Постанова № 35453538, 22.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2013 року Справа № 812/9011/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

представника позивача - Амірханян Н.Л. (довіреність від 29.10.2013 № 5078/06),

представника відповідача - Щавинської Л.М. (довіреність від 28.12.2012 № 05/5-682),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» про стягнення пені в розмірі 378895,53 грн.,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2013 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луганську звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» про стягнення пені в розмірі 378895,53 грн., в обґрунтування якого зазначає наступне.

З 14.04.2001 відповідача зареєстровано у відділенні Фонду в м. Луганську, у зв'язку з чим він прийняв на себе зобов'язання страхувальника по сплаті страхових внесків до Фонду. Але своє зобов'язання належним чином не виконує. 17.10.2013 позивачем було проведено перевірку за період з 11.03.2013 по 17.10.2013 за результатами якої складено акт № 439. Перевіркою встановлено, що станом на 17.10.2013 сума недоїмки склала 12798155,56 грн., яка не сплачена та на яку нарахована пеня в сумі 378895,53 грн. У зв'язку з тим, що згідно ухвали Господарського суду Луганської області від 11.03.2013 було введено мораторій, пеня нарахована з дня припинення судом справи про банкрутство, а саме за період з 06.06.2013 по 17.10.2013. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті пені в сумі 378895,53 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відгук на адміністративний позов в якому зазначив, що за бухгалтерським обліком ВП «Шахтоуправління «Луганське» сума боргу має місце.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Згідно зі статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (надалі - Закон № 1105-ХІУ) страхувальники зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною другою статті 52 Закону № 1105 (у редакції чинній до 01 січня 2011 року) встановлювалося, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (надалі - Закон України 2464-VI), згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень якого, частину другу статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виключено.

Проте вказана обставина не скасовує відповідальність страхувальника за вчинення відповідних порушень.

Згідно з частинами 5, 6 пункту 7 Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, вказана норма передбачає вчинення органом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства , що діяло на момент їх виникнення.

Отже, Фонд і після 01 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 01 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

У спірному випадку йдеться про невиконання підприємством вимог законодавства щодо сплати внесків, зобов'язання по яким виникли до 01.01.2011, а це означає, що стягнення заборгованості зі сплати цих внесків має відбуватись відповідно до Закону, який діяв у відповідний період - тобто виключеної Законом № 2464 частини другої статті 52 Закону України № 1105.

Порядок взяття на облік платників страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначено Інструкцією «Про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду від 12.07.2007 за № 36 ( далі - Інструкція).

Пунктом 2 Постанови Правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» визнана такою, що втратила чинність постанова Правління Фонду від 12.07.2007 за № 36.

При цьому встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, здійснюється відповідно до цієї ж Постанови №36, яка втратила чинність.

Згідно пунктом 4.12 Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

Керуючись пунктом 4.13 Інструкції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

Згідно з пунктом 5.1. Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», зареєстрований без права юридичної особи, головне підприємство - Державне підприємство «Луганськвугілля», Виконавчим комітетом Луганської міської ради 07.04.2003 за № 3 (арк. справи 09). На підставі відповідної заяви відповідача було взято на облік у відділенні ВД Фонду СНВ України у м. Луганську як платника страхових внесків (арк. справи 8).

Позивачем 17.10.2013 було здійснено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» за період з 11.03.2013 по 17.10.2013, про що було складено акт від 17.10.2013 № 439 (арк. справи 11). Акт було підписано представником відповідача без зауважень. В ході перевірки були виявлені факти порушення сплати страхових внесків, у зв'язку з чим було нараховано пеню в розмірі 378895,53 грн.

Наявність заборгованості також підтверджено співставленням фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами та актом звірки взаємних розрахунків (арк. справи 12, 22).

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Адміністративний позов визнано відповідачем.

Враховуючи те, що відповідач на час судового розгляду справи в добровільному порядку заборгованість зі сплати пені у розмірі 378895,53 грн. не сплатив, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, які слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 185-187, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» про стягнення пені в розмірі 378895,53 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» (код ЄДРПОУ 26410557) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську пеню в розмірі 378895 грн. 53 коп. (триста сімдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять грн. 53 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 25 листопада 2013 року.

Суддя І.О. Свергун