ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 листопада 2013 року № 826/12718/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова"до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податківпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000824110 від 22.07.2013
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000824110 від 22.07.2013.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як великим платником податків податкові декларації відповідно до вимог пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України подаються в електронному вигляді, у зв'язку з чим на виконання вимог абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України листом № 437 від 20.06.2013 було надіслано додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" разом з відповідними первинними документами.
Також позивач посилався на те, що в ході проведення камеральної перевірки відповідачем не було досліджено реального здійснення позивачем господарських операцій, що позбавило його можливості зробити об'єктивний висновок за результатами перевірки.
У судовому засіданні 26.09.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 10.09.2013 надав заперечення на позовну заяву, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 769/41-10/24100060 від 02.07.2013. Також відповідач зазначив про те, що разом з запереченням позивачем були подані нерозбірливі копії первинних документів з огляду на що ознайомитись з їх змістом було неможливим.
У судовому засіданні 26.09.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні 26.09.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Підчас судового розгляду справи, суд,
В С Т А Н О В И В:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків була подана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2013 року № 9036430273 від 19.06.2013 до якої було додано додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)".
Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків була направлено супровідний лист № 437 від 20.06.2013, яким повідомлено про те, що до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року було додано додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" та надано копії податкових накладних, які не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
02.07.2013 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова".
За результатами перевірки складено акт № 769/41-10/24100060 від 02.07.2013, яким встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про завищення суми податкового кредиту, заявленого у податкові декларації за травень 2013 року на суму 826 371,19 грн. з огляду на порушення пунктів 198.1, 198.2 статті 198, абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України
До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.
При проведенні камеральної перевірки податкової декларації ТОВ фірма «Технова» з податку на додану вартість за травень 2013 року (від 19.06.2013 №9036430273) та додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» (від 20.06.2013 №9036549133) встановлено, що ТОВ фірма «Технова» (код ЄДРПОУ 24100060) включено до складу податкового кредиту за травень 2013 року без надання копій підтверджуючих документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів податкові накладні не зареєстровані Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а саме: № 2 від 29.04.2013 по постачальнику ТОВ "Будпостач", № 461 від 31.05.2013 по постачальнику НАК "Нафтогаз Україна", № 7 від 31.05.2013, № 1 від 31.05.2013, № 2 від 31.05.2013, № 3 від 31.05.2013, № 4 від 31.05.2013 та № від 31.05.2013 по постачальнику ТОВ "МТД "Лугенерговугілля".
З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ "Фірма "ТехНова" не дотримано вимоги абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, з огляду на що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту за зазначеними податковими накладними та розрахунками коригування отриманими від ТОВ "Будпостач", НАК "Нафтогаз Україна" та ТОВ "МТД "Лугенерговугілля".
12.07.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова" подано до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків заперечення на акт перевірки № 769/41-10/24100060 від 02.07.2013, за результатами розгляду яких листом № 3210/10/41.1-20 від 19.07.2013 "Про надання відповіді на заперечення" повідомлено про те, що висновку акту перевірки є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству та залишаються без змін.
22.07.2013 на підставі акта перевірки № 769/41-10/24100060 від 02.07.2013 було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000824110, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 239 557,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 413 186,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №0000824110 від 22.07.2013, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Таким чином у випадку, якщо податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, то покупець позбавляється права на включення сум податку на додану вартість за такою податковою накладною до податкового кредиту, та має право включити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту тільки за умови подання разом з декларацією за відповідний звітний період заяви із скаргою на постачальника з доданими до неї копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Відповідно до акта № 769/41-10/24100060 від 02.07.2013 позивачем до податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року було додано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» без надання копій підтверджуючих документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів, при цьому до складу податкового кредиту за вказаний період включено суми податку на додану вартість за податковими накладними не зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а саме: № 2 від 29.04.2013 по постачальнику ТОВ "Будпостач", № 461 від 31.05.2013 по постачальнику НАК "Нафтогаз Україна", № 7 від 31.05.2013, № 1 від 31.05.2013, № 2 від 31.05.2013, № 3 від 31.05.2013, № 4 від 31.05.2013 та № від 31.05.2013 по постачальнику ТОВ "МТД "Лугенерговугілля".
Позивачем факт включення до складу податкового кредиту за травень 2013 сум податку на додану вартість за податковими накладними № 2 від 29.04.2013 по постачальнику ТОВ "Будпостач", № 461 від 31.05.2013 по постачальнику НАК "Нафтогаз Україна", № 7 від 31.05.2013, № 1 від 31.05.2013, № 2 від 31.05.2013, № 3 від 31.05.2013, № 4 від 31.05.2013 та № від 31.05.2013 по постачальнику ТОВ "МТД "Лугенерговугілля", які не були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних не заперечується, водночас він зазначає про те, що відповідні копій підтверджуючих документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів були надані відповідачу листом № 437 від 20.06.2013.
З аналізу змісту листа № 437 від 20.06.2013, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що ним на адресу відповідача були надіслані податкові накладні та розрахунки до податкових накладних, а не копії підтверджуючих документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів за податковими накладними № 2 від 29.04.2013 по постачальнику ТОВ "Будпостач", № 461 від 31.05.2013 по постачальнику НАК "Нафтогаз Україна", № 7 від 31.05.2013, № 1 від 31.05.2013, № 2 від 31.05.2013, № 3 від 31.05.2013, № 4 від 31.05.2013 та № від 31.05.2013 по постачальнику ТОВ "МТД "Лугенерговугілля".
Інших доказів та обґрунтувань на підтвердження надання відповідачу до проведення останнім 02.07.2013 камеральної перевірки копій підтверджуючих документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів за податковими накладними щодо яких було подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року позивачем суду надано не було.
Таким чином, оскільки позивачем не було додано до додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року копій підтверджуючих документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів за податковими накладними № 2 від 29.04.2013 по постачальнику ТОВ "Будпостач", № 461 від 31.05.2013 по постачальнику НАК "Нафтогаз Україна", № 7 від 31.05.2013, № 1 від 31.05.2013, № 2 від 31.05.2013, № 3 від 31.05.2013, № 4 від 31.05.2013 та № від 31.05.2013 по постачальнику ТОВ "МТД "Лугенерговугілля", то ним не було дотримано встановленого чинним законодавством порядку за умови дотримання якого у платника податків виникає право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, які не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
З огляду на викладене враховуючи те, що позивачем не було дотримано встановленого чинним законодавством порядку за умови дотримання якого у платника податків виникає право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, які не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних щодо податкових накладних № 2 від 29.04.2013 по постачальнику ТОВ "Будпостач", № 461 від 31.05.2013 по постачальнику НАК "Нафтогаз Україна", № 7 від 31.05.2013, № 1 від 31.05.2013, № 2 від 31.05.2013, № 3 від 31.05.2013, № 4 від 31.05.2013 та № від 31.05.2013 по постачальнику ТОВ "МТД "Лугенерговугілля", то у нього у зв'язку з відсутністю факту їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних не викало права на включення податку на додану вартість за ними до складу податкового кредиту.
Посилання позивача на те, що в ході проведення камеральної перевірки відповідачем не було досліджено реального здійснення позивачем господарських операцій, що позбавило його можливості зробити об'єктивний висновок за результатами перевірки не приймають судом до уваги з огляду на наступне.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Таким чином, під час проведення камеральної перевірки дослідженню підлягають лише податкова звітність, при цьому порядок здійснення платником податків господарських операцій та їх товарність дослідженню не підлягають.
Крім того, суд звертає увагу на те, що як було зазначено відповідачем, та не заперечувалось позивачем, останнім було надано нерозбірливі копії додатків до декларації, у зв'язку з чим ознайомитись з інформацією яка містилась в них було неможливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач обґрунтовано дійшов висновку про відсутність у позивача права на включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість за податковими накладними № 2 від 29.04.2013 по постачальнику ТОВ "Будпостач", № 461 від 31.05.2013 по постачальнику НАК "Нафтогаз Україна", № 7 від 31.05.2013, № 1 від 31.05.2013, № 2 від 31.05.2013, № 3 від 31.05.2013, № 4 від 31.05.2013 та № від 31.05.2013 по постачальнику ТОВ "МТД "Лугенерговугілля", які не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Судове рішення № 35452763, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 18.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/12718/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: