; Реєстрацію здійснюють територіальні підрозділи, а у разі необхідності територіальні органи Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб шляхом ведення адресно-довідкових карток з можливістю їх автоматизованого оброблення; Реєстрація передбачає внесення до паспортного документа та адресно-довідкової картотеки, яку веде уповноважений орган, відомостей про місце проживання фізичної особи.

Згідно до ст. 387 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого 28.12.2012 року договору купівлі-продажу ОСОБА_1 став власником квартири АДРЕСА_1, договір підписаний як продавцем ОСОБА_2, так і покупцем ОСОБА_1, під час укладання договору ОСОБА_2 повідомила нотаріуса про те, що укладання договору відповідає її інтересам, волевиявлення є вільним та усвідомленим, що вона зобовязується передати покупцю ОСОБА_1 ключі від квартири та виписатися з квартири до 04 січня 2013 року та про те, що вона до підписання договору отримала гроші за квартиру.

Добровільність та свідомість дій ОСОБА_2 також підтверджується:

-її поясненнями у судовому засіданні про те, що вона на обліку у лікарів-психіатрів не знаходиться, вважає себе психічно здоровою людиною;

-встановленими судом обставинами стосовно того, що перед укладанням договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_2 витребувала довідки з житлово-комунальних послуг про відсутність боргу з комунальних послуг стосовно квартири АДРЕСА_1, замовила за власний кошт та отримала висновок про вартість квартири АДРЕСА_1 та передала ці відомості нотаріусу на покупцю ОСОБА_1 перед укладанням договору купівлі-продажу квартири.

Проведеними по заявам ОСОБА_2 перевірками в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України не виявлено, після прийняття рішення 13.09.2013 року про закриття кримінального провадження у звязку із відсутністю складу злочину ОСОБА_2 прийняте рішення не оскаржувала.

Словянський міжрайонний прокурор повідомив ОСОБА_2 11.03.2013 року про відсутність підстав для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири, розяснив ОСОБА_2 про наявність у неї права самостійно звернутися до Словянського міськрайонного суду з позовною заявою за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, але на час розгляду справи в суді відомості про звернення ОСОБА_2 до суду з відповідним позовом відсутнє, зазначення у запереченнях проти позову вимоги визнати договір купівлі-продажу недійсним не може бути прирівняне до такого звернення до суду, так, як не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Зняття з реєстрації з квартири АДРЕСА_1 після укладання договору купівлі-продажу квартири членів сімї ОСОБА_2 онука ОСОБА_8 та доньки ОСОБА_9 - свідчить на підтвердження укладання договору купівлі-продажу квартири саме з метою продажу квартири з боку родини ОСОБА_2

Після укладання договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 зареєстрував за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, і відповідно до п. 7 договору купівлі-продажу та ч. 2 ст. 331 ЦК України, набув право власності на зазначену квартиру, та, відповідно до ст. 391 ЦК України, має право вимагати від ОСОБА_2 усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

ОСОБА_2 умови договору купівлі-продажу квартири не виконала - не передала ОСОБА_1 ключі від квартири АДРЕСА_1, не звільнила квартиру для вільного і безперешкодного користування нею ОСОБА_1, не виписалася з квартири, що є порушенням прав ОСОБА_1, як власника квартири і перешкодою для користування ним своєю власністю.

За таких умов, з урахуванням усього викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині як позбавлення ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням - квартирою № 7 у будинку № 39 по вул. Комяхова у м. Словянську, так і примусового виселення її з цієї квартири, а позовні вимоги в частині зняття ОСОБА_2 з реєстрації задоволенню не підлягають, так, як примусове зняття з реєстрації здійснюється відповідним державним органом на підставі рішення суду як про позбавлення фізичної особи права користування житлом, так і про примусове виселення цієї особи з житла.

Понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213-218, 224-227 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації, примусового виселення задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, права користування жилим приміщенням квартирою № 7 у будинку № 39 по вул. Комяхова у місті Словянську Донецької області.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, з квартири АДРЕСА_3 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНПП НОМЕР_2, понесені позивачем по справі витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 грн. 41 коп.(Двісті двадцять девять гривень 41 копійка).

Позовні вимоги в іншій частині залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто Словянським міськрайонним судом у разі подання заяви про його перегляд у 10-ти денний термін з часу отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено 25 листопада 2013 року.

Суддя Словянського міськрайонного суду М. О. Гусинський